Андрій Гижко: "Якщо є порозуміння між людьми і вони готові до об'єднання, то можуть розпочати цей процес фактично одразу після сесії облради"

Андрій Гижко: "Якщо є порозуміння між людьми і вони готові до об'єднання, то можуть розпочати цей процес фактично одразу після сесії облради"

  Закон "Про добровільне об\'єднання громад" Президент України підписав у березні. За кілька днів у областях, районах і селах розпочалися громадські обговорення: як і з ким варто об\'єднуватися. У Вінницькій області дискусії тривають. У Хмільнику частина громади боїться, що після такого об\'єднання місто втратить статус міста-курорту. У Гайсині кажуть, що люди перекриють Уманську трасу, якщо влада не дослухається до них. Що таке об\'єднана територіальна громада, як об\'єднують села і як визначають центри, а також чи залишаться сільські голови і що буде із тими, хто не хоче об\'єднуватися - розповів "Місту" перший заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Андрій Гижко.


- Поясніть, яким чином відбувається об\'єднання громад?


- Є постанова Кабінету Міністрів, яка затвердила методику добровільного об\'єднання громад. Територіальні громади можуть бути різні, це може бути 2000 населення чи 22 тисячі, і це не впливає на спроможність громад. Постанова Кабінету Міністрів регламентує кілька параметрів. Перший - це не більша, ніж 20-кілометрова зона впливу. Це така умовна відстань, яка рахується від межі однієї громади до межі іншої - щоб охопити максимальну кількість людей максимальними владними повноваженнями, аби не доводилося їздити дуже далеко за тією чи іншою довідкою, погодженнями. Ми взагалі, коли це відпрацьовували, то дивилися не стільки на 20-кілометрову зону, скільки на доступність людям: чи є дорога із твердим покриттям, адже у цій постанові так і говориться, що має бути зона доступності по дорозі із твердим покриттям. Іноді виникає так, що дивишся на карту і наче все близько, а насправді, коли рахуєш по дорозі із твердим покриттям, то від однієї громади до іншої може бути 30-35 км. Власне, коли ми визначали центри громад, то дивилися у першу чергу на дорогу із твердим покриттям. І ще два параметри - це численність дітей шкільного і дошкільного віку. Має бути не менше 250 дітей шкільного віку і не менше 100 дітей дошкільного віку. Тоді така громада вважається перспективною, у ній є позитивна динаміка народжуваності і справді демографічна ситуація у цій громаді нормальна. Методикою також передбачено, що центрами спроможних громад мають стати сьогоднішні районні центри, тому що там, крім сільського господарства, є промисловість, є торгівля і банківська сфера, ресторани.


- Чи вплине таке об\'єднання громад на кількість шкіл, дитсадків, ФАПів чи амбулаторій?


- Жодним чином об\'єднання громад не вплине на кількість шкіл, дитячих садочків і медичних закладів. Освіта і медицина у нас захищені Конституцією України. І ці дві послуги влада буде надавати у будь-якому випадку. Навіть якщо громада об\'єднається із восьми сіл, то у кожному селі залишиться школа, ніхто не збирається їх там закривати, залишаться ФАПи та амбулаторії. Найголовніший процес об\'єднання - це передача владних функцій на місця. Адже питання не тільки про об\'єднання, а й про те, щоб у цій громаді людина отримала усі адміністративні послуги. Наразі ми працюємо ще із одним міжнародним проектом, аби це усе перевести у електронний вигляд. Щоб можна, не виходячи із дому, через Інтернет, заповнити форму і отримати документи. Таким чином ми уникаємо корупційної схеми, адже людина не спілкується із державним службовцем. Так працюють у усьому світі.


- Що отримає звичайне село Вінницької області у результаті об\'єднання громади?


- Наближення послуг і більшу кількість доходів у свою сільську раду. Відповідно, десь зможуть відремонтувати дорогу, будинок культури, амбулаторію. у громаді залишиться акцизний податок, який збирається не лише із бензину, а й із тютюнових, алкогольних виробів. Кожна пляшка вина чи горілки, а зараз навіть пиво буде обкладатися акцизом, принесе кошти у громаду. Друге - це так званий єдиний податок. Єдиний податок дуже важливий для нашої області - частина його це єдиний фіксований сільськогосподарський податок, який платять усі сільськогосподарські підприємства. Раніше він становив 6 грн. із 1 га землі. Якщо візьмемо середньостатистичну сільську раду 3000 га - то це 18 тисяч грн. У нас були такі випадки, коли сільський голова йшов до керівника сільськогосподарського підприємства, який був собі таким "міні князьком", і кланявся, просив, аби той виділив кілька банок фарби, щоб пофарбувати пам\'ятник загиблим у Другій світовій війні. За ці банки фарби ми йому дякуємо, даємо грамоту і кажемо, що він дуже хороший. А насправді, якби він сплатив податки так як має бути, то нам би не довелося йти до нього із простягнутою рукою. У Бюджетному кодексі це чітко прописано, і тепер піднято розмір податку для сільськогосподарських підприємств - він становить 140 грн. із 1 га. За тих самих 3000 га доведеться уже сплатити 420 тисяч грн. Школи і амбулаторії також передадуть із усім фінансовим ресурсом сільській громаді. Тоді жителі чітко зможуть спитати із свого сільського голови, куди витрачаються ці кошти.


- Наразі на Вінниччині є кілька громад, якіне хочуть об\'єднуватись. У чому проблема?


- Перша група такого небажання - це певні сільські голови, які думають, що вони втратять роботу, і таких ми бачимо десь відсотків 30. Хочу сказати, що вони абсолютно захищені законом, кожні 5 років відбуваються місцеві вибори. І навіть якщо громада об\'єднається, то у законі про добровільне об\'єднання громад прописано, що усі ті сільські ради, які увійдуть у об\'єднану громаду, матимуть свого старосту. Староста представлятиме громаду на місці і його обиратимуть місцеві мешканці. Якщо сільський голова до цього нормально господарював на території, якщо йому довіряють, то його так само виберуть, але він буде називатися не сільським головою, а старостою. Він стане тим комунікатором, який працюватиме безпосередньо із людьми і передаватиме усі документи, погодження у територіальну громаду і назад вертатиме людям. І ще одна група небажання - фактично є ряд "експертів", які внесли не зовсім правдиву інформацію, говорять, що будуть об\'єднуватися райони. Жодним чином про це не йдеться у жодних документах. Польща йшла до об\'єднання районів 8 років, думаю, нам часу потрібно буде не менше.


- Чи втратить Хмільник статус міста-курорту після об\'єднання?


- Є закон України про статус Хмільника як міста-курорту загальнодержавного значення, і він не втратиться після об\'єднання. Частина жителів району, в основному це ті, хто у місті Хмільнику, вбачають, щоб все-таки об\'єднати усі громади, які навколо Хмільника, і забезпечити так звані охоронні зони родонових свердловин, лікувальної грязі - щоб усе було в одній територіальній громаді. А от інша частина виступає проти цього. Сьогодні маємо по факту, що усі ці санітарні зони розташовані у чотирьох територіальних громадах, і усі вони дотримуються. Якщо піти за тією методикою, що є наразі, і зробити дві громади "Хмільник" і "Уланів", то виходить, що тим жителям, які проживають у найвіддаленіших селах Хмільницького району (а це Мар\'янівка і ще кілька населених пунктів, вони невеличкі за населеністю), по дорозі до Хмільника треба буде добиратися 30-35 км, а це значно погіршить надання адміністративних послуг. Ми не хочемо, щоб людям стало гірше, тому пропонуємо ввести ще одну територіальну громаду - "Жданівка", яка буде ближче до людей.


- У Гайсинському районі люди погрожують перекрити Уманську трасу, якщо до них не дослухаються. А у Вінницькому районі є проблема через відстані між населеними пунктами.


- Дійсно, йшла мова, щоб зробити центр у Гайсинському районі у селі Краснопілка, а не у Гранові. Проте територіально усі погоджуються, що ці дві громади мають бути об\'єднані, лише питання у тому, де зробити центр. Чому спочатку робоча група розглядала Краснопілку? Тому що вона дуже близько до Теплицього району, і розглядався один із варіантів, щоб частину населених пунктів Теплицького району приєднати до цієї територіальної громади. Проте, врешті-решт, ми подивилися усю ту інфраструктуру, яка є у Краснопілці і Гранові, порівняли кількість учнів, дітей у садочках, кількість амбулаторій, аптек - і тому сьогодні ми вбачаємо, що центр буде у Гранові, бо він більш потужний економічно і має кращий бюджет. Тож робоча група дійшла висновку, що центр - Гранів, а межі не змінюються. Якщо розглядати Бохоники і Якушинці Вінницького району, то справді є проблема через відстань, але ми готові абсолютно переглянути схеми руху пасажирського транспорту і відпрацювати алгоритм, аби було зручно людям.


- Хто входить у робочу групу і чи виїжджає вона на місця, чи громади об\'єднують із обласного центру?


- Робоча група виїжджає на місця, ми її створили ще у середині травня. Вона складається із 18 чоловік - це частина керівників управління облдержадміністрації, які чітко розбираються у питаннях медицини, освіти, фінансів. У групі є представники депутатського корпусу, громадськості, включили людей, які розбираются у питаннях децентралізації. Пропонували усім членам групи виїжджати на місця, але хтось активно себе веде і виїжджає, а хтось - не дуже активний. Я, наприклад, особисто брав участь у зібраннях сільських і селищних рад у 20 районах, спілкувався із багатьма сільськими головами і розказував про перспективи об\'єднання громад. Для себе я зафіксував кілька районів, у яких ведуться дискусії, і думаю, що до сесії обласної ради ми ще туди поїдемо і проведемо роз\'яснювальну роботу.


- Складається таке враження, що голови сільських рад мало знають про добровільне об\'єднання громад.


- Починаючи із середини квітня ми надсилали пропозиції у районні ради, аби їх до кожного донесли. На сайті обласної і районних рад розміщена уся інформація по добровільному об\'єднанні громад у розділі децентралізація. Окрім того, було доручення голови облдержадміністрації, щоб у районах створили свої робочі групи по роз\'ясненню суті об’єднання.


- Скільки часу потрібно, аби об\'єднати громади?


- Якщо є порозуміння між людьми і вони готові до об\'єднання, то можуть розпочати цей процес фактично одразу після сесії обласної ради. За законом чітко передбачено 20 кроків, які передбачають, що після того, як затверджується перспективний план, розпочинається процедура ініціювання. Один сільський голова звертається до іншого, той, до якого звернулися, має провести громадські слухання, де дійсно усі жителі скажуть свою думку. Також розпочинається слухання серед депутатів сільської ради. Ряд кроків, які варто пройти у процедурі добровільного об\'єднання громади, займає 330 днів, це уже включно із виборами у новій об\'єднаній територіальній громаді. Якщо поки люди не готові, то цей перспективний план залишається для них перспективним планом, який просто висітиме на стінці, як мапа, а громади функціонують у тих межах і із тими повноваженнями, які мають сьогодні.


- Куди можна вносити свої пропозиції щодо добровільного об\'єднання громад?


- До сесії обласної ради ще триває обговорення. Та сільська рада, яка бачить свою спроможність, має обґрунтувати, який її бюджет, скільки дітей, яке підприємство працює на її території. Далі пишуть звернення на моє ім\'я і реєструють у канцелярії ОДА. Варто розуміти, що перспективний план не є догмою, яку не можна міняти. Це таке саме рішення обласної ради, як про якусь програму розвитку спорту чи медицини, і у будь-який документ-рішення сесії обласної ради можна вносити зміни. У нас є багато випадків, коли у програми вносилися зміни і документи вдосконалювалися. Так само працюватимемо і у перспективному плані добровільного об\'єднання громад.

 


Інна МАРТОНІКОВА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

770

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

575

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

354

Через те, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» надіслала побутовим споживачам Вінниці листи-попередження щодо заборгованності за спожиту ...

330

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...

328

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...