Найкращі фото 2024 року від National Geographic: добірка

Американський науково-популярний журнал National Geographic традиційно обрав найкращі фото з усього світу за 2024 рік.

Цьогоріч найкращі кадри обирали з-поміж 2,3 мільйона світлин.

Зокрема, в добірку потрапила фотографія, на якій пташеня імператорського пінгвіна стрибає зі скелі з 15-метрової висоти, поки його “родичі” спостерігають ззаду. Світлину створили за допомогою дрона — це вперше вдалося зафіксувати на камеру таку поведінку птахів.

“Занурення”, затока Атка, Антарктида; Берті Грегорі. National Geographic/Берті Грегорі

8 квітня по всій Північній Америці від Мексики до Канади відбулося повне сонячне затемнення, яке тривало чотири хвилини.

“Тотальне затемнення серця”, Расселлвілл, Арканзас; Аарон Гʼюї. National Geographic/Аарон Гʼюї

У Техасі фотограф Бабак Тафреші спіймав у кадрі приблизно 10 мільйонів мексиканських вільнохвостих кажанів. Майже щовечора вони вилітають зі своєї домівки злагодженим потоком, щоб підживитися. За словами фотографа, це триває дві години.

“Вечеря в сутінках”, Конкан, Техас. National Geographic/Бабак Тафреші

На цій світлині американської фотожурналістки Амі Вітале вчений тримає в долонях 70-денний плід північного білого носорога, якого зачали шляхом штучного запліднення. Цей вид перебуває під загрозою вимирання: у світі залишилося лише дві особини цих звірів, й обидві — самиці. Вчені вдалися до такого методу запліднення, щоб запобігти зникненню носорогів.

“Нова надія для носорогів”, Нанюкі, Кенія. National Geographic/Амі Вітале

Майже десять років Чінкі Шукла документує наслідки підземних ядерних випробувань, які Індія проводила у 1974 та 1998 роках. Сестри Шахіда, Сабіра та Каммо Хатун готували їжу вдома, коли відчули вибухи у 90-х роках. Сьогодні вони підтримують свої сім’ї, працюючи на сусідніх фермах.

“Атомна спадщина”, Чача, Індія. National Geographic/Чінкі Шукла

Виготовлена з використанням сонячного світла, води та вуглекислого газу, ця сонячна синтетична рідина має потенціал для заміни викопного палива. Її можна використовувати для заправки вантажівок, кораблів і літаків без переобладнання. У червні швейцарська компанія Synhelion відкрила перший у світі завод із виробництва цієї енергетичної альтернативи у промислових масштабах.

“Рідке паливо від сонця”, Юліх, Німеччина. National Geographic/Давіде Монтелеон

Періодичні цикади проводять під землею 13 або 17 років, виходячи на поверхню лише для розмноження. У травні-червні минулого року, вперше за 221 рік, виводок XIII з 17-річним циклом та виводок XIX з 13-річним циклом з’явилися одночасно на середньому заході та південному сході США.

“Столітня пісня кохання”, Спрінґфілд, Іллінойс. National Geographic/Джон Стенмаєр

Сиваська оаза розташовується в Західній пустелі Єгипту і приваблює туристів своїми дюнами. Але мертві пальми викривають занепад екосистеми.

“Знедолена гавань”, Сиваська оаза, Єгипет. National Geographic/М’хаммед Кіліто

У печері Бонголо дослідники аналізують сталагміти — утворення з карбонату кальцію. Вони виникли під впливом води, яка тисячоліттями крапала на підлогу печери. Західноафриканський палеокліматичний проєкт має на меті вивчити кліматичні загрози для сільського господарства в усьому регіоні.

“Глибокі знання”, провінція Нґуньє, Габон. National Geographic/Роббі Шоун

Папуги ара — дуже соціальні птахи, які живуть в середньому від 40 до 60 років і часто демонструють стресову поведінку в неволі. Це складні домашні улюбленці, тому багато з них потрапляють до притулку “Оазис”, який забезпечує постійний догляд за 800 такими птахами. На цій світлині керівниця притулку Джанет Трамбуле намагається заспокоїти папуг волоськими горіхами, їхньою улюбленою їжею.

“Дім назавжди”, Бенсон, Аризона. National Geographic/Крісті Хемм Клок

На цій фотографії — румунський пастух Костянтин Денчіле в традиційній овечій шкурі. Його родина протягом століття працювала на цій землі, але зараз Костянтин помічає значні зміни в довкіллі й змушений адаптувати під них свої фермерські практики. Через те що взимку тепер випадає менше снігу, який живить струмки, трави в долині стало мало, тому пастух переганяє свою отару вище, на альпійські луки.

“Зміни пастуха”, Коченешть, Румунія. National Geographic/Джаспер Дуст

Прасанджет Ядав сфотографував тигра під час його “патрулювання” заповідником в Індії. Тварина вирізняється унікальним забарвленням – надзвичайно широкі чорні смуги вважають наслідком генетичної мутації.

“Слідами невловимого чорного тигра”, штат Одіша, Індія. National Geographic/Прасенджит Ядав

Цю святиню підтримує місцевий народ вахі, мусульмани-ісмаїліти. Багато років тому на неї впало дерево — за стародавнім звичаєм його не прибрали, а залишили лежати на цій могилі, прикрашеній рогами гірських козлів та овець.

“Де віри сходяться”, Памірські гори, Таджикистан. National Geographic/Матьє Пале

Вулкан Фуего постійно вивергається з 2002 року. Одноденний похід до його сплячого близнюка Акатенанго винагороджує шукачів пригод видом на хребет Фуего. Виверження можуть відбуватися кілька разів на день.

“Бум із видом”, Антиґуа, Гватемала. National Geographic/Пітер Фішер

Раян Тідман зазнімкував нерест тихоокеанського оселедця поблизу острова Ванкувер (Канада).

“Безумство запліднення”, провінція Британська Колумбія, Канада. National Geographic/Раян Тідман

У Замбії Джаспер Дуст зафіксував аварію на шосе, внаслідок якої загинули слон та людина. Тварини часто перетинають там дорогу, щоб дістатися до річки Замбезі – єдиного джерела води у спекотні сухі місяці.

“Небезпечне перехрестя”, Сіома, Замбія. National Geographic/Джаспер Дуст

Інґо Арндт разом Університетом Констанца спостерігали за розмноженням деревних мурах, які зазвичай ховаються в лісових курганах. Фотограф бачив, як працівниці колонії чистять яйця, як личинки прядуть кокони, а вилуплені мурашки, як ось ця, відкривають кокони щелепами, перш ніж працівники допомагають їх вирізати.

“Маленький прорив”, Констанц, Німеччина. National Geographic/Інгo Арндт

Щовесни в Марокко проходить фестиваль, присвячений святкуванню врожаю троянд. Збирачі, переважно жінки, зривають бутони рано-вранці, до того як квіти розкриються і випустять свій аромат. Потім бутони сортують вручну. Найкращі переганяють на трояндову олію та трояндову воду, інші сушать для чаю або гірлянд.

“Пелюсткові майстри”, Калаат-М’Гуна, Марокко. National Geographic/Рена Еффенді

Одразу після сходу сонця риби снук і кефаль кидаються між темною, дубильною річкою Сувані та прозорим джерелом Фаннінг-Спрінгс, одним із тисячі прісноводних джерел у Флориді. Пізня зимова повінь призвела до того, що холодніша, густіша річкова вода поповзла під теплішу воду в каналі, що з’єднує джерело з річкою.