Новий правопис української мови, який Верховний Суд затвердив чинним 29 травня, містить “десятки грубих помилок”. Його допрацюють, а остаточний варіант оприлюднять наприкінці цього року.
Про це повідомив в інтерв’ю “Радіо Свобода” директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук Павло Гриценко. Також новий правопис прокоментував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в етері “Радіо Культура”.
Павло Гриценко переконаний, що випадок з українським правописом 2019 року — це “історія прояву волюнтаризму в розв’язанні мовних питань”: мовляв, він не був якісно підготованим.
“Навіть не погодивши з Інститутом української мови остаточний варіант, правопис передали на затвердження. Звичайно, там десятки, десятки помилок, грубих помилок, неточностей”, — наголосив Гриценко.
Окрім цього, директор ІУМ заявив, що правопис після ухвалення оприлюднили на сайті Кабінету Міністрів, і той “пішов у люди недопрацьований, недосформований”. Тоді, каже Гриценко, посадовці “кинулися забирати всі-всі грубі помилки, додаючи нові”.
“Так народився той правопис, який зараз Міністерство освіти виставляє нібито як легітимний. Але він таким не є”, — зазначає директор Інституту української мови.
Він виснував, що наразі українці, по суті, живуть без єдиного державою затвердженого, схваленого чи погодженого правопису.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, своєю чергою, наголосив:
“Кожен правопис не є незмінною субстанцією: він періодично оновлюється, залежно від того, як розвивається, трансформується мова. Думаю, на перспективу, за рік, п’ять чи п’ятнадцять, національна комісія візьме до уваги пропозиції з боку академічного середовища та суспільства і запропонує деякі вдосконалення”.
Обидва посадовці кажуть, що зараз Інститут української мови працює над усуненням недоліків нового правопису — і допрацьований оприлюднять орієнтовно до кінця 2024 року. Однак тепер це буде відбуватися не за процедурою через Кабінет Міністрів, а рішенням Національної комісії стандартів державної мови, поділився Тарас Кремінь.
“В умовах війни питання української мови перестало бути суто культуральним. Це, на думку Конституційного суду України, явище конституційне. Все, що пов’язано з нашою мовою, правом на отримання інформації та послуг державною мовою, для кожного з нас є вельми принциповим. Тому й питання правопису як елементу кодифікації державної мови є чутливим для переважної більшості громадян і для кожного, хто спостерігає за цим процесом. Те, скільки медіа поширили новину про затвердження правопису, показує, що мова важлива, інтерес до правопису неймовірний — але тепер потрібно продовжувати працювати над його реалізацією за чинним законодавством”, — додав Кремінь.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook