Покоління українських підлітків росте в реальності, де штучний інтелект уже не сприймається як технологія майбутнього, а став звичною частиною цифрового життя.
Про нові виклики, які з цим пов’язані, ВОГО «Вінницький прес-клуб» говорить у рамках проєкту «Інтернет без шкоди: впровадження профілактичних інструментів проти кібернасильства», спрямованого на підвищення рівня безпеки підлітків у цифровому середовищі.
За даними дослідження Міністерства цифрової трансформації України, 70% підлітків уже користуються інструментами ШІ, а 76% хоча б раз ухвалювали рішення, орієнтуючись на його підказки чи результати. Йдеться не про гіпотетичні сценарії, а про реальні випадки маніпуляцій із фотографіями дітей, створення діпфейків, фейкових оголених зображень і використання штучного інтелекту як інструменту шантажу або цифрового цькування.
Тривога, ізоляція, безсоння – як кібербулінг руйнує психічне здоров’я
Дитячий психіатр і психотерапевтка когнітивно-поведінкової терапії Юліана Маслак пояснює, що онлайн-цькування не варто сприймати як звичайний конфлікт у чаті, адже для дитини це часто є психотравмувальним досвідом.

«Кібербулінг може суттєво впливати на емоційний, когнітивний і поведінковий стан підлітка. У клінічній практиці найчастіше спостерігаємо стійку тривогу, страх осуду, сором, пригнічений настрій, плаксивість або спалахи гніву. У дітей виникають нав’язливі думки про інцидент, самозвинувачення та негативні переконання про себе», – зазначає вона.
За словами фахівчині, такі переживання можуть змінювати поведінку підлітків. Вони починають уникати школи, друзів і гуртків, ізолюються, гірше навчаються та мають труднощі з концентрацією. Часто виникає тривожна потреба постійно перевіряти телефон через страх нових нападів або коментарів.
Кібербулінг може проявлятися і на фізичному рівні. Серед типових симптомів – головний біль, біль у животі, нудота без чіткої медичної причини, а також порушення сну та постійне виснаження.
Найбільш тривожним, за словами психіатрині, є підвищення ризику самоушкоджувальної поведінки та суїцидальних думок у частини підлітків, особливо якщо дитина вже має депресивні або тривожні симптоми чи недостатню підтримку в родині.
«Підлітковий вік – це період формування ідентичності, самооцінки та соціального статусу в групі однолітків. Онлайн-простір підсилює травматичний ефект через публічність, масштаб і постійну доступність контенту. У дитини немає “безпечної паузи”, адже атаки можуть тривати цілодобово. Навіть після видалення інформації залишаються скріни, що створює відчуття втрати контролю над власною репутацією», – пояснює Юліана Маслак.
Серед ознак, які можуть свідчити про кібербулінг, експертка називає різку відмову від школи, порушення сну, дратівливість, сором, уникання гаджетів або навпаки постійну тривожну перевірку телефону. Особливу увагу слід звернути на висловлювання про безнадію чи небажання жити.
Алгоритм захисту: зберігайте скріншоти і звертайтеся у поліцію
У проєкті кіберполіції «Кібер Брама» наголошують, що своєчасна реакція дорослих може зменшити психологічну шкоду та допомогти захистити дитину.Ось головні поради.
- Зберігайте спокій і ініціюйте розмову: спробуйте обережно дізнатися про почуття та переживання підлітка.
- Підтримуйте впевненість дитини: підкреслюйте сильні сторони підлітка, заохочуйте навіть невеликі успіхи. Це допоможе зменшити стрес і відновити самоповагу.
- Підтримуйте постійний контакт: цікавтеся емоційним станом підлітка, залишайтеся відкритими до спілкування. Це сприятиме довірі.
- Допоможіть зібрати докази та повідомити про порушення: зробіть скріншоти негативних повідомлень або коментарів, заблокуйте кривдників і повідомте адміністрацію платформи про порушення правил.
- У разі серйозних або повторних випадків зверніться до кіберполіції.
Однак практика показує, що наявність чітких інструкцій не гарантує, що дитина звернеться по допомогу. Про те, чому підлітки часто мовчать про кібербулінг і не звертаються по допомогу, розповідає капітан поліції Віктор Сторожук, оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції НПУ.

«Сформувався певний стереотип, що підлітки вважають себе максимально самостійними. І часто має статися справді кричуща ситуація, щоб дитина звернулася до працівника поліції чи іншої посадової особи, яка могла б скоординувати дії та повідомити батьків. Багато підлітків не звертаються з цією проблематикою, тому що не діляться такими ситуаціями з батьками. Вони бояться втратити авторитет серед однолітків або не хочуть виглядати вразливими навіть перед близькими», – пояснює він.
За словами Сторожука, проблему варто розглядати не лише як конфлікт між дітьми, а передусім як питання довіри.
«Цю проблематику потрібно розглядати в площині довіри дітей до дорослих і до будь-кого, до кого вони можуть звернутися. Це можуть бути батьки, вчителі, психологи або шкільний офіцер безпеки», – зазначає поліцейський.
Поліцейський також наголошує: навіть «звичайні» фото, якими підлітки обмінюються в приватному спілкуванні, з часом можуть бути використані проти них.
«Сьогодні ви можете товаришувати, а завтра ця інформація може бути недобросовісно використана проти вас», – застерігає Сторожук.
У разі кібербулінгу або поширення принизливого чи інтимного контенту у поліції рекомендують:
- зберегти докази – зробити скріншоти повідомлень, сторінок і посилань;
- не вступати в подальшу комунікацію з кривдником;
- повідомити дорослих або відповідальних осіб у закладі освіти;
- звернутися до правоохоронців.
Подати заяву можна:
- зателефонувавши за номером 102;
- звернувшись до найближчого відділку поліції;
- подавши електронне звернення через офіційний сайт кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua
Також безоплатну правову консультацію можна отримати в системі безоплатної правничої допомоги за телефоном 0 800 213 103 або на сайті https://legalaid.gov.ua/.
За психологічною підтримкою можна звернутися на урядову гарячу лінію 15-47.Звернутися по допомогу можуть як батьки, так і сам підліток. У разі звернення неповнолітнього правоохоронці за потреби залучають законного представника.
Проєкт реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
#cybersafe #EndViolence #стопнасильству
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook

