Домашнє насильство – одна з найпоширеніших форм порушення прав людини. Раніше потерпілі не завжди повідомляли про сімейно-побутові конфлікти вважаючи їх особистими. Однак, на сьогодні є ефективний захист.
Якщо ж ви стали свідком чи зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує така загроза, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!
Нагадаємо, що домашнє насильство – це протиправні дії або бездіяльність у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.
Постраждати може і дорослий, і дитина. Згідно із Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, незалежно від факту спільного проживання дія законодавства поширюється на:
– подружжя, колишнє подружжя, наречених;
– мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
– особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
– особи, які мають спільну дитину (дітей);
– батьки (мати, батько) і дитина (діти);
– дід (баба) та онук (онука);
– прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
– вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
– рідні брати і сестри;
– інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
– діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
– опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
– прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Домашнє насильство є порушенням прав людини і злочином, який передбачає покарання. Кривдника можуть притягнути до адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність передбачає накладення штрафу, громадські роботи або адміністративний арешт. Кримінальна відповідальність окрім громадських робіт та арешту на строк до шести місяців, ще й обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.
Цивільно-правова відповідальність передбачає відшкодування постраждалій стороні моральної чи матеріальної шкоди, яку кривдник завдав неправомірними діями.
Існує низка спеціальних заходів проти кривдника:
– терміновий заборонний припис;
– обмежувальний припис;
– профілактична робота та взяття кривдника на облік;
– направлення на програму для кривдників.
Ці заходи застосовуються аби спонукати кривдника змінити свою поведінку та дискримінаційні уявлення про обов’язки подружжя.
Якщо особа не виконує вимог приписів або не проходить програму, то її можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Також кримінальний і процесуальний кодекси передбачають і те, що кривдника можуть позбавити права володіти зброєю та носити її.
Розірвати коло насильства хоч і важко, та можливо. Головне правило – не мовчати. Подолаємо домашнє насильство разом!
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook