«Тімірязєвка»: в центрі уваги книга та її читач

 

 

Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною,

як скрипка для музиканта, як пензель для художника,

ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною.

В. Сухомлинський

 

Коротка історична довідка

 

20 лютого 1902 р. на засіданні міської Думи було прийнято рішення про заснування міської публічної бібліотеки на вшанування пам’яті великого письменника М. В. Гоголя. Наступного року був затверджений Статут майбутньої бібліотеки, Дума розглянула питання про виділення місця під її забудову, проект якої виготовив міський архітектор Г. Г. Артинов. 7 лютого 1906 р. Розпорядчий комітет у присутності вінницького зодчого Г.Г. Артинова приймає новозбудоване приміщення, а вже 15 лютого 1907 р. відбулося урочисте відкриття міської Гоголівської бібліотеки. Першою бібліотекаркою була К.С. Вознесенська. Зберігся до сьогодні каталог книг (1909 р.), частина яких складає і донині «золотий» фонд відділу рідкісних і цінних видань. Після революції фонд бібліотеки поповнився виданнями з націоналізованих поміщицьких та інших бібліотек. 1923 р. бібліотеці було присвоєно ім’я К. А. Тімірязєва, 1927 р. надруковано відчит про її роботу, 1932 р. вона стає обласною, а 1936 – отримує добудоване триповерхове приміщення.

Історичний шлях бібліотеки, як і держави в цілому, складався непросто. Змінювалися її назва, статус, функції, структура, штат, але незмінним залишилося служіння їх Величності Книзі, Читачу, збереження і донесення до всіх верств населення здобутків вітчизняної і світової культури, втілених у друкованому слові. Переживши злети і падіння, знищення більшої частини фонду, каталогів, спалення приміщення під час нацистської окупації в роки ІІ Світової війни, бібліотека відроджувалася і не припиняла свого невпинного поступального розвитку, утверджуючи високі ідеали загальнодоступності, демократичності, гуманізму, толерантності.

Сьогодні Вінницьку ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва по праву називають візиткою міста не лише тому, що вона знаходиться в самому його центрі, у приміщенні, що є пам’яткою архітектури, а передусім через той вагомий внесок, який колектив більш ніж за свою 110-літню історію зробив для культури і просвітництва вінничан.

За весь період діяльності сотні читачів бібліотеки стали провідними науковцями, письменниками, журналістами, освітянами, книгознавцями, промисловцями, фахівцями сільського господарства, винахідниками і раціоналізаторами, акторами і музикантами та просто освіченими й гарними людьми. Без перебільшення можна сказати, що в цьому є чимала заслуга бібліотеки та її колективу.

Назвемо лише деякі імена. Відомий вінницький науковець, професор Б. В. Хоменко понад 60 років був читачем бібліотеки і бачив на власні очі у 1944 р. спалене нацистами її приміщення. Постійними користувачами не одне десятиліття є літературознавець, професор А. М. Подолинний, доктор філологічних наук О. М. Куцевол, доктори історичних наук О. А. Коляструк, С. Д. Гальчак, відомі письменники М. Ф. Каменюк, Т.В. Яковенко, В. П. Сторожук, В. Д. Кобець, В. І. Мельник, народні артисти України В. Прусс, Т. Славінська, В. Вольський, режисер В. Шалига та багато інших. Усі вони були і є не лише нашими постійними читачами, але й надійними партнерами у популяризації сучасної української книги, мистецтва та історії. У свої студентські роки також частенько відвідували бібліотеку корифеї української літератури М. П. Стельмах, О. Ф. Чорногуз та багато інших.

Що являє собою бібліотека сьогодні? Це – потужна книгозбірня майже з мільйонним фондом на різних носіях інформації – книги, газети, журнали, карти, ноти, аудіовізуальні матеріали, електронні видання більш ніж 40 мовами світу. Особливою гордістю бібліотеки є цінні і рідкісні видання, хронологічні рамки яких сягають від ХV до ХХІ ст. І все це багатство доступне кожному, хто сюди завітав.

З метою збереження бібліотечних раритетів і в той же час надання вільного доступу до них, фахівці проводять сканування рідкісних і цінних видань, у тому числі краєзнавчого характеру, тобто переводять на електронні носії інформації.

Робота книгозбірні багатогранна і різноманітна. Поряд з традиційними бібліотека надає сучасні послуги – це безкоштовний доступ до власних електронних продуктів, які постійно поповнюються новими бібліографічними записами, зокрема: «Література про Вінницьку область», «В. Стус», «Бібліотека», «Календар знаменних дат», «Козацтво на Вінниччині», «Голодомор», «Вінниччина в роки ІІ Світової війни», «Лядівський монастир», «Коцюбинський та Вінниччина», «Шевченко і Вінниччина», «Персоналії», «Вінничани – учасники Революції гідності та ООС», електронна повнотекстова бібліотека «Наші видання» та «Літературна Вінниччина», а також «Вінницький інформаційний портал». У бібліотеці є вільний доступ до інформаційних ресурсів всесвітньої мережі Інтернет, безкоштовна зона Wі-Fі.

Бібліотека не лише впроваджує інновації, але й часто продукує їх сама. Маючи великий досвід співпраці з благодійними фондами та міжнародними організаціями, бібліотека отримала десятки грантів і успішно застосовує їх у своїй діяльності. На базі бібліотеки діє Регіональний тренінговий центр, де пройшли навчання не лише численні бібліотечні працівники Вінниччини, але й інші мешканці міста й області. Значна увага приділяється такій категорії користувачів як люди поважного віку. Лише за ІІІ квартал 2018 року для них проведено 15 тренінгів, якими охоплено 150 осіб.

Не залишаються поза увагою і юні мешканці міста й області. Упродовж літніх канікул 2018 року бібліотеку відвідали понад 900 дітей, які відпочивали у пришкільних таборах. Зацікавились книгозбірнею навіть відвідувачі дитячих садочків. Тут і для них бібліотекарі підібрали цікаву інформацію, показали мультфільми та відеоролики, у дитячій кімнаті «Пізнайко» провели вікторини та ігри.

ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва робить великий внесок у справу відродження, популяризації народних звичаїв, обрядів, традицій шляхом організації книжково-ілюстративних виставок, переглядів літератури та проведення різноманітних соціокультурних заходів. Цього року започатковано новий проект – проведення етноднів із циклу заходів «У звичаях й традиціях Поділля пізнавай». Вінничани мали змогу відвідати Різдвяний етнодень «Три празники в гості», Великодній – «Великодні дзвони», серпневий – «Спас українського народу», четвертий планується провести до Всеукраїнського Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва 9 листопада. Такі етнодні стали початком власної традиції бібліотеки.

Проведення народознавчих заходів сприяє вихованню у користувачів бібліотеки шанобливого ставлення до духовних цінностей наших пращурів, відродженню обрядів та традицій. Розвиваючи інтерес молоді до народознавчої тематики, в ході етноднів були організовані зустрічі з етнографами: Віктором Косаківським, Тетяною Пірус та Катериною Пірус, які розповідали про «Різдвяну обрядовість на Поділлі», «Великодню обрядовість на Поділлі» та про «Три серпневих Спаса – Медовий, Яблучний і Горіховий». З метою вивчення народних ремесел майстри народної творчості Наталія Шпак-Косаківська, Галина Чадюк ділилися своєю майстерністю і навчали виготовляти різдвяні символи-обереги: солом’яного дідуха та «павука», проводили майстер-клас по створенню великодньої писанки, виготовлення виробів із соломи.

Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, супроводжує його від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, а й прикрашає народні обряди. Так під час проведення етноднів звучали народні пісні, щедрівки й колядки, веснянки і гаївки від учасників фольклорно-етнографічного колективу «Душі криниця» (керівник Катерина Пірус), учнів Вінницької дитячої музичної школи № 1 (директор Бурдейна-Публіка Тетяна Василівна), вокальної групи «Надія».

Як Україна, так і Поділля славиться своєю національною кухнею, яка створювалася протягом сторіч, багата на традиції, вирізняється розмаїттям страв та їх високими смаковими й поживними властивостями. Борщі і пампушки, вареники і галушки, ковбаси і печеня, напої з фруктів і меду відомі в усьому світі. Тож не випадково під час проведення циклу народознавчих заходів були організовані святкові столи з традиційними наїдками та напоями.

Бібліотека працює не лише на власного користувача, в тому числі віртуального, але й опікується книгозбірнями області. Науково-методична робота в останній період спрямована на допомогу новоствореним ОТГ у виробленні моделей функціонування бібліотек та забезпечення їх функціонування в умовах децентралізації.

Не секрет, що віртуальне спілкування, особливо в молодіжному середовищі, є характерною ознакою часу, а бібліотека створює для цього сприятливі, комфортні умови. Проте і живе спілкування також відіграє важливу роль у житті пересічної людини, тому ми враховуємо і такі потреби наших краян.

Для колективу вивчення і задоволення інтересів читачів – не порожні слова, а жива робота з різними категоріями користувачів. Для підтвердження сказаного наведемо лише деякі приклади роботи.

Ми прагнемо задовольнити потребу людей в живому спілкуванні, розкритті своїх особистих здібностей, розширенні знань з літератури, мистецтва, історії рідного краю. Враховуючи різносторонні потреби своїх користувачів, фахівці бібліотеки організували клуби і об’єднання за інтересами на будь-який смак. Серед них – науково-краєзнавчий клуб «Дослідник краю», гендерний – «Я+Ти=Ми», молодіжний правовий лекторій «Феміда», кіноклуб «Х Муза», садівників-городників – «Садівник». Справжньою подією стало свято врожаю «Щедра осінь дарами», організоване 25 вересня (з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек) відділом аграрних наук та виробництва.

Обслуговування людей з інвалідністю постійно в полі зору бібліотеки. Багато років триває співпраця книгозбірні з вихованцями Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з особливими потребами «Обрій» та іншими організаціями, що опікуються інвалідами. Постійні зустрічі, які організовують бібліотечні фахівці для цих категорій відвідувачів, не лише збагачують їх новою інформацією та знаннями, але й сприяють їх соціальній адаптації. Від цього спілкування збагачуються духовно й самі бібліотекарі.

Для надання безперешкодного доступу користувачам-візочникам до відділу документів іноземними мовами та Інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» за підтримки Посольства США в Україні у філії бібліотеки діє ліфтова платформа.

Поступово, але впевнено наша країна входить у європейське співтовариство. Тому зростає потреба, особливо в молоді, в освоєнні іноземних мов. Бібліотека пішла назустріч і цим користувачам – усі охочі можуть безкоштовно удосконалювати свої знання з англійської, німецької, польської, французької мов у спеціальних клубах і гуртках, заняття в яких проводять волонтери – носії мов. Діє при відділі документів іноземними мовами Центр польської книги та інформації, створений за підтримки Консульства Республіки Польща в м. Вінниця, який також сприяє ознайомленню з історією, культурою, літературою і мовою цієї дружньої до нас європейської країни.

8 вересня у читальній залі ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відбулася всепольська акція «Національне читання» (Narodowe Czytanie), приурочене до 100-річчя повернення Незалежності Польщі. У заході взяли участь віце-консули Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці Анджей Сломскі, заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк, директор ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Лариса Сеник, заступник начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Алла Ратинська та близько 100 учасників. Лідія Павлюкевич ознайомила присутніх із творчістю та життєвим шляхом Стефана Жеромського, автора роману «Провесінь», який був внесений для читання.

Також учасники ознайомилися із книжковою виставкою творів письменника з фонду бібліотеки, яка стала своєрідним місточком у світ польської культури та літератури. Усі присутні одержали дипломи, які підтверджують їх участь у Національних читаннях.

Реагуючи на виклики та зміни, що відбуваються в суспільстві, бібліотека завжди йде в ногу з часом. Уже не перший рік бібліотека працює з переселенцями, щоб допомогти їм легше адаптуватися на новому місці.

А скільки завдяки бібліотечним фахівцям відкрито нових імен талановитих поетів та повернуто із забуття незаслужено забутих діячів культури, літератури, мистецтва шляхом проведення літературно-мистецьких та творчих вечорів, зустрічей, презентацій! Бібліотека розширює форми роботи за рахунок впровадження інновацій – майстер-класів, флешмобів, тренінгів тощо.

Дослідження матеріалів з історії і сьогодення рідного краю, його природи, економіки, видатних уродженців завжди було пріоритетним напрямком нашої діяльності. Результати цих досліджень обговорюються на науково-практичних конференціях, які проводить бібліотека кожних два роки. Поповнюються електронні бази даних краєзнавчого змісту, готуються і видаються бібліографічні покажчики із серій «Наші видатні земляки», «Творчі імена Вінниччини», «Діячі культури і мистецтв краю». Енциклопедією життя краю можна назвати хронологічний щорічний довідник «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини», який виходить уже понад півстоліття. З розмаїттям книжкового життя регіону знайомить подолян книгознавчий альманах «Подільський книжник», започаткований бібліотекою 2008 року.

Видання бібліотеки мають високий рейтинг не лише серед вінничан, але й на всеукраїнському рівні.

На щорічному Всеукраїнському бібліотечному «Біографічному рейтингу», започаткованому Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського з нагоди 100-річчя НБУВ та 25-річчя Інституту з метою підтримки видання і популяризації наукової біографічної продукції, в номінації «Біобібліографічний покажчик» переможцем визнано біобібліографічний посібник, підготовлений фахівцями вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, «Микола Леонтович – славетний український композитор» (Вінниця, 2017). Окрім цього, видання відзначено як лідер відкритого голосування у спільноті «Українського біографічного товариства». Громада серед 40 видань Топ-10 віддала перевагу саме покажчику «Микола Леонтович – славетний український композитор». Укладач видання – завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Ольга Кізян, редактор Світлана Лавренюк, комп’ютерна верстка, дизайн, оригінал-макет Наталія Спиця. Окрім бібліографії у виданні вміщено три наукові статті – А. Завальнюка, Л. Семенко, З. Яропуда.

Відбір видань-переможців Рейтингу здійснювали 25 авторитетних експертів із числа провідних дослідників-біографістів України, чия актуальна діяльність прямо пов’язана зі створенням, аналізом, рецензуванням біографічної літератури, поширенням біографічного знання. Зокрема, серед експертів Рейтингу – 15 докторів наук із різних галузей гуманітаристики (історики, філологи, філософи, педагоги, фахівці з соціальних комунікацій), які представляли наукові і освітні центри міст Дрогобича, Запоріжжя, Києва, Кропивницького, Львова, Одеси, Острога, Харкова, Чернігова.

Імена переможців оголосили під час підбиття підсумків Рейтингу на урочистій церемонії, яка відбулася 22 травня 2018 р. у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Обласною науковою бібліотекою ім. К. А. Тімірязєва вперше серед книгозбірень України було започатковано проведення міжнародних науково-практичних конференцій з усної історії. Матеріали, зібрані науковцями, бібліотекарями, музейними, архівними працівниками, освітянами, краєзнавцями часто вражають своєю страшною, не видуманою правдою, якою діляться свідки сталінських ГУЛАГів, Голодоморів, Голокосту і фашистських концтаборів, учасники ІІ Світової війни, остарбайтери та інші. Поряд з офіційними джерелами такі спогади становлять неоціненний скарб у дослідженні історії держави, долі конкретної людини та суспільства в цілому. З усіма цими матеріалами можна ознайомитися на веб-сайті бібліотеки та в наукових збірниках. Ця робота продовжується завдяки проекту «Голоси живої історії», який бібліотека виграла в цьому році. Проводиться збір розповідей майданівців, бійців ООС, волонтерів та очевидців інших історичних подій, частина з яких буде оприлюднюватися на VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Усноісторичні дослідження: теорія, метод, джерело», що відбудеться 24–26 жовтня цього року.

Здійснення такої великої роботи під силу тільки потужній команді, якою є і завжди були «тімірязєвці», фахівці з великим творчим потенціалом. Тут поєднується досвід, професіоналізм середнього і старшого поколінь та креативне мислення і сміливі дії молодих кадрів. Бібліотека має імідж новаторського закладу, ніколи не зупиняється на досягнутому, вона завжди в пошуку нових ефективних форм роботи та нових підходів до її виконання, тому й користується незмінним авторитетом не лише на Вінниччині, але й далеко за її межами.

Лариса Сеник,

директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

 

 




Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

309

Протягом трьох годин 16 липня оперативники карного розшуку Головного управління Нацполіції Вінниччини та працівники Вінницького ...

240

У Жданівській об’єднаній територіальні громаді, що у Хмільницькому районі відкрили нову сучасну амбулаторію загальної практики ...

218

У Вінницькій області на виборчому окрузі №17 (центр – місто Ладижин) заявили про напад кандидат у народні депутати України та волонтер ...

211

Спеціально обладнаний автомобіль для перевезення осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, урочисто передано ...

208

У зв'язку з реконструкцією трамвайної колії по вул.Соборній та враховуючи проведення робіт на Замостянській, до 29 липня буде повністю ...