З січня 2022 року Офіс генпрокурора зареєстрував майже 60 тисяч кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тисяч щодо дезертирства у ЗСУ.
Такі дані отримало видання “Українська правда” на відповідний запит до Офісу генпрокурора.
Зокрема вказується, що з січня 2022 до вересня 2024 року зареєстровано 59 606 кримінальних проваджень за фактом СЗЧ (стаття 407 Кримінального кодексу України), серед них закрито 2 592. Водночас за такий самий період зареєстровано 29 521 правопорушення у вигляді дезертирства (стаття 408 ККУ), з яких закрито 414.
Також вказується, що за січень – вересень 2024 року зареєстровано втричі більше випадків СЗЧ і майже в чотири рази більше випадків дезертирства, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас видання зауважує, що кількість судових вироків за СЗЧ і дезертирство в “десятки разів менша” за чисельність зареєстрованих кримінальних правопорушень.
За даними пресцентру судової влади, на які посилається “УП”, загалом у 2022 році за СЗЧ винесено 1 505 вироків, у 2023 – 2 165, впродовж січня – вересня 2024 – 766. У 2022 році за дезертирство винесено 179 вироків, у 2023 році – 195, впродовж січня – вересня 2024 – 177.
Відповідальність за СЗЧ та дезертирство в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству “Інтерфакс-Україна”, що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз’яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook