Фермери Вінниччини зібралися в Інституті кормів 22 листопада на зустріч із міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофієм Миловановим. Чиновник мав розповісти, як планують впроваджувати земельну реформу та що хочуть доопрацювати у законопроєкті щодо обігу земель сільгосппризначення, який парламент уже ухвалив у першому читанні. Після короткої презентації розпочалася дискусія. Розмова вийшла напруженою. Не раз і не два із залу лунало “Ганьба”, звучала емоційна лексика і відверте обурення. “Діалогу про Україну”, який намагаються налагодити урядовці, відвідуючи регіони, у Вінниці, м’яко кажучи, не вийшло.
(НЕ)доступні кредити
Міністр зазначив, що ринок землі має на меті зробити земельні відносини прозорими і конкурентними, а правила гри мають бути однаковими для всіх.
- Купувати землю зможуть громадяни України, юридичні особи, територіальні громади та держава. Не зможуть: юридичні особи, контролерами яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законами інших країн, та іноземні держави. Малий фермер чи власник має право отримати такі ж ресурси і фінансові умови, за такі ж кошти викупити і, на рівних, конкурувати із великим бізнесом, – перерахував Тимофій Милованов.
Передбачені і кредити на придбання землі – на 5-10 років під 15-16% річних. У планах – збільшити термін до 30 років, а відсоток зменшити до 7-ми. - Уряд та депутати готують для фермерів спеціальну програму підтримки, яка запрацює з 2020 року. Зокрема, держава планує компенсувати частину відсоткової ставки за кредитами, взятими фермерами під купівлю землі. Під цю програму підтримки виділено 4,4 млрд грн, – продовжив міністр. – При залученні сільгоспвиробником кредиту під 20%, після компенсації облікової ставки, кредит йому коштуватиме всього 4-5%. Також фермерам надається право на викуп земель, які надані їм на праві постійного користування чи довічного успадкованого володіння у розстрочку на 5 років.
“Отримати допомогу від держави зможуть господарства, які мають зрозумілу і прозору фінансову звітність та прозору корпоративну структуру”, – прописано у документі. А це означає, що цією перевагою зможуть скористатися ті, хто сидить у владних кабінетах, має повноваження або кума у владі. Принаймні так відреагував на цю ідею екснардеп, а нині президент Вінницького аграрного університету Григорій Калетнік. Він визнав, що і сам користувався пільговими кредитами від держави, тоді як звичайні фермери навіть не знали про цю державну підтримку. - Ви пропонуєте фермерам неіснуючу формулу кредитів. Ми вже ці кредити до вас пережили. Кожен раз, коли держава давала компенсацію під взяття кредитів, то їх брали лише ті, хто сидів у владних кабінетах і мав можливість взяти. Я брав такі кредити і можу відзвітувати, – сказав Калетник. – Окрім цього, у продажу землі ключовим питанням є загроза монополізації. Землю потрібно продавати тільки українцям і тільки фізособам, а не юридичним особам. Усі країни Європи вписують у свої документи продаж тільки фізособам, бо під юридичною особою можуть приховуватись різні люди, в тому числі й іноземці”.
Зауваження екснардепа міністру не сподобалося.
-…Не потрібно малювати із себе захисника аграріїв, – відповів він. - (НЕ)зрозуміла цінова межа
- Не менш неоднозначно прозвучала ініціатива міністерства щодо вартості землі, адже держава не встановлюватиме межу ціни. За словами міністра, це справа домовленості між покупцем і продавцем, але перевага надаватиметься місцевим фермерам на вигідніших умовах за інших учасників аукціону. Більше того, державна земля не продається, а передається громадам. Якщо громада вирішить продавати або здавати в оренду чи нічого не робити – це право громади, каже міністр. І додає, що закон передбачає заборону одній особі володіти понад 0,5% сільськогосподарської землі в межах всієї України, більше 8% у межах області або більше 35% у межах об’єднаної територіальної громади (ОТГ).
- Це критично важливо. Тут ми відкриті до всього. Тоді стає питання фінансової підтримки. Наприклад, у Грузії робили таке: якщо ти живеш у селі і береш участь в аукціоні, то платиш тільки 80% ціни чи 50%, а якщо ти не з села, то платиш всі 100%. Це теж можна прописати в умовах аукціонів, – сказав Милованов.
- (НЕ) в інтересах села
- Та на фермерів переконання міністра не діяли. Вони заявляли, що у такому вигляді законопроєкт потрібно відкликати, бо він має багато недопрацювань.
- Ви залишаєте Україну без майбутнього. Не думаєте про те, що якщо виділяти по 200 тисяч гектарів у одні руки, знищуєте українське село, бо хто з великих землевласників буде готовий працевлаштувати українського селянина і розвивати соціальну сферу села? Ми вже маємо досвід: на тій землі, де господарює фермер, село живе, а де великий агрохолдинг – занепадає, бо люди не мають робочих місць, молодь виїжджає, села пустіють, – казав керівник апарату облагрооб’єднання “Вінницька рада сільгоспвиробників” Іван Пипяк. – Я не розумію позицію нинішньої влади, а ще більше того захвату, з яким ви декламуєте, що нарешті позбавляєте людей кріпацтва. Таке враження, що ви відстоюєте інтереси лише агрохолдингів, із якими не може конкурувати одноосібник чи фермер. Великий заробить, а малий – втратить.
- (НЕ) українські власники
- Після двох годин розмови частина аграріїв з вигуками “Ганьба” покинула залу. Ті, хто залишився, почав апелювали до чиновника: не дозволяти хоча б купувати землю іноземцям, бо це зрада національних інтересів. Міністр обіцяв, що це питання на контролі у президента, і він не допустить продажу землі іноземцям. Та й тут виявилися підводні рифи, бо обмеження до українського ринку землі діятиме для іноземців лише до 2024 року.
- Законопроєктом передбачено допуск на ринок юридичних осіб. Ви говорите про те, що юридичні особи з іноземним капіталом не будуть допущені, але звучить дата – з 2024 року вони будуть мати такий допуск. Що за 4 роки може змінитися? Наскільки малий фермер може стати потужним і конкурувати з великими іноземними корпораціями? – запитував голова Вінницької асоціації фермерів і приватних землевласників Сергій Лановик. – У той час, коли за українську землю триває війна, ви намагаєтеся її продавати – це зовсім не патріотично і не по-людськи. Учасники війни запитують, чому це відбувається? Ми повинні розуміти, на що наражаємо суспільство. У всьому світі держави намагаються зберегти землі у власності держави, а ви намагаєтеся їх продати. Теж попахує зрадою.
- (НЕ) на часі референдум
- Після цих слів зал зірвався оплесками. Використання війни Милованов назвав маніпуляцією і намагався заспокоїти фермерів, що наразі це питання дискусійне, тому Володимир Зеленський пообіцяв ініціювати всенародний референдум, щоб дійти згоди щодо цього питання, але після того, як ринок запрацює.
- Чому зараз не провести референдум і почути думку усіх людей. Для чого ці “діалоги”? Скажіть одразу, що хочете позбутися села, – відзначив фермер з Іллінців. – У мене в обробітку 125 гектарів і ферма, зараз я змушений вирізати поголів’я, бо з чого годуватиму корів, якщо не матиму поля. А це 10 безробітних жителів у селі. Ви їх працевлаштуєте? Дайте фермерським господарства стимули розвиватися, заробити, стати на ноги, а тоді вводьте ринок землі.
Аграрії вимагали конкретних пояснень: як їм вдасться конкурувати з агрохолдингами, де взяти кошти для купівлі землі, як зберегти бізнес. Наголошували, що не довіряють міністру та не вірять в його обіцянки. Милованов заспокоював і говорив, що недовіра пов’язана з тими, хто керував країною останні десятиліття… Слід віддати належне голові Вінницької облдержадміністрації Владиславу Скальському, який модерував емоційну дискусію і не дозволив, щоб зустріч перетворилася на балаган.
Фермери по черзі висловлювали свої позиції у мікрофон, ставлячи запитання міністру. Щоправда, конкретних і обнадійливих відповідей, на які чекали, так і не почули. Щоб знизити градус напруги, Владислав Скальський запропонував фермерам напрацювати пропозиції і до четверга надати їх профільному департаменту облдержадміністрації. Він – передасть у міністерство. Та чи врахує міністр Милованов і “зелена команда” пропозиції аграрії з Вінниччини – питання відкрите.
… Жоден із присутніх фермерів не виступив проти запровадження ринку землі. Усі за, але не на таких умовах. Кажуть, що українській владі не треба далеко ходити, можна перейняти досвід тієї ж Польщі, де діяв тривалий перехідний період із багатьма обмеженнями. Зараз максимальна площа землі у власності – не більше 500 га, а державне сільськогосподарське Агентство нерухомості має першочергове право викупу землі. Купувати землю можуть тільки фізособи. Кожен повинен мати сільськогосподарську освіту або досвід роботи в цій сфері. Іноземці можуть набувати землю в Польщі, якщо вони перебувають у шлюбі з громадянином республіки, проживали в країні останні два роки або проживали в Польщі останні 5 років, після отримання статусу резидента. Тільки у 2016 році були зняті обмеження по операціях із землею для громадян ЄС. Понад те, Польща є лідером серед країн-членів ЄС з бюджетної підтримки аграрного сектора (на фінансування програм підтримки суб’єктів АПК виділяється більше 21 млрд доларів). У порівнянні з цією сумою, аграрні субсидії для українського АПК просто мізерні – у бюджеті на наступний рік передбачено 4,4 млрд грн субсидування, або близько 176 тис доларів.