Мурал у 32-й школі Вінниці: як увічнити пам’ять загиблих героїв, враховуючи інтереси всіх родин

У Вінниці триває активне обговорення питання створення муралу на фасаді 32-ї школи, де навчався загиблий “азовець” Роман Колмиков. Це питання викликало широкий резонанс у громаді, оскільки мова йде не лише про одного випускника школи, а про всіх загиблих героїв, які навчалися тут. Його мати, Вікторія Колмикова, в інтерв’ю виданню “На Парижі” висловила свою позицію щодо цього проєкту та наголосила на важливості врахування інтересів усіх родин полеглих захисників.


Пам’ять про всіх загиблих випускників


З 2014 року 32-у школу закінчили щонайменше 17 загиблих захисників України. Вшанування пам’яті цих воїнів має бути справедливим та рівноправним, щоб кожна родина відчувала, що подвиг їхнього сина не залишився поза увагою суспільства.


“Жодна родина не заперечує необхідності вшанування пам’яті, але коли на одній школі хочуть створити мурал для одного, а решту імен навіть не згадати – це викликає питання. Це не питання суперництва, це питання справедливості.”


Саме тому, на думку Колмикової, мурал має бути частиною більш масштабного проєкту – загальної стіни пам’яті, яка б об’єднала всіх випускників школи, що віддали життя за Україну. Такий формат не лише увічнить їхній подвиг, але й стане символом єдності та підтримки родин загиблих.


Різні ініціативи щодо вшанування


Маріанна Колос, мати загиблого Назара “Грєнки”, також ініціювала створення муралу у пам’ять про свого сина. Її позиція зводиться до того, що пам’ять має бути збережена тільки її сина.


Колективне звернення до міської ради


Щоб урегулювати ситуацію, родини загиблих воїнів об’єдналися і ініціювали колективне звернення до міської ради. Вони виступили з проханням знайти компромісне рішення, яке дозволить вшанувати всіх випускників школи, що загинули, захищаючи Україну. Однією з пропозицій є створення меморіального комплексу або інтеграція муралу у загальний простір пам’яті.


Колмикова зазначає, що це питання не повинно розділяти громаду, а навпаки – має об’єднувати її навколо ідеї поваги та пам’яті.


“Якщо в будинку, де жив герой, роблять мурал, то його родина спочатку обходить сусідів, отримує їхню згоду. Чому ж у випадку школи цього не зробили з іншими родинами загиблих випускників? Ми не проти вшанування пам’яті, але хочемо, щоб це було зроблено з повагою до всіх.”


Роль школи у вихованні майбутніх поколінь


Окрему увагу Колмикова звертає на роль школи у патріотичному вихованні дітей. Вона переконана, що молодь має знати історії своїх героїв, але ці історії повинні подаватися комплексно, без виокремлення когось одного. Це не лише сприятиме формуванню історичної пам’яті, а й навчить дітей цінувати подвиг кожного.


Пошук компромісу


Ситуація з муралом у 32-й школі Вінниці демонструє, наскільки важливо враховувати думку кожної родини. Вікторія Колмикова та інші матері загиблих героїв наголошують, що не виступають проти вшанування, а прагнуть знайти варіант, який буде максимально справедливим.
Зараз триває діалог із владою, громадськістю та родинами, і сподівання полягають у тому, що рішення буде прийняте з урахуванням інтересів усіх. Це має бути не просто мурал, а символ шани та вдячності всім, хто віддав життя за Україну.

Читайте також: Спортсмени з Вінниці здобули золоті медалі на Всеукраїнському турнірі «Сильні України»

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook