В інтернеті з’явилися фото та відео того, як мав би виглядати Барський замок у 16-18 столітті. Все це відтворили з архівних документів.
“Влітку 2019 року мене запросили до групи активістів у місті Бар, які займаються дослідженням Барського замку та прагнуть хоча б частково відтворити його на місцевості”, – каже представник спільноти VIZ4D architectural visualization Костянтин Іванишен.
Він додає, що створені фото та відео-моделі є особистим баченням, побудованим на припущеннях спеціалістів та на даних з історичних джерел.
“З огляду на обмеженість джерел та неповну інформацію, візуалізації мають довідковий характер і не претендують на історичну точність”, – додає ентузіаст.
Територія міста Бар була заселена з прадавніх часів. Активний розвиток краю, будівництво укріплених градів-замків почалося після завоювання Ольгердом (Битва на Синіх Водах), в результаті якого земля увійшла до складу Подільського князівства. Після розподілу Галицього князівства в 1349 р., на Барській землі, як частині Західного Поділля, почав посилюватись вплив литовських князів, а вже із 1366 р. подільські князі платили данину королю Польщі. У 1370—1386 рр. — залежність від короля Угорщини. У 1387 р. на Поділлі відновлено владу Польщі.
Перша документальна згадка про місто (під назвою «Ров») відноситься до 1401 р. Михайло Сергійович Грушевський в праці «Барське староство» пише: “… вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що заселення його слід віднести до попереднього часу…”
Однак, існує версія, що вже у 1380 році брати Коріатовичі збудували на цій території замок з подвійними дерев’яними стінами з вежами, тобто набагато раніше за першу згадку про місто.
У 1430 році, після смерті останнього представника сім’ї Коріатовичів, Ров перейшов до Королівства Польського.
Після чергових навал татар на Поділля (1453, 1 457, 1469, 1474, 1478, 1489 1490, 1494, 1498) замок постійно відновлювали. У хроніці Марцін Бєльський описав мародерства орди 1452 р., протягом якого татари захопили і зруйнували замок в Рові, захопили в полон жителів й старосту Стогнева Рея з сім’єю. Казимир Ягелончик дозволив старості Андрію Одровонжу (1456), викупити Ров з його околицями від спадкоємців Рея. Король Сигізмунд І дав (1532 р) привілей Рову і Сатанову, з усіма належними до них місцевими жителями, звільнення на 8 років від податків та інших зборів у зв’язку з спустошенням від татар.
1533 р. до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом. Вона викупила землі Рова і околиць, наказала будувати нову фортецю і назвала місто “Бар”, на честь Барі — свого княжого володіння в Італії, в якому вона народилася. Новий замок було зведено 1538 р. на новому місці. Землі навколо замку було об’єднано у Барське староство. На місці старого замку виникло поселення Горний Бар або Чемериси.
На жаль, жодних планів чи рисунків дерев’яного замку не збереглось.
У XVII сторіччі замок був уже повністю мурований. В плані квадратний, на рогах його були бастіони чи башти, які задалеко відступали від периметру мурів і висовувалися по діагоналі. Але мало що збереглося вже на початок 20 ст. Новий кам’яний замок було збудовано під керівництвом Мартіна Гербурта, який був старостою барським 1553-1570 рр., з метою укріплення південних рубежів Речі Посполитої, перекриття виходу до Чорного моря. Замок Бар став третьою за величиною (після Кам’янця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої, й разом із Бердичевим Бар називали “брама польської України”.
У 1636 р. у Бар переніс свою резиденцію гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський. Кам’яна фортеця будувалась у 1630-1647 рр. за проектом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. За його планами створено чотирикутну фортецю з чотирма бастіонами, шість метрів у висоту.
Нагадаємо, Барські краєзнавці шукають земляків у… Росії.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook