ТОПовою місцевою новиною тижня стала вимога дев’яти народних депутатів від Вінниччини звільнити директорку обласного управління охорони здоров’я Людмилу Грабович. Наріжним каменем тут стали 10 опорних лікарень, список з яких нардепи називають «необгрунтованим» і таким, що «обмежує мешканців області в отриманні гарантованого державою медичного обслуговування».
«Місто» попросило голову Вінницької облдержадміністрації прокоментувати такі вимоги депутатів і запитало його думку, чи є для цього підстави.
-Я завжди готовий до кадрових рішень, якщо для цього буде необхідність або реальна причина, – прокоментував ситуацію голова облдержадміністрації Владислав Скальський. – Я буду спілкуватися окремо з кожним з цих народних депутатів, щоб зафіксувати, які матеріали або які є факти для того, щоб робити з цього підстави.
Водночас Владислав Скальський каже, що в оцінці роботи своїх підлеглих він орієнтується на практичні результати роботи.
– Якщо ми подивимося на реформу первинки, яка була запроваджена на території Вінницької області, то Вінницька область – одна з лідерів по реформуванню первинки. Це результат, який я можу оцінити. Решта – це особисті враження, емоції і так далі, і так далі. Зараз ми повинні утримуватися від емоцій, тому що нам необхідно робити справу, – зазначив він. – Я буду задоволений роботою керівника департаменту, будь-якого, не тільки департаменту охорони здоровʼя, коли буду отримувати позитивні відгуки від пацієнтів, від людей.
На думку голови облдержадміністрації, спротив, на який наштовхнулося формування переліку опорних лікарень в області, став наслідком невдалого пілотного медичного проєкту, який свого часу проваджували у пʼяти областях, в тому числі і на Вінниччині.
– Свого часу Вінницька область, як ще Донецька, Дніпропетровська області і Київ, потрапили до так званого медичного експерименту. У рамках цього пілоту створювалися госпітальні ради, госпітальні округи. У рамках того пілоту формулювалося таке поняття як лікарня інтенсивного лікування і лікарня планового лікування. І саме тоді планувалося зменшення відповідного фінансування по планових лікарнях, – пояснює Владислав Скальський, підкреслюючи, що це його особиста думка. – І мабуть, саме тому, ті, хто памʼятає той невдалий пілот, а він був визнаний невдалим, вони накладають ту історію на цю історію. Це дві різні історії. Тут ми кажемо про реформування усієї системи охорони здоровʼя. Ми розпочали з первинної ланки, зараз ми підходимо до вторинної ланки. От і все.
За словами Владислава Скальського, до 28 лютого вінницькі лікарні подають документи і заявки до Національної служби охорони здоров’я на контрактування. Визначено 26 пакетів медичних послуг.
– У лікарнях будуть надаватися ті послуги, на які лікарні подадуться. До кінця тижня вони як раз подаються на ті пакети послуг, з яких вони хочуть законтрактуватися з НСЗУ. Насправді ми цю мережу опорних лікарень могли б визначати і після того, як перейшли б на роботу із НСЗУ напряму. Нічого б не змінилося. Різниці б не було, – пояснює він. – Я бачу тут виключно маніпуляції якимись вибірковими фактами. Насправді усе по-іншому: стаціонарна форма надання медичної допомоги переходить на нову філософію фінансування.
– Якщо хвиля не спаде, що будете робити? – запитуємо у губернатора
– Можна я запитаю. Якщо людина не може довести, що вона професійна? Що з нею потрібно робити? Зрештою, у лікарень є власники.
– Але прийдуть же потім до губернатора?
– А чому не до власника? Хто укладає контакт з генеральним директором комунального некомерційного підприємства? Дізнайтеся, хто є власником лікарні на вторинному рівні.
Ще у 2017 році, коли набув чинності закон про автономізацію лікарень, у Міністерстві охорони здоров’я пояснювали, що власником лікарень стає територіальна громада через уповноважені органи, а це органи місцевого самоврядування. Рішення про перепрофілювання теж ухвалює власник, і це місцева рада. Стратегічні рішення, на кшталт медичної реформи і шляхів її реалізації, взагалі ухвалюються у Верховній Раді і Кабміні. Тож у разі бажання висунути претензії – у людей буде цілий список клієнтів. А ще запитання: де усі ці люди були раніше.
Тим часом вимогу нардепів звільнити директорку департаменту охорони здоров’я, місцеві журналісти уже назвали спробою «політичного айкідо», коли негатив від власних прорахунків і помилок намагаються перекласти на когось іншого.
Нагадаємо, звернення дев’яти депутатів з міжфракційного об’єднання «Вінниччина» до президента, премʼєр-міністра, міністра охорони здоровʼя та голови Вінницької облдержадміністрації оприлюднила народна депутатка Лариса Білозір. У це депутатське об’єднання увійшли Лариса Білозір, Ірина Борзова, Геннадій Вацак, Анатолій Драбовський, Максим Пашковський, Юлія Овчинікова, Олег Мейдич, Микола Кучер, Аліна Загоруйко. Як раніше повідомляли ЗМІ, очолює обʼєднання Анатолій Драбовський.
Нагадаємо, у госпітальних округах Вінниччини затвердили десять “опорних” лікарень.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook