12 квітня Вінниця проводжає у вічність Сергія Чернія та Олександра Єлесіна – воїнів, які були відданими синами Батьківщини та у боротьбі з ворогом віддали за неї свої життя.
Вінниця сьогодні прощається з двома полеглими Захисниками: Сергієм Чернієм та Олександром Єлесіним
Сергій Черній став до зброї торік узимку. У званні молодшого сержанта воював у складі 21-ї окремої механізованої бригади на сумському напрямку. Свій останній бій прийняв 5 квітня поблизу прикордонного села Миропілля. Йому було 47 років.
«”Нізащо не буду сидіти вдома, коли молодші воюють, піду захищати Україну”, – з такими словами Сергій зібрався на війну, хоча стан його здоров’я дозволяв отримати відстрочку, а то й звільнення від служби. Він цього не хотів і як справжній чоловік не міг собі дозволити, – розповідає мати полеглого Захисника Тетяна Григорівна. – За доброту та підтримку, яку відчували від Сергія, побратими дали йому позивний “Мама”. Це визнання того, яким він був та що значив для них… »
Народився Сергій Черній у Вінниці 30 квітня 1977 року. Закінчив загальноосвітню школу №30 та Вінницький транспортний фаховий коледж. Працював на різних підприємствах торгівлі та промисловості міста. Мав сім’ю, в якій підростають двоє синів. Пам’ять про нього також береже сестричка.
«Усе, що бачив та кого зустрічав у житті, Сергій вимальовував на полотні. Хоча не навчався живопису, у нього виходили чудові картини. Це здебільшого були портрети та релігійні сюжети. Так він робив цей світ кращим та добрішим», – каже мати.
Церемонія прощання з Сергієм Чернієм розпочнеться сьогодні об 11:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Поховають воїна о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Єлесін, уродженець Донеччини, долучився до захисту Батьківщини також узимку 2024 року. Виконував бойові завдання у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Загинув, внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої 7 квітня поблизу села Костянтинопіль Волноваського району. Воїну навічно залишилося 37 років.
Сім’ю Олександра Єлесіна повномасштабне вороже вторгнення заскочило у рідному селі Зайцево Донецької області. Довго не роздумуючи, він відправив дружину та двох донечок якомога далі від небезпеки за кордон, а сам невдовзі вирушив до Ладижина, де ще до великої війни працював на одному з підприємств критичної інфраструктури. Звідти й пішов захищати Батьківщину.
«Олександр був дуже роботящим. Мав просто золоті руки. Найбільше задоволення отримував від ремонту осель, тут у майстерності йому не було рівних, – розповідає дружина полеглого воїна Альона. – А ще дуже любив наших донечок, яким зараз 10 та 13 років. Із захопленням з ними бавився, по-батьківськи научав та підтримував…»
Жінка каже, що наразі з дітьми та мамою проживає у Вінниці, тож і чоловіка вирішила поховати поблизу, щоб мати можливість вклонитися його пам’яті.
Церемонія прощання з Олександром Єлесіним розпочнеться о 13:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook