Як допомоги дітям-сиротам

Як допомоги дітям-сиротам

Тетяна Корінна: «Наставництво може надати нового змісту благодійництву та волонтерству»

  В Україні понад 106 тисяч дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування виховуються у колективних закладах і лише вісім відсотків із них можуть бути всиновлені. Решта не можуть увійти у нову сім’ю, оскільки мають живих батьків чи рідних, хоча ті й не можуть, чи не хочуть ними по-справжньому опікуватися.

  Завдяки державі, спонсорам та волонтерам вихованці інтернатів мають їжу, одяг та дах над головою. Але у них немає того важливого, що не купиш за гроші - свого особистого, значущого, дорослого – близької людини, друга. Такої людині, якій можна довіритися й попросити життєвої поради, яка зможе навчити елементарним життєвим навичкам: як приготувати їжу, оформити документи, влаштуватися на роботу, спілкуватися, доглядати себе тощо. Ці речі є зрозумілими для нас і невідомими для вихованців інтернатних закладів. У цьому твердо впевнена одна із засновниць благодійного проекту «Босоніжки», а віднедавна ще й тренер майбутніх наставників Тетяна Корінна.
«Місто» поцікавилося у пані Тетяни, хто ж такі ці наставники, як ними стати та які перспективи у такого волонтерського руху.

- Ми знаємо про всиновлення, опіку, прийомні та патронатні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та ін. Навіщо ще й наставництво?
  - Наставництво – це ще одна з форм допомоги, добровільна, безкоштовна підтримка та підготовка до самостійного життя дитини, що позбавлена батьківського піклування або живе у закладі для дітей-сиріт. До певної міри вона може стати противагою задарюванню вихованців дитбудинків солодощами та подарунками. Зрештою всі волонтери починають із того, що збирають якісь речі, продукти,засоби гігієни, потім привозять все це у дитбудинки. Втім, самі діти від дорослих часто чекають іншого. Вони тягнуться до авторитетних дорослих - друзів, які готові регулярно проводити з ними час, спілкуватися, давати поради, демонструвати на власному прикладі, як заробляти кошти, як будувати стосунки у родині, як поводити себе у суспільстві та ін.

- На чому ґрунтуються такі висновки, чи така система вже була десь випробувана?
  - Наставництво – досить поширена світова практика. В Україні його майже дев’ять років тому започаткувала громадська організація «Одна надія». Проект співпрацював і продовжує працювати з київськими центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Наразі лише у столиці створено понад 200 успішних пар «Наставник – Вихованець». У всій Україні наставництвом охопили понад 1350 дітей. Тепер така форма допомоги – офіційна. 8 вересня 2016 року Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». У законі, зокрема, окреслюються такі поняття, як «наставник» і «наставництво», визначаються основні напрямки підготовки дітей до самостійного життя. Завдяки цим подіям наставництво може масштабуватись по всій Україні.

- Чим наставник відрізняється від звичайного волонтера, який теж міг би, мабуть, ділитися з дитиною своїм життєвим досвідом?
  - Найважливіше у наставництві – це постійність. Наставник проходить спеціальну підготовку, що дозволяє йому оцінити власний ресурс: чи готовий він щотижня виділяти одну-дві години на зустрічі зі своїм конкретним підопічним. Так, наставник не зобов’язаний утримувати дитину, робити їй подарунки чи забирати додому. Але його спілкування з дитиною має бути регулярним. Діти, більшість із яких зазнали жахливих  травм, яких вже неодноразово зраджували, мають бути впевненими, що їх нові дорослі-друзі не залишать їх наодинці з їхніми проблемами.

- Дорослий може сам вибрати дитину, для якої стане наставником?
  - Ні, хоча фахівці центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді максимально врахують його побажання. Вибір буде зроблений із врахуванням проблемного досвіду та потреб дитини. Наставництво, в першу чергу, здійснюється у інтересах дитини.

- А які вимоги до самого наставника?
  - Вони приблизно ті самі, що для усиновлювачів. Наставниками не можуть бути люди, які вже були усиновлювачами або опікунами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку; страждають на певні хвороби або за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду. Не можуть бути наставниками іноземці, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини. Ну, і люди, які були засуджені за певними статтями Кримінального кодексу або мають непогашену судимість за вчинення інших злочинів.
 
- Де у Вінниці можна дізнатися більше про наставництво?
  - Проект "Босоніжки" запрошує тих, кому це цікаво 21 квітня взяти участь у дружній зустрічі. Йтиметься про те, що ж відбувається з дітьми, які залишаються без батьків, про їх біль та травми, про те, як їх зрозуміти, як можна їм допомогти. А тим, хто відчуває у собі сили та бажання бути наставникам, розкажемо що для цього потрібно та на що очікувати. Попередня реєстрація на цей захід відбуватиметься за телефонами: (093)8129317, (097)9812122.

 

 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

200

Протягом трьох годин 16 липня оперативники карного розшуку Головного управління Нацполіції Вінниччини та працівники Вінницького ...

144

У Вінницькій області на виборчому окрузі №17 (центр – місто Ладижин) заявили про напад кандидат у народні депутати України та волонтер ...

127

Вінниця підтвердила рейтинг інвестиційної привабливості на рівні «invA+». Це дані рейтингового агентства IBI-Rating. Про це сьогодні, 17 липня, ...

125

У зв'язку з реконструкцією трамвайної колії по вул.Соборній та враховуючи проведення робіт на Замостянській, до 29 липня буде повністю ...

120

Школа вінницького гіда незабаром запрацює у Вінниці. Вона має на меті підвищення кваліфікації екскурсоводів та формування нових ...