Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про посилення мобілізації. Українська влада називає його надзвичайно важливим для відбиття російської агресії. Опозиція ж критикує за відсутність термінів демобілізації і жорсткі норми щодо покарання ухилянтів.
За урядовий проєкт закону №10449 проголосували 283 голосів депутатів з 226 необхідних.
Розповідаємо про основні зміни, які він передбачає.
У першому читанні законопроєкт ухвалили ще 7 лютого. Однак відтоді депутати подали до нього понад чотири тисячі правок. Профільний комітет з нацбезпеки розглядав їх майже два місяці.
Перший варіант проєкту про мобілізацію внесли у парламент ще наприкінці 2023 року, але після критики міністерство оборони його відкликало.
Через кілька тижнів міністерство підготувало нову версію.
Посилення мобілізації, як визнає влада, потрібне, щоб забезпечити військовий облік максимальної кількості чоловіків та поповнити війська, які зазнали втрат за понад два роки повномасштабної війни з Росією.
Раніше Володимир Зеленський заявляв, що військове командування пропонувало мобілізувати в цьому році близько 450-500 тисяч новобранців.
Однак наприкінці березня головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський зазначив, що цю кількість зменшать після “перегляду внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ”.
Під час голосування закону про мобілізацію головком ЗСУ, а також міністр оборони Рустем Умєров перебували в сесійному залі, але не виступили перед депутатами. Напередодні більшість парламентарів проголосували за те, щоб заслухати військове керівництво.
Єдиний, хто виступив в парламенті, це командувач Об’єднаних сил генерал Юрій Содоль. Він заявив, що ситуація на фронті з особовим складом критична.
“Ми тримаємо оборону з останніх сил” – наголосив він.
Що зміниться?
Закон головним чином спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов’язаних і оновити їхні дані. Це спростить для влади процес мобілізації, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.
Громадяни повинні самі звернутись до військкоматів для отримання військово-облікових документів, а не співробітники ТЦК “виловлюватимуть” їх на вулицях, як часто відбувається зараз.
Чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.
Також чоловіки повинні мати і носити при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Без цих документів українці за кордоном не зможуть оформити паспорт чи отримати консульські послуги.
Місцеві державні органи зобов’язані сприяти мобілізації.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет.
Скасовується відстрочка від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.
Замість строкової служби закон вводить “базову військову підготовку” для громадян. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року.
Ті, хто ухиляються від мобілізації, матимуть проблеми із законом. Зокрема, проєкт закону пропонує дозволити ТЦК через суд позбавляти ухилянтів водійських прав. Також на них очікує суттєве збільшення штрафів.
Військкомат зможе звертатись в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо таке неможливо, то в такому випадку ТЦК надсилає громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитись у військкомат. Такий лист вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала.
Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться в ТЦК, то військком має право звернутись до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.
Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.
Кого не призвуть?
Проєкт закону передбачає, що низка громадян можуть отримати відстрочку від мобілізації.
Зокрема, мова йде про осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше неповнолітніх дітей (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів), тих, хто самостійно виховує неповнолітню дитину.
Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю і недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.
Бронь можуть отримати співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їхні помічники (не більше двох), керівники міністерств і їхні заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.
Призову на військову службу не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, а також наукові і науково-педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75% ставки.
Лише за бажанням можуть мобілізувати людей з інвалідністю; звільнених з полону; громадян віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.
Окремо в законі прописується, що всі мобілізовані мають пройти військовий вишкіл, а також мають право самостійно звернутись до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.
Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була в першій версії проєкта, в останній момент виключена із документа. За цю правку проголосували 227 депутатів з 226 необхідних.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook