Ковпак для хабарників

 У минулому номері ми розповіли про молодика, котрий відрекомендовувався міліціонером (ясна річ, фальшивим) і видурював у довірливців гроші. На жаль, справжні міліціонери теж іноді не від того, щоб розжитися на свіжу копійку в незаконний спосіб, але з того самого моменту вони перетворюються на фальшивих стражів закону, бо насправді стають злочинцями. Та й покарання їм присуджуються незрівнянно суворіші.
 Почалась наша історія у Вінницьких Хуторах рівно три роки тому, у вересні 2011-го, і спершу вона була настільки дріб\'язковою, що донині про неї всі забули б - якби в справу не втрутилась міліція.
 Ішла собі додому дівчинка, коли раптом на вулиці її гукнула молода жінка, яка, за всіма ознаками, була напідпитку. Вона спитала в меншої, чи є в тої гроші, аби купити пива. Дівчинка сказала, що немає. Тоді старша попросила дати їй телефон. Мала дістала мобілку, віддала жінці, потім тихцем позадкувала й кинулась тікати. А вдома розповіла матері, що на вулиці її перестріла незнайомка і силоміць відібрала телефон.
 Мати відразу звернулась у міліцію із заявою, і в село виїхала слідчо-оперативна група. "Незнайомка" насправді була добре знайома правоохоронцям своєю асоціальною поведінкою, до того ж раніш уже мала судимість. До неї чи не в першу чергу завітали оперативники, та оскільки вдома не застали, то взяли у брата фотографію, щоб показати потерпілій для опізнання.
 Коли "кривдниця" добралась додому, то, звісно, наразилась на неприємну розмову. Вона пояснила, що зовсім не збиралась грабувати юну перехожу, а попросила телефон лише для того, щоб подзвонити, а дівча чомусь злякалось і втекло. Відтак "кривдниця" сама пішла додому до потерпілої і віддала мобілку.
 На цьому непорозуміння можна було вважати вичерпаним. Проте залишалась неприємна зачіпка - зареєстрована в міліції заява від матері потерпілої, по якій ще не було рішення. Перспектива у цієї заяви, ясна річ, була одна: відмова в порушенні кримінальної справи, бо в діях "кривдниці" складу злочину не вбачалось. Однак її мати дуже переживала (при другій судимості дочці загрожувало реальне ув\'язнення за пограбування), тому поїхала в райвідділ, щоб залагодити неприємності.
 Відвідувачку прийняв начальник сектору дільничних інспекторів Оксентій Майорчук (всі імена змінено). Жінка слізно просила закрити справу і не ламати дочці життя, навіть стала перед непохитним стражем закону на коліна. Однак він зажадав, щоб та встала і вийшла з кабінету, "а то вона свою доньку ще довго не побачить" (цитата з матеріалів кримінальної справи).
 Втім, вихід із ситуації знаходився. Про нього відвідувачці повідомив дільничний Яким Старлеєнко - підлеглий Майорчука. Все вирішувалось просто, але… не безплатно. Мовляв, хай жінка принесе районним пінкертонам чотири тисячі доларів, і все буде "о\'кей". Розгублена жителька Вінницьких Хуторів поїхала додому, щоб подумати над своїм рішенням, бо такої суми грошей не нашкребла б.
 І вона його прийняла - але зовсім не таке, якого очікували Майорчук і Старлеєнко. Разом із сином і донькою поїхала в управління СБУ в області, де всі троє написали заяви про те, що міліціонери вимагають хабар (причому в сумі, яка на той час була рекордною за подібні "послуги"). Надалі події розгортались "під ковпаком" оперативників зі Служби безпеки.
 Спершу жінка завезла Старлеєнку дві тисячі гривень як частину обіцяної "винагороди", і той справно відніс гроші "шефу". Проте сказав, що цього недосить. На другий день вона разом із сином повезла пінкертонам ще 1400 доларів. Проте взяти в них з рук у руки новий транш Старлеєнко відмовився, бо зловмисники діяли вкрай обережно. Він підвів її сина до вікна, показав автівку-таксі, що стояла під райвідділом, і розпорядився залишити гроші в ній.
 За цей час підготовчу роботу провів і Майорчук. Він зв\'язався по телефону зі своїм давнім знайомим (який, до речі, раніше служив у цьому ж райвідділі дільничним, а після виходу на пенсію таксував) і попросив під\'їхати до міліції та "дещо забрати" в одного молодого чоловіка. А згодом це "дещо" передати йому.
 Так і зробили. Молодик сів до салону автівки, але й водій не став нічого брати в руки, а мовчки показав на "бардачок". Щойно гроші опинились на вказаному місці і гість покинув машину, як вона рушила з місця. Однак проїхала тільки сотню метрів - до найближчого світлофора, де її вже чекали оперативники СБУ з понятими. Незважаючи на всі хитрощі, застосовані Майорчуком та Старлеєнком, їхня вина доводилась неспростовно - зокрема й оперативно-технічними записами їхніх телефонних розмов.
 Слідство і судовий розгляд тривали близько трьох років. І лиш тепер Вінницький міський суд оголосив вирок, згідно з яким обидва любителі чужих грошей з міліцейськими погонами отримали по шість років позбавлення волі.
 Вони ще, правда, можуть просити пом\'якшення покарання в апеляційній інстанції. Але на "прибуткову" службу в міліцію вже навряд чи повернуться…


Леонтій Краснопільський



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

113

Протягом трьох годин 16 липня оперативники карного розшуку Головного управління Нацполіції Вінниччини та працівники Вінницького ...

72

Школа вінницького гіда незабаром запрацює у Вінниці. Вона має на меті підвищення кваліфікації екскурсоводів та формування нових ...

72

У зв'язку з реконструкцією трамвайної колії по вул.Соборній та враховуючи проведення робіт на Замостянській, до 29 липня буде повністю ...

69

У Вінниці у понеділок водій просто зніс трамвайну зупинку біля ТЦ Plaza (колишній ТЦ "ШОК"). ДТП сталася 15 липня о 21.40 на вулиці Келецькій. ...

66

Слідство обіцяє викриття ще цілої низки схем митниці Правоохоронці 15 липня затримали начальника митного поста "Вінниця-Центральний" ...