Ковпак для хабарників

 У минулому номері ми розповіли про молодика, котрий відрекомендовувався міліціонером (ясна річ, фальшивим) і видурював у довірливців гроші. На жаль, справжні міліціонери теж іноді не від того, щоб розжитися на свіжу копійку в незаконний спосіб, але з того самого моменту вони перетворюються на фальшивих стражів закону, бо насправді стають злочинцями. Та й покарання їм присуджуються незрівнянно суворіші.
 Почалась наша історія у Вінницьких Хуторах рівно три роки тому, у вересні 2011-го, і спершу вона була настільки дріб\'язковою, що донині про неї всі забули б - якби в справу не втрутилась міліція.
 Ішла собі додому дівчинка, коли раптом на вулиці її гукнула молода жінка, яка, за всіма ознаками, була напідпитку. Вона спитала в меншої, чи є в тої гроші, аби купити пива. Дівчинка сказала, що немає. Тоді старша попросила дати їй телефон. Мала дістала мобілку, віддала жінці, потім тихцем позадкувала й кинулась тікати. А вдома розповіла матері, що на вулиці її перестріла незнайомка і силоміць відібрала телефон.
 Мати відразу звернулась у міліцію із заявою, і в село виїхала слідчо-оперативна група. "Незнайомка" насправді була добре знайома правоохоронцям своєю асоціальною поведінкою, до того ж раніш уже мала судимість. До неї чи не в першу чергу завітали оперативники, та оскільки вдома не застали, то взяли у брата фотографію, щоб показати потерпілій для опізнання.
 Коли "кривдниця" добралась додому, то, звісно, наразилась на неприємну розмову. Вона пояснила, що зовсім не збиралась грабувати юну перехожу, а попросила телефон лише для того, щоб подзвонити, а дівча чомусь злякалось і втекло. Відтак "кривдниця" сама пішла додому до потерпілої і віддала мобілку.
 На цьому непорозуміння можна було вважати вичерпаним. Проте залишалась неприємна зачіпка - зареєстрована в міліції заява від матері потерпілої, по якій ще не було рішення. Перспектива у цієї заяви, ясна річ, була одна: відмова в порушенні кримінальної справи, бо в діях "кривдниці" складу злочину не вбачалось. Однак її мати дуже переживала (при другій судимості дочці загрожувало реальне ув\'язнення за пограбування), тому поїхала в райвідділ, щоб залагодити неприємності.
 Відвідувачку прийняв начальник сектору дільничних інспекторів Оксентій Майорчук (всі імена змінено). Жінка слізно просила закрити справу і не ламати дочці життя, навіть стала перед непохитним стражем закону на коліна. Однак він зажадав, щоб та встала і вийшла з кабінету, "а то вона свою доньку ще довго не побачить" (цитата з матеріалів кримінальної справи).
 Втім, вихід із ситуації знаходився. Про нього відвідувачці повідомив дільничний Яким Старлеєнко - підлеглий Майорчука. Все вирішувалось просто, але… не безплатно. Мовляв, хай жінка принесе районним пінкертонам чотири тисячі доларів, і все буде "о\'кей". Розгублена жителька Вінницьких Хуторів поїхала додому, щоб подумати над своїм рішенням, бо такої суми грошей не нашкребла б.
 І вона його прийняла - але зовсім не таке, якого очікували Майорчук і Старлеєнко. Разом із сином і донькою поїхала в управління СБУ в області, де всі троє написали заяви про те, що міліціонери вимагають хабар (причому в сумі, яка на той час була рекордною за подібні "послуги"). Надалі події розгортались "під ковпаком" оперативників зі Служби безпеки.
 Спершу жінка завезла Старлеєнку дві тисячі гривень як частину обіцяної "винагороди", і той справно відніс гроші "шефу". Проте сказав, що цього недосить. На другий день вона разом із сином повезла пінкертонам ще 1400 доларів. Проте взяти в них з рук у руки новий транш Старлеєнко відмовився, бо зловмисники діяли вкрай обережно. Він підвів її сина до вікна, показав автівку-таксі, що стояла під райвідділом, і розпорядився залишити гроші в ній.
 За цей час підготовчу роботу провів і Майорчук. Він зв\'язався по телефону зі своїм давнім знайомим (який, до речі, раніше служив у цьому ж райвідділі дільничним, а після виходу на пенсію таксував) і попросив під\'їхати до міліції та "дещо забрати" в одного молодого чоловіка. А згодом це "дещо" передати йому.
 Так і зробили. Молодик сів до салону автівки, але й водій не став нічого брати в руки, а мовчки показав на "бардачок". Щойно гроші опинились на вказаному місці і гість покинув машину, як вона рушила з місця. Однак проїхала тільки сотню метрів - до найближчого світлофора, де її вже чекали оперативники СБУ з понятими. Незважаючи на всі хитрощі, застосовані Майорчуком та Старлеєнком, їхня вина доводилась неспростовно - зокрема й оперативно-технічними записами їхніх телефонних розмов.
 Слідство і судовий розгляд тривали близько трьох років. І лиш тепер Вінницький міський суд оголосив вирок, згідно з яким обидва любителі чужих грошей з міліцейськими погонами отримали по шість років позбавлення волі.
 Вони ще, правда, можуть просити пом\'якшення покарання в апеляційній інстанції. Але на "прибуткову" службу в міліцію вже навряд чи повернуться…


Леонтій Краснопільський



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

435

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

313

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

169

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

162

Якщо у когось зупиниться серце десь у натовпі або транспорті, врятувати його зможуть лише ті, хто поруч. Про те, як правильно надавати ...

158

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...