Як і коли святкують Новий рік у різних культурах

Для більшості українців Новий рік настає в ніч з 31 грудня на 1 січня – зі святковим столом, привітанням президента й відліком секунд. Ця дата здається настільки очевидною, що часто сприймається як універсальна.

Але світ ніколи не святкував Новий рік в один день. У різних культурах він починається взимку, навесні чи восени, за місячним або сонячним календарем, у момент рівнодення чи після збору врожаю. 1 січня стало домінантною датою в західній традиції, але не єдиною.

Сьогодні це різноманіття знову добре видно: Новий рік може настати в березні, квітні чи вересні – і для мільйонів людей це звична частина життя, а не екзотика.

Григоріанський Новий рік – 1 січня

Новий рік 1 січня пов’язаний із григоріанським календарем – саме за ним сьогодні живе більшість держав, зокрема й Україна. Ця дата вважається початком цивільного року в міжнародній практиці та використовується для державного управління, освіти й економіки.

Водночас історично Новий рік у Європі не завжди припадав на 1 січня. У різні періоди його святкували 25 березня, на Великдень або 1 вересня. Перенесення початку року на січень відбулося ще в римські часи, коли рік почали рахувати з місяця, названого на честь бога Януса – символу початків і переходів. Після запровадження григоріанського календаря саме 1 січня поступово закріпилося як початок року в цивільному календарі, не маючи окремого релігійного статусу для більшості християнських традицій.

В Україні кінець року за григоріанським календарем збігається ще й з традиційним обрядовим циклом. Історично Щедрий вечір, або день святої Маланки, відзначали 13 січня – напередодні Старого Нового року, який існував через розбіжність між юліанським і григоріанським календарями. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар у 2023 році дати багатьох зимових свят змістилися на тринадцять днів. У результаті Щедрий вечір почали святкувати 31 грудня.

Місячний Новий рік – між січнем і лютим

Місячний Новий рік — це свято, яке починається з першого молодика за місячним календарем і припадає щороку на різні дати між приблизно 21 січня і 20 лютого за григоріанським календарем. Саме тому цей Новий рік не має фіксованої дати, як 1 січня, а визначається фазами Місяця.

У 2026 році Місячний Новий рік офіційно розпочинається 17 лютого і триватиме до 27 лютого. У цей період у країнах, де свято є традиційним, відбуваються основні родинні та публічні святкування.

Місячний Новий рік відзначають у багатьох країнах Східної та Південно-Східної Азії. У різних культурах він має власні назви, зокрема в Китаї — Чуньцзе, у В’єтнамі — Тет, у Кореї — Соллаль. Попри відмінності в традиціях, спільним залишається принцип обчислення дати та ідея початку нового року за місячно-сонячним календарем.

Святкування зазвичай охоплює кілька днів або триває до повного місяця. Поширеними елементами є родинні зустрічі, спільні трапези, прибирання осель перед настанням Нового року та публічні події.

Новруз – весняне рівнодення

Новруз відзначають у день весняного рівнодення – астрономічний момент, коли день і ніч мають однакову тривалість. За григоріанським календарем це зазвичай 20 або 21 березня, залежно від року. Саме з цього моменту починається новий рік в іранському сонячному календарі.

Новруз святкують у країнах Центральної Азії, на Кавказі та Близькому Сході, зокрема в Ірані, Афганістані, Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Таджикистані та Туркменістані. Окрім держав, де він має офіційний статус, Новруз широко відзначають у діаспорах у різних частинах світу.

Дата святкування визначається астрономічно, а не за фіксованим числом. У 2026 році Новруз припадає на 20 березня, після чого в багатьох країнах святковий період триває ще кілька днів.

Підготовка до Новрузу починається заздалегідь і має чітку структуру. Напередодні люди прибирають оселі, купують новий одяг і готують святковий стіл гафт-сін – композицію з семи символічних елементів, назви яких починаються з перської літери «с». До нього входять, зокрема, пророщена пшениця або сочевиця як знак оновлення, яблука, оцет, часник, солодощі та спеції. Стіл доповнюють дзеркалом, свічками, фарбованими яйцями й книжкою – залежно від родинної традиції.

Їжа є важливою частиною святкування. У різних регіонах готують страви з зелені, рису, бобових і риби, які символізують весну та новий початок. У перський традиції це, зокрема, трав’яні страви з великою кількістю зелені та рибні страви, які подають у перші дні Новрузу.

Святкування не обмежується одним днем. Воно включає родинні візити, спільні трапези та публічні події. В окремих регіонах напередодні Новрузу запалюють багаття й перестрибують через вогонь – як обряд переходу та очищення. Завершується святковий період виїздами на природу, коли родини проводять час поза домом.

Новруз відкриває новий річний цикл, пов’язаний не з умовною датою, а з природним ритмом, і саме цим пояснюється його сталість у культурах, де він зберігається століттями.

Сонгкран – середина квітня

Сонгкран є традиційним Новим роком у Таїланд і пов’язаний із сонячним календарем. Його відзначають з 13 по 15 квітня, у період переходу Сонця з одного знака зодіаку в інший. Назва свята походить від санскритського слова, що означає «рух» або «перехід».

Це одне з найважливіших свят у тайському буддійському календарі. Центральним елементом Сонгкрану є вода, яка символізує очищення та змивання невдач минулого року. У традиційній формі святкування молодші члени родини відвідують старших і обережно ллють воду на їхні руки як знак поваги та побажання доброго року. Також у цей період відвідують храми, де водою омивають статуї Будди.

Поряд із родинними та релігійними практиками Сонгкран має публічний вимір. У містах і селах люди виходять на вулиці та обливають одне одного водою. З часом цей звичай перетворився на масштабні вуличні святкування, які тривають упродовж кількох днів і охоплюють цілі міські райони.

Сьогодні Сонгкран часто називають найбільшою у світі водяною битвою. У великих містах, зокрема в Чіангмаї та Бангкоку, святкування супроводжуються перекриттям вулиць, музикою та участю тисяч людей. Для багатьох тайців це водночас родинне свято й загальнонаціональна подія, до якої долучаються і місцеві мешканці, і туристи.

Святкування Сонгкрану збігається з найспекотнішим періодом року в Таїланді, що частково пояснює центральну роль води. Попри сучасну масову форму, свято зберігає свою календарну функцію – позначати початок нового року за традиційним тайським літочисленням – і поєднує релігійні, родинні та публічні практики в межах одного святкового періоду.

Мухаррам – ісламський Новий рік

Ісламський Новий рік настає з початком місяця мухаррам, першого місяця ісламського місячного календаря. Оскільки календар базується на місячних циклах і складається приблизно з 354 днів, дата Нового року щороку зміщується на десять–одинадцять днів раніше за григоріанським календарем.

У 2026 році Мухаррам розпочинається 17 червня. Саме з цього дня починається новий рік за ісламським літочисленням. Місяць мухаррам вважається одним із чотирьох священних місяців в ісламі, протягом яких традиційно заборонялися воєнні дії.

Ісламський Новий рік не має характеру гучного святкування. Для більшості мусульман це час стриманості, молитви та пам’яті. Центральне значення в цьому періоді має десятий день мухарраму – Ашура, який припадає на 26 червня 2026 року.

Традиції цього дня відрізняються залежно від релігійної течії. Сунітські мусульмани часто дотримуються посту й приділяють час молитві. Для шиїтів Ашура є днем жалоби на згадку про загибель імама Хусейна, онука пророка Мухаммеда, у VII столітті. У шиїтських громадах у цей період проходять жалобні зібрання та процесії.

Упродовж усього місяця мухаррам багато вірян відвідують мечеті та зосереджуються на духовних практиках. Цей Новий рік підкреслює інше розуміння початку року – не як моменту святкування, а як часу внутрішнього зосередження й релігійної пам’яті.

Енкутаташ – вересень

Енкутаташ є Новим роком за ефіопським календарем, який базується на сонячному циклі та має власну структуру року. Ефіопський календар складається з 12 місяців по 30 днів і тринадцятого місяця, який налічує п’ять або шість днів залежно від року. Новий рік починається першого дня місяця Мескерем.

За григоріанським календарем Енкутаташ святкують 11 вересня, а в роки перед високосним – 12 вересня. У 2026 році Енкутаташ припадає на 11 вересня. Ця дата збігається із завершенням сезону дощів в Ефіопії та початком періоду оновлення природи.

Енкутаташ святкують у Ефіопії та серед ефіопських громад за її межами. Свято має родинний характер і не супроводжується масовими публічними подіями. У цей день люди збираються з близькими, відвідують родичів і діляться святковою їжею.

Однією з упізнаваних традицій є участь дітей у святкуванні. Вони збирають жовті польові квіти, які розквітають після дощів, і вітають дорослих піснями та побажаннями. Ці квіти стали візуальним символом Енкутаташу та нового початку.

Назва «Енкутаташ» перекладається як «дар коштовностей» і пов’язується з легендою про повернення цариці Савської до Ефіопії з подарунками. Сьогодні це значення зберігається радше на рівні назви й символіки, а саме свято залишається спокійним початком нового року, пов’язаним із природним і календарним циклом.

Енкутаташ підкреслює інший ритм часу: Новий рік тут починається не взимку й не в середині календарного року, а разом із завершенням дощів і переходом до нового сезону.

Рош га-Шана – вересень

Рош га-Шана є Новим роком за єврейським календарем, який базується на місячно-сонячному принципі. Свято припадає на перший і другий день місяця тішрей, тому за григоріанським календарем його дата щороку змінюється і зазвичай випадає на вересень або початок жовтня.

У 2026 році Рош га-Шана розпочинається ввечері 11 вересня і триває до вечора 13 вересня. Саме ці дні відкривають новий рік у єврейському літочисленні та водночас починають період, відомий як Дні трепету, що завершується святом Йом-Кіпур.

Рош га-Шана відзначають у Ізраїлі та в єврейських громадах по всьому світу. Це одне з ключових свят календаря, зосереджене не на святкуванні зміни дати, а на підбитті підсумків прожитого року. Основні події відбуваються в синагогах, де звучить шофар – ритуальний ріг, який супроводжує молитви й позначає початок нового річного циклу в духовному сенсі.

Поряд із богослужіннями Рош га-Шана має родинний вимір. За святковим столом традиційно їдять яблука з медом як побажання солодкого року, а також інші страви з символічним значенням. Святкування триває два дні – це характерна особливість цього Нового року, яка збереглася в релігійній практиці.

Для України Рош га-Шана має окреме значення. Щороку в цей період тисячі паломників приїжджають до Умані, де похований цадик Нахман із Брацлава. Для брацлавських хасидів молитва на Рош га-Шана саме в Умані має особливе значення, тому місто на кілька днів стає одним із найбільших центрів святкування цього свята за межами Ізраїлю.

У ці дні в Умані відбуваються спільні молитви та паломницькі зібрання, які є частиною релігійної традиції. Для українського контексту це приклад того, як різні календарі й новорічні дати перетинаються з конкретним місцем і сучасним життям міста.

Рош га-Шана показує інше уявлення про початок року – як момент морального підсумку й відповідальності, а не як символічний старт розваг чи публічних свят.

Дівалі – (жовтень–листопад)

Дівалі, або Діпавалі, є одним із головних свят індуїстського календаря і пов’язаний із місячним циклом. Його відзначають у ніч молодика, тому дата щороку змінюється і за григоріанським календарем зазвичай припадає на жовтень або листопад.

Дівалі святкують у Індія, а також у Непалі та серед індійських громад у різних країнах світу. Свято триває кілька днів і має регіональні відмінності, але загалом пов’язане з ідеєю світла, оновлення та початку нового періоду.

У 2026 році Дівалі припадає на 8 листопада. Саме цього дня відбувається головна ніч свята, коли родини запалюють дії – невеликі глиняні лампи з вогнем, прикрашають оселі та збираються разом. Вогні символізують перемогу світла над темрявою й знання над невіглаством.

Важливою частиною Дівалі є релігійні обряди. У багатьох регіонах проводять молитви, присвячені богині Лакшмі, яку вшановують як символ добробуту й удачі. Оселі напередодні ретельно прибирають, оскільки вважається, що Лакшмі відвідує чисті та освітлені домівки.

Хоча Дівалі не є Новим роком для всіх індійських традицій, у деяких регіонах саме з ним пов’язують початок нового року. Зокрема, для гуджаратців Новий рік настає наступного дня після головної ночі Дівалі. У цій традиції свято також позначає початок нового фінансового року: відкриваються нові рахунки та починається новий цикл ділової активності.

Дівалі показує ще одну модель Нового року – таку, що не прив’язана до фіксованої дати чи сезону, а виникає з ритму місячного календаря, релігійної практики та повсякденного життя.

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook