Об'єднані громади на Вінниччині:

Об'єднані громади на Вінниччині:


Досвід Калинівської і очікування Кунківської громад

  Три роки тому в Україні стартувала децентралізація. Із 366 об'єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні, 21 - на Вінниччині. Серед них - Калинівська міська об'єднана громада. Вона була однією із перших на Вінниччині, яка долучилася до процесу децентралізації. Амбіційно Калинівка сподівалася і на статус міста обласного значення, за яке так і не проголосували нардепи, аби не було прецедента. Калинівську об'єднану громаду називали пілотним проектом, адже створена вона була не відповідно до перспективного плану. Це був 2015 рік.

  Преференція Калинівської ОТГ - були першими

  Калинівська міська об'єднана громада розташована усього за 25 км від Вінниці. Загалом до неї входять п'ять населених пунктів і проживає 20 тис. населення. Перші вибори у Калинівській ОТГ відбулися 25 жовтня 2015 року. А у Дружелюбівській сільській раді, що приєдналася до Калинівки, 10 квітня 2016 року відбулися перші у області вибори старости.

  - Після перших кроків із децентралізації (акциз із пально-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, податок із нерухомості почав відраховуватися до місцевих бюджетів), то за рахунок цих податків їхній бюджет зміг зрости із 20 млн. грн. у 2014 році до 25 млн. грн. у 2015 році, - розповів консультант із правових питань регіонального відділення Асоціації міст України Сергій Романович. - У 2016 році бюджет склав 110 млн. грн. І вони дофінансовують багато тих речей, які навіть у силу і у межах повноважень не мали робити. Це центральна районна лікарня, об'єднана державна податкова інспекція, ДСНС, дві військові частини. Оскільки всі чудово розуміють, що маючи кошти, можна допомогти навіть незважаючи на те, що, це не їх повноваження. Але люди, що проживають на цій території, користуються послугами тієї чи іншої державної установи, організації.

  Навесні 2016 року у Калинівській об'єднаній громаді почали створювати організаційно-штатну структуру. Окрім звично апарату міськради, було створено центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) - на базі переобладнаного занедбаного цеху ремонту із взуття.

  - У питомій вазі видатків бюджетів об'єднаних територіальних громад основні - освіта і медицина, - зауважує Сергій Романович. - У центрі первинної медико-санітарної допомоги - 16 штатних працівників. У межах громади є 13 сімейних лікарів на 20 тис. населення (за підрахунками МОЗ на одного сімейного лікаря припадає від 1 до 2,5 тис. населення. - Авт.) і у кожного сімейного лікаря є по дві медсестри. Повноваження вони перебрали. Субвенцію до району вони не повертають, що часто буває у громадах, які є неспроможними і не мають можливості створити центри первинної медико-санітарної допомоги. А вони створили, працюють, дофінансовують із власного бюджету, бо вочевидь тієї субвенції на медицину не вистачає.

  На утримання установ первинної медицини і Калинівської ЦРЛ іде 12,4 млн. грн. медичної субвенції. А дофінансування із власних надходжень - понад 2 млн. грн.
На утримання 5 міських шкіл і однієї сільської - 21 млн. грн. субвенцій, а із них на зарплатню понад 12 млн. грн. Окрім ремонтів, придбання різноманітної техніки і меблів був придбаний шкільний автобус. Із відповідними законодавчими змінами у цьому році зарплату із субвенції "покриватимуть" лише для педагогічних працівників. Техперсонал, а також комунальні послуги будуть фінансуватися за рахунок власних коштів.

  Найбільшим наповнювачем бюджету Калинівської ОТГ, як і у інших містах, є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) (59,02%) - 37,3 млн. грн. Акцизний податок (13,76%) - 8,7 млн. грн; податок на майно (12,56%) - 7,9 млн. грн; єдиний податок (13,53%) - 8,5 млн. грн; інші податки і збори (1,13%) - 700 тис. грн.
Інфраструктурна субвенція Калинівської міської об'єднаної громади - 2 млн. грн. Варто відзначити, що ця субвенція вираховується за чисельністю саме сільського населення. Враховуючи те, що сільського населення у цій ОТГ - 800 осіб, то вони отримали значно менше, ніж, приміром, Студенянська об'єднана громада, у якої все населення - сільське (майже 4 млн. грн. субвенції).

  - Активно тут працювали у напрямку капітального ремонту доріг - майже 11 млн. грн, - каже Сергій Романович. - А загалом 13 млн. грн. на дороги і тротуари. І якщо кожного року стільки виділятиметься на ремонт доріг, то за 5 років там будуть дороги відремонтовані капітально. Також активно працюють у напрямку водопостачання і водовідведення - загалом 2 млн. 300 тис грн.
Місцева влада скористалася наданою можливістю розпоряджатися еко-майбутнім розвитком громади.

  - Придбали сміттєвоз (близько 900 тис. грн), - розповів Сергій Романович. - Село Дружелюбівка включено до системи вивезення твердих побутових відходів. Голова і його заступник говорять, що селяни поки досить мляво укладають договори. Поки люди ментально не дійшли, щоб сміття викидати, а не накопичувати чи спалювати.
Секрет успіху Калинівської ОТГ, на думку Сергія Романовича, у тому, що громада не побоялася і пішла першою на об'єднання, навіть коли ще не було законодавчого підґрунтя. І вже потім вносилися зміни до перспективного плану.

В очікуванні перших виборів: плани Кунківської громади

  У 47 об'єднаних територіальних громадах 30 квітня відбудуться перші вибори. На Вінниччині це - Якушинецька, Мурафська, Кунківська об'єднані сільські громади.
До складу Кунківської ОТГ увійшли чотири сільські ради: Кунківська, Носовецька, Кузьминецька, Мітлинецька і 11 населених пунктів.

  - Це 4600 жителів, - уточнює Кунківський сільський голова Василь Безбах. - Ми будемо самодостатні. У нас на території працюють сільськогосподарські підприємства, у нас є заправки, а також господарства, які працюють і сплачують податки. У зв'язку із законодавчими змінами у нас за два роки збільшився бюджет із 700 тис. грн. до 1,5 млн. грн. Це акцизний збір, податок на землю, орендна плата за землю. При об'єднанні буде ще 60% податку із доходів фізичних осіб.

  Лише бюджетна децентралізація до об'єднання дозволила використовувати кошти на благо Кунківської громади: щорічний ремонт доріг, зайнялися освітленням села. Уже новообрана влада працюватиме над розвитком спільної, об'єднаної громади.

  - Плануємо дуже багато. У нас на території є школа, дитячий садочок, Будинок культури - треба позакінчувати ремонти, - розповідає Василь Безбах. - Далі займатися освітленням, поставити на ноги комунальне підприємство. Крім того, проблеми інших сіл: дороги, водогони… Сьогодні у основному людям необхідно дати можливість гідно жити. Маленькі села не можуть надати ті послуги, які зможе об'єднана територіальна громада. Наприклад, якщо сьогодні держава надає у оренду земельну ділянку під 4%, то ми на конкурсній основі змогли б підняти цю орендну плату.

  Про робочі місця сільський голова пан Безбах говорить у розрізі їх легалізації. Крім того, 70% жителів громади - пенсіонери, тож у новообраної влади буде надзавдання, аби молодь залишалася у селі.

Думка експертів

Олександр Корінний, голова Асоціації об'єднаних територіальних громад, міський голова Новоукраїнської ОТГ:

  - Це єдина нормальна реформа, що може щось змінити у країні - інших немає. Хоча законодавство не встигає за процесами децентралізації. Одну й ту ж проблему вирішуємо по-різному у кожній громаді. Ще заважає політизація процесу. Однак децентралізація для мене - зміна системи влади, а найпозитивніша реакція - активізація внутрішнього ресурсу. Що стосується коштів - порахуйте: до об'єднання 50% ПДФО надходило у місцевий базовий бюджет,  25% - у районний. Тепер ОТГ отримує 60%, а де ділося 15%? Тобто до децентралізації держава отримувала 25% ПДФО, а після децентралізації - 40%. Зараз ми у Асоціації на тому етапі, що вивчаємо проблеми громад і працюємо над створенням центрів послуг для ОТГ. Найбільші проблеми із якими звертаються до нас - медицина, освіта, фінанси, кадри і розпорядження землями за межами населеного пункту.

Сергій Штурхецький, кандидат наук із державного управління, науковий співробітник НУ "Острозька академія" (м. Рівне):

  - Два роки тому викликів було набагато більше. Насамперед - невідомість і незрозумілість. Сьогодні маємо достатньо позитивних кейсів успішності розвитку громад. Тому ті люди, які вирішили об'єднати свої громади, ідуть на вибори уже із чітким планом, яким вони бачать перетворення своїх населених пунктів. Це перетворення включає у себе розвиток інфраструктури, якісні медицину, освіту, дороги, дитячі садочки. Ми нарешті починаємо згадувати, що таке місцеве самоврядування. 90% проблем на території, де мешкає людина, вирішує не президент і не ООН, а місцеве самоврядування. Починаємо розуміти, що ми, члени цієї територіальної громади, маємо великий вплив на те, як будемо жити ми і наші діти. Хоча насамперед багато людей може проігнорувати ці вибори. Чого я б просив не робити, адже від цього дуже залежить наше майбутнє. Максимально відповідально поставитися саме до цих виборів. Обрати тих людей, яким можна довірити і збільшений бюджет громади і наступні кілька років життя цієї громади.

 


Валерія ЖОВТУН



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

548

Скарги написані до фіскальної служби та управління праці – аби ті перевірили діяльності турфірми   Близько десяти вінницьких ...

421

  Відразу після матчу "Динамо" - "Зірка" біля станції метро "Олімпійська" угруповання київських фанатів "Родичі" влаштувало бійку з ...

362

Переможці пленеру стануть відомі 16 серпня   У Вінниці тиждень тривав унікальний художній пленер, за результатами якого журі обере ...

354

Спершу обласна рада церков, а тепер і профспілки області висловили свою позицію по майбутньому кладовищу у Сабарові та протесту проти ...

353

На Ширшова жінка зачинила у квартирі двох маленьких дітей, а сама пішла у справах   Минулої п’ятниці, 11 серпня, близько першої дня під ...