До Дня прапора у Вороновиці вирішили повторити мотопробіг 29-річної давнини. Понад півсотні місцевих мешканців на автомобілях та мотоциклах вирушили до могили Данила Нечая, що у селі Черемошне Тиврівського району.
У селищній раді Вороновиці розповіли, що в 1991 році до дня Незалежності України місцева молодь провела мотопробіг за цим же маршрутом.
– Тоді молодь була на мотоциклах. Вони організувались і поїхали колонною до могили Данила Нечая. Приїхавши звідти, підняли перший жовто-блакитний прапор в 1991 році. Ми вирішили, що до дня Державного прапора, 23 серпня, повторимо цей автопробіг. Багато сучасників, що брали участь ще у 1991 році, багато молодих хлопців поїхало. Хто мав бажання, то й взяв участь, – розповіла спеціалістка загального відділу Вороновицької селищної ради Наталя Радзиховська. Вона також особисто взяла участь у автопробігу. – – Складно сказати, чому я вирішила їхати. Мені це цікаво. Хочеться віддати данину пам’яті тим, хто проїхав цим пробігом 29 років тому. Такі акції і тоді, і зараз допомагають піднести український дух і зберігають історичну пам’ять.
У 1991 році перший прапор у Вороновиці підняли 16 липня не випадково. То був перший і єдиний рік, коли День Незалежності відзначали не 24 серпня, а 16 липня – цього числа 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.
За словами працівників Вороновицького будинку культури, про історичні для селища події 1991 року нагадали недавно. У руки до директора будинку культури випадково потрапили світлини із мотопробігів 1991 і 1992 років.
Селищний голова підтримав ідею відновити традицію. Але оскільки світлини віднайшлись нещодавно, то до 16 липня (річниці першого пробігу) не встигли. Тому вирішили провести акцію до Дня державного прапора.
Окремої згадки заслуговує прапор, який замайорів цього року. Його історія почалась ще до офіційного проголошення Незалежності України. Місцеві активісти згадують, що цей жовто-блакитний стяг вивішували на танцях для молоді, попри погрози місцевих компартійців. Власник цього прапора Сергій Грушко в юності входив до «Руху», він сам і вивішував жовто-блакитне полотно на молодіжних вечорах, за що не раз слухав докори.
— Це прапор-легенда. Він у нас на дискотеці висів. Мене колись компартієць за цей стяг почав було виховувати, мовляв, чого це ми вчепили петлюрівський прапор. Але так він у нас і висів. А потім на день суверенітету ми, чоловік 10 на автомобілях і ще людей 30 на мотоциклах, зібрались і поїхали на могилу Данила Нечая, – розповів «Місту» Сергій Грушко. – Співали там під гітару і підняли цей же прапор. На нас потім навіть справу хотіли завести. Пізніше я цей стяг забрав у шліфувальний цех, де працював. Мені начальник дозволив, він був справжній українець. Деякі обурювалися, що в цеху жовто-блатний стяг, але так він у цеху і лишився. Був випадок, коли приїхали з воєнкомату приймати присягу на вірність Україні, а прапора немає в селі… То я тоді цей прапор приніс, ще хтось сміявся, але ми всі українці немає в цьому нічого дивного. Цей прапор в мене зберігався всі ці роки.
Нині уже вицвілий від часу перший вороновицький жовто-блакитний прапор Сергій Грушко передав директору місцевого будинку культури Руслану Монзолевському, щоб зберегти для наступних поколінь.
Після автопробігу 23 серпня 2020 року це знамено знову замайоріло у Вороновиці, цього разу над селищною радою.
Нагадаємо, уругосвітній благодійний пробіг пройде через Вінницю.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook