Неподалік Гайсина місцева спілка ветеранів облаштовує зону для реабілітації бійців АТО – «Долина УБД».
Коли тільки створювалась спілка тоді ми задумались над цим проєктом. Державна програма реабілітації, є ті два тижні, але під час неї ветерани знову відриваються від дому. Тому це не реабілітація. Бо забувають про сім’ї, про дружин і дітей, які теж отримали великий стрес. Потрібно було звернути увагу на те, що реабілітації потребує і ця категорія людей, – розповідає голова «Спілка учасників бойових дій АТО Гайсина та Гайсинського району» Микола Данилюк.
Перша спроба створити такий центр була ще в 2016 році. Але за оренду ділянки, яка б підійшла, просили не підйомну для організації суму. Тож активісти почали шукати інші варіанти.
Поряд із Гайсином знайшли місце – стихійний смітник біля кар’єру. Скрізь поросло бур’янами. Там колись був маленький ставочок, його місцеві жителі самі зробили на березі річки Кубліч. Коли ми тільки бралися за роботу – було лише болото. Але ми подивились, подумали, що гарна місцина – вирішили її зачистити. І розпочали готувати документи. Наразі вони на затвердженні сесії облради, 23 липня вирішиться їх доля. Сподіваємось, що нам затвердять документи на постійне користування землею на 30 років, – розповідає Микола Данилюк.
Нині на місці смітника і болота місцина, куди уже приходять відпочивати місцеві мешканці. Ставок – розчищений, корчі вирізані, сміття прибране. У ставок уже запустили рибу. На березі поставили дві альтанки. Спланували майданчик.
Ми законодавства не порушуємо, якщо нам цю землю не затвердять, то все це можна демонтувати в будь-який час. На схилах ми заклали сад. Посадили яблуні, абрикоси, фундук. Для ставочка купили 2 катамарани, рятувальні жилети, діти вже зараз приходять і відпочивають, – з гордістю каже Микола Данилюк і запрошує всіх охочих приїздити до них на відпочинок. Єдина умова – після себе прибрати.
Поки земля не передана Спілці, то розвивають територію навколо ставка. Але в своєму задумі «Долина УБД» – це все ж таки реабілітаційний центр для військових і їх рідних.
Оскільки це все робиться в першу чергу для реабілітації, то ми залучимо 3-х психологів. Двоє вже є, зараз вони підшуковують в команду третього. Але це все не тільки для учасників АТО/ООС – це для всіх, кому це потрібно, — пояснює Микола Данилюк.
Від грошової допомоги спілчани рішуче відмовляється. Кажуть, що для них значно важливіше відчувати, що їх справа важлива.
-Поки що нам допомагають місцеві підприємці і фермери. Хтось купив цвяхів чи молоток, а хтось привіз пальне чи лопати. Фінансову допомогу ми не приймаємо зовсім, хіба якщо в когось є бажання привезти якісь матеріали. Більше потрібна підтримка моральна, щоб відчувати, що робимо це не дарма, – каже Микола Данилюк.
Автор Анастасія КОРОЛЬ
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook