Традиції, гадання та народні прикмети. Як проходили Андріївські вечорниці?

З початком зими в Україну приходить і безліч свят.  В українській традиції свято Андрія було одним із найгучніших у передноворічному періоді. У народі ніч з 12 на 13 грудня проводили голосно й весело з дохристиянськими обрядами та звичаями, співаючи й танцюючи, шукаючи собі пару та привідкриваючи завісу свого таємничого майбутнього за ворожінням.

В народі свято Андрія називають «Калита». Це свято вважається парубоцьким, бо в Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити збитки, а дівчата цієї ночі ворожать на свою долю.

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ще ввечері 12 грудня. Узявши з собою щось до столу: борошно, сир, крупи, яйця, мед або фрукти. Приходили раніше, бо треба ж і господині із святковою вечерею допомогти, і перед появою хлопців встигнути причепуритися. Парубки теж ішли не з пустими руками, зазвичай приносили наливку та солодощі, а головне – жарти, цікаві історії та гарний настрій, щоб протягом вечорниць нікому не довелося сумувати.

Центральною розвагою під час вечорниць було кусання калити хлопцями, саме тут вони могли продемонструвати свою кмітливість та вправність, проте це було не так легко, як може здатися, бо калиту підвішували досить високо, та ще й навмисне так засушували в печі, щоб складно було вкусити. Кусання калити було цілою грою, протягом якої всі навколо жартували та сміялися, щоб парубкам було складніше впоратися з завданням. Найвправніші отримували звання Андрія на цей вечір, гарний вінок із барвінку й жита та ловили закохані погляди дівчат, а кому калита виявилася не по зубах – тим обличчя вимазували сажею з печі.

Узагалі День Андрія вважається парубочим святом, коли хлопцям пробачалися будь-які пустощі та забави, тож вони користувалися своїм становищем, аби трохи повеселитися. Наприклад, дорогою, якою дівчата йтимуть додому, натягували лабіринт із ниток, щоб ускладнити їм шлях, також заклеювали чи замальовували вікна, щоб вранці господарі будинку довше спали або взагалі викрадали вночі ворота та відносили їх на інше подвір’я. Але ж це день Андрія, хіба можна було ображатися на хлопців, сварити чи карати їх? Правильно – ні! Так усе й сходило їм з рук.

На Андріївські вечорниці ходили лише неодружені, тож це свято було гарною нагодою знайти собі пару на майбутнє. До речі, рідним братам та сестрам не дозволялося приходити на гуляння до однієї хати, значить ніхто не міг завадити молоді приглядатися одне до одного протягом свята та обрати собі когось до вподоби. Вважайте, що на вечорниці не сходила – свою долю упустила.

Особливо важливою ця ніч була для дівчат: саме на Андрія вони могли привідкрити завісу свого майбутнього за ворожінням. Усім дуже кортіло дізнатися щось про судженого: ім’я, вік або ж скільки ще доведеться чекати жаданого заміжжя.

У хід ішли різні методи: наприклад, ім’я запитували в першого зустрічного чоловіка, або ж кожна дівчина заздалегідь готувала папірці з чоловічими іменами та клала під подушку, а вранці витягала перше ліпше й вірила, що саме так будуть звати її коханого. А щоб з’ясувати, хто з подруг вийде заміж першою, молодиці ліпили вареники чи балабушки та годували ними місцевого пса. Чий вареник з’їдено спочатку, та сподівається на скоре весілля, а дівчині, чия страва лишилася останньою, доведеться зачекати, а поки погуляти на весіллях у подруг.

Прикмети на Андрія:

  • Якщо у цей день піде сніг і не розтане, то він буде лежати ще 110 днів.
  • Перед тим, як набрати з ополонки води, її слухали. Якщо чувся шум, заметілі, а якщо стоїть тиша, то зима буде спокійною.
  • Якщо у цей день морозно, але ясно, до доброго і гарного врожаю.
  • Якщо в Андріїв день вогонь у печі горить червоним полум’ям, то скоро почнеться зима, а якщо білим – відлига.
  • Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.
  • Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook