Алергія може виникнути в різному віці й не “переростає”. На неї страждають близько 40% українців. Для них сезон цвітіння рослин перетворюється на сльози в буквальному значенні слова. Піки сезонної алергії припадають на травень-липень, проте частина рослин в Україні зацвіли вже в березні. То що ж, не виходити надвір?
Причини алергії
Алергія — це реакція організму на певний компонент (який потрапляє всередину або торкається людини зовні) із виділенням біологічно активних речовин. Сезонна алергія має назву поліноз. Полін — це пилок, реакція іде саме на нього, адже в пилку є білок, що може викликати алергію.
Вона може виникнути в будь-якому віці, якщо людина генетично до цього схильна, пояснює кандидатка медичних наук, алерголог Майя Руселевич. Стається це через неправильну імунну відповідь. Є певні гени, що відповідають за розвиток алергії під впливом зовнішніх факторів. Ці чинники — харчування, стрес, навколишнє середовище, несвоєчасне введення алергенів, наприклад, у раціон маленької дитини.
Останні десятиліття кількість людей, що страждають на алергію, збільшилась. За словами експертки з громадського здоров’я Олени Лукашевич, в Україні йдеться про 40% жителів. За прогнозами, до 2025 року половина мешканців ЄС страждатиме на алергію.
Симптоми: як організм реагує на подразник
Платформа доказової інформації про здоров’я “Бережи себе” навела основні вияви сезонної алергії:
- почервоніння очей, сльозотеча;
- нежить, свербіння та закладеність носа;
- притуплення нюху, чхання;
- утруднене або прискорене дихання;
- сухий кашель.
Олена Лукашевич додає: можуть набрякати, червоніти й лущитися повіки.
“З часом у людини може виникати полісенсибілізація: тобто ми реагуємо на один вид алергену, а тоді починаємо реагувати ще на додаткові алергени”, — говорить Майя Руселевич.
Ідеться про перехресну алергію, яка виникає не тільки на один, уже відомий пацієнту алерген, але й на споріднені з ним, що мають подібну білкову структуру. Наприклад, якщо у вас алергія на амброзію, може виникнути реакція на арахіс, яблука, пшеницю.
Як діагностувати, на що у вас алергія
Щоб чітко визначити подразник, потрібні проби. Їх призначає педіатр, сімейний лікар або алерголог. “Проби на визначення алергії різноманітні та відрізняються як методом проведення, так і кількістю алергенів, які залучаються до виконання тієї чи іншої проби”, — говорить Олена Лукашевич. Ось які проби можна зробити:
- аналіз крові — найпоширеніший, але не надто результативний тест;
- скарифікаційний метод — на передпліччя людини (до ліктя) наносять імовірні алергени, над ними здійснюється невеликий надріз шкіри;
- нашкірна проба — на спині людини фіксують пов’язки з певними алергенами, результати оцінюють упродовж 48-72 годин;
- прік-тест — один із найшвидших і найзручніших. На шкіру наносяться краплі алергену, після цього шкіру над ними проколюють спеціальною голкою;
- внутрішньошкірна проба — алергени вводяться ін’єкцією внутрішньошкірно;
- провокаційні проби — їх обов’язково мусять робити фахівці, бо може виникнути досить потужна алергічна реакція;
- назальні й кон’юнктивальні проби — коли алерген контактує зі слизовими оболонками носових ходів чи ока. Реакція, як правило, яскрава, помилитися неможливо.
Перші кроки після виявлення
Коли алерген виявили, його слід елімінувати, тобто виключити з оточення, говорить Майя Руселевич:
“Щоб зменшити потрапляння алергена в організм, ми застосовуємо фізичні методи. Можна, наприклад, вдягати маски надворі. Є назальний фільтр. Носимо окуляри, шапку, кепку. Ставимо очищувач повітря з HEPA-фільтрами, якщо є алергія на білок рослин. Додаємо в нашу рутину назальний душ (іригацію), назальні сольові розчини, щоб вимивати алерген. Ці методи зменшують потрапляння алергена на слизові — і, звісно, будуть зменшені симптоми”.
Подібні речі, щоб уникнути подразника, радить і платформа “Бережи себе”. Там додають: у вітряну погоду варто лишитися вдома та зачинити вікна, уникати прогулянок із 10:00 до 15:00. Після прогулянок помийте руки, прийміть душ, виперіть одяг. А також частіше проводьте вологе прибирання.
Як лікувати симптоми й чи можна назавжди позбутися алергії
Описане вище — це первинне уникнення контакту з алергеном. Також є симптоматичне лікування, щоб загасити вияви на зараз. А далі лікарі застосовують алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ).
“Під час неї ми призначаємо антигістамінні препарати. Також — топічні стероїди: вони можуть наноситися на шкіру як крем або в ніс і дихальні шляхи за допомогою назального спрею, дозованих аерозольних інгаляторів. Також ми призначаємо протизапальні препарати, антилейкотрієнові препарати”, — говорить Руселевич.
Антигістамінні продаються без рецепта, але попередньо краще все ж проконсультуватися з лікарем. “Бережи себе” наголошують: деякі симптоматичні ліки викликають сонливість. А експертка з громадського здоров’я Олена Лукашевич узагалі не радить займатися самолікуванням, щоб не довести алергію до серйозних наслідків — наприклад, до бронхіальної астми.
За її словами, алерген-специфічна терапія ефективна на 80% — після лікування алергічні реакції можуть зникнути й не повертатися: “Важливо своєчасно починати проводити АСІТ-терапію, щоб спектр алергенів із часом не збільшувався”.
АСІТ-терапію здійснюють алергологи. Така терапія передбачає поступове введення мікродоз із їхнім збільшенням, щоб організм звик до алергену і виробив толерантність. Формуються блокувальні антитіла імуноглобуліну класу G. Вони блокують імуноглобуліни класу I, які й викликають алергію. Таке лікування триває кілька років.
“Важливо своєчасно починати лікувати алергію і слідкувати, щоб у людей не було дефіцитів, була збалансована їжа, адекватне фізичне навантаження. І, звісно, важливо підтримувати здоровий спосіб життя, щоб імунна система працювала коректно”, — підсумовує Майя Руселевич.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook