Нещодавно у Вінниці вперше відбулося масштабне свято – Національна премія талановитих дітей «Kids Awards 2020», яка зібрала понад сотню дітей з усієї України. Серед фіналістів у категорії «Фотомодель» свої здібності демонструвала Ангеліна Цюпенко із синдромом Дауна. Складно повірити, але у свої 16 років дівчинка ходить до звичайної школи, грає на фортепіано, займається кудо, танцями, освоює професію моделі і вже не раз прославляла Вінниччину на численних конкурсах. Лише за минулий рік вона взяла участь у конкурсі «Міс Україночка – 2019», здобула гран-прі від «Beauty – 2019» та представляла Україну на міжнародному фестивалі моди та таланту «Treasure of nations – Interbrilliant World WINTER» у Чехії, де виборола перше місце у категорії «Miss Christmas Star». Свої здобутки Ангеліна пояснює просто: «моя мама сильно мене любить і вірить в успіх усіх починань».
…Татяна Цюпенко народила свою першу донечку, коли їй було 23 роки. До пологів готувалася разом із чоловіком, який за фахом лікар. Відповідально ставилися до майбутнього батьківства, багато читали, виконували всі рекомендації, не пропускали консультації. Будували плани на майбутнє, подорожі, але життя вирішило внести свої корективи і на кілька років вибити їх звичного, комфортного ритму – Ангелінка народилася із синдромом Дауна. Жодні обстеження, аналізи цього не показали. Більше того, навіть коли її принесли після пологів, лікарі не сказали, що вона особлива – просто перешіптували і дивилися зі співчуттям. А при виписці дали заключення і направили на генетичну консультацію.
– Лише через два тижні після народження моєї доні я дізналася, що вона із синдром Дауна – не така, як всі, – розпочинає свою розповідь Тетяна. Зараз їй складно описати почуття, які вона тоді відчувала – розчарування, біль, сором. – У голові крутилося єдине запитання: чому саме у мене народилася така дитина? Я не могла сприйняти дійсність, змиритися з думкою, що у мене особлива дитина. Потім багато читала різної літератури. Вивчала методики занять з такими дітьми, експериментувала на власній дочці, змушуючи її читати і писати у ранньому віці. Хотіла, щоб вона була така, як всі. Але нічого не виходило
Щоразу гуляючи у місті, люди дивилися зі співчуттям, або навпаки – ігнорували. Часом радили Тетяні віддати Ангелінку в інтернат, мовляв, такій дитині місце у спецзакладах. Але вона не хотіла про це навіть думати. Поговорили з чоловіком і вирішили віддали донечку у звичайну школу. На той час Ангеліні було 8 років і вона стала єдиною у Хмільнику дитиною із синдромом Дауна, яка пішла до загальноосвітнього закладу.
– Легко не було, – визнає Тетяна. – Попри те, що Ангеліна навчалася за полегшеною програмою, вчителі ніяк не могли налагодили контакт. І не через те, що не хотіли, просто не знали, як поводитися з такими дітьми. Тому я почала вибудовувати таку систему, щоб і Ангеліні було зручно займатися, і вчителям, згладжуючи всі можливі гострі кути. З часом навчальний процес налагодився і зараз Ангеліна вже у 7 класі. Вона цілком справляється з навчальним планом. Найбільше з предметів любить географію, але особлива її любов, – то творчість. Каже, що сцена – це для неї.
Ангелінка дуже товариська, активна, любить дефілювати та позувати на камеру. Як і всі її однолітки, багато часу проводить час із ґаджетами, полюбляє робити селфі, які потім викладає на свою сторінку в Інстаграм. Активне суспільне життя допомагає їй бути більш комунікабельною і впевненішою у собі, а постійна занятість допомогла соціалізуватися. Звичайно, як каже Тетяна, знайти педагога чи вчителя, який хотів займатися з нею, не просто, бо такі діти вимагають особливої витримки від викладачів, адже не можуть довго перебувати на одному місці. Але, якщо знайти підхід до таких «сонечок», то вони віддячують неймовірно щирою любов’ю.
– Ангеліна змусила мене подивитися на світ очима дітей з інвалідністю, які довгий час ніби були поза увагою суспільства. Саме через неї я разом з однодумцями відкрила громадську організацію «Спільний шлях», яка займається проблемами і питаннями дітей з інвалідністю у Хмільнику. Фактично моя дитина відчинила мені двері у цей непростий світ особливих діток, – резюмує Таня. – Вдячна Ангелінці, що вона вибрала саме нас із чоловіком своїми батьками, бо без неї та сина Владика наше життя не було б таким насиченим. Що сказати, я щаслива і особлива мама. Секрет щастя єдиний – любіть своїх діток безумовною любов’ю, вірте у їхні сили, не реагуйте на оточення, а думайте серцем.
Зараз перед Танею і Ангелінкою стоїть черговий «бар’єр» – здобуття професії. Після закінчення школи, дівчинка мріє стати перукарем і працювати за фахом. Щоб здійснити задум доньки Тетяна вже перевернула весь Інтернет у пошуках подібних практик і таки знайшла інформацію, що серед людей із синдромом Дауна все ж є помічники перукарів. Тому, знаючи Цюпенків, їхня «фабрика» здійснення мрій Ангеліни працюватиме й надалі.
Автор Олеся ШУТКЕВИЧ , фото надані Тетяною Цюпенко.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook