З далекого, 2014 року політичний курс України, якщо не розвернувся на 180 градусів, то принаймні точно помітно змінив курс. Еліти, що прийшли до влади після Революції, чітко декларували прагнення до євроінтеграції, співробітництва з НАТО та налагодження економічних зв’язків, перш за все, із західним світом, на відміну від, попередників, які головних партнерів для країни бачили на сході.
Традиційно подібні тенденції викликають обурення у певних регіонах України. Особливо в ситуації коли прибічники старої влади не лише не покинули країну, а й продовжують займатись державницькою діяльністю, мають свої партії, телеканали та інші платформи для пропагування ідей. Фінансування всього цього ансамблю відбувається за рахунок “старшого брата” – Росії.
Понад 13% відсотків набрала головна опозиційна партія “ОПЗЖ” на парламентських виборах забезпечивши собі 43 місця у Верховній раді і це лише одна партія, не говорячи вже про те, що прихильники “русского мира” є як в інших партіях, так і серед мажоритарників.
Отримавши необхідні владні інструменти реваншисти почали діяти. І наслідки їх діяльності ледь не щодня стають заголовками новин які ми читаємо.
Серед останніх гучних перемог проросійських сил ми можемо відзначити поновлення Касаційним судом на посаді екс-керівника поліції Вінниччини Антона Шевцова, якого було звільнено у 2016 році за його сепаратистькі погляди, участь у парадах на території окупованого Криму та підтримку Росії.
Шевцов був звільнений з посади після акцій протесту вінницьких активістів, які вважали його сепаратистом. Підставою для таких висновків активістів стали фотографії Антона Шевцова з Миколою Валуєвим під час незаконно організованого та проведеного за участі вищих посадових осіб Російської Федерації параді на честь 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній Війні в анексованому Криму.
І це не поодинока практика “кишенькові” суди політиків наразі тотально приймають антиукраїнські рішення. Своїми постановами вони повертають українським вулицям назви на честь російських загарбників, намагаються скасувати новий український правопис, поновлюють на посадах чиновників, які попали під люстрацію. Але не судами єдиними. Представники однієї популярної політичної партії намагаються внести зміни до мовного законодавства на користь мов меншин, але по факту на користь російської мови. А загравання українського президента із ними лиш посилює їх впевненість у можливості цих змін. Хорошим кроком на противагу проросійським силам було рішення президента закрити канали, які використовують реваншисти для власної пропаганди, але стає очевидно що цього недостатньо. На зміну одним телеканалам прийдуть інші заборонити які без закону про “колаборантів” буде набагато складніше. Не говорячи вже про доступ до їх площадок у мережі інтернет. Влада повинна діяти рішуче і перш за все закріплюючи свої позиції законодавчо та проводячи ретельну перевірку тих, хто хоче потрапити в суди, ради та інші інституції.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook