Інформаційна безбар’єрність так само важлива, як і фізична. Вінницькі медіа – телеканал «ВІТА» та радіо «Місто над Бугом» спільно з Вінницькою обласною організацією УТОГ впроваджують ініціативу перекладу ефірів на жестову мову. Цей проєкт реалізується в межах Програми розвитку безбар’єрного простору ВМТГ на 2024-2027 роки. Завдяки перекладачам жестової мови люди з порушеннями слуху отримають ширший доступ до актуальної інформації про життя громади, країни та світу.
Про це інформує Місто, посилаючись на Вінницьку міську раду.
За словами голови Вінницької обласної організації УТОГ Галини Дяченко, люди з порушеннями слуху потребують спілкування, зокрема комунікації з фахівцями в різних інстанціях. В цьому їм допомагають перекладачі жестової мови. Наразі на обліку в організації близько 600 осіб.
«Наша організація вже понад 90 років діє у Вінниці й однією з послуг є соціальний супровід перекладача жестової мови. Люди з порушенням слуху часто не можуть самостійно зробити базові речі, особливо ті, що старшого віку. Тому ми їм в цьому допомагаємо. Я рада бути членом Ради безбар’єрності при вінницькому міському голові, адже бачу, як долаються бар’єри й відтепер на місцевому телебаченні та радіо з’явиться переклад жестовою мовою для людей з порушенням слуху. Отож, від себе та представників нашого товариства висловлюю вдячність Вінницькому міському голові Сергію Моргунову за сприяння у розвитку цього напрямку, а також членам Ради та фахівцям відділу безбар’єрності департаменту відновлення та розвитку за докладені зусилля. Інклюзія – це передусім процес включення людей з інвалідністю в активне громадське життя і можливість дізнаватися актуальні новини – це важливий складник в цьому напрямку. Наші підопічні цікавляться тим, що відбувається в житті громади, країни та світу, тож тепер, сподіваюсь, будуть ще більше залучені до цих процесів», – переконана Галина Дяченко.
Як зазначила директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Ольга Ремешевська, Програма безбар’єрного простору ВМТГ на 2024-2027 роки охоплює шість напрямків безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну і громадянську, освітню та економічну, які визначені в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в України на період до 2030 року.
«В напрямку безбар’єрності наша громада почала працювати ще з 2006 року, коли вінничанка та громадська діячка Раїса Панасюк почала привертати увагу до важливості створення інклюзивного та доступного середовища в місті. Відтоді у місті з’явилося чимало сервісів та служб, які опікуються людьми з інвалідністю, а громада тим часом адаптується під їх потреби. Водночас ми розуміємо, що фізичною безбар’єрністю ці процеси не повинні обмежуватися і для нас важливо розбудовувати й інші напрямки, серед яких інформаційна безбар’єрність має неабияке значення, зокрема для людей з порушеннями слуху та зору. Тому ми провели зустрічі з представниками таких організацій, як УТОГ та УТОС, щоб детально з’ясувати їх потреби в цьому напрямі», – розповіла Ольга Ремешевська.
Розширення безбар’єрного доступу до інформації в громаді не обмежиться супроводом перекладачів жестової мови в медіа.
«Ми спільно з нашими партнерами будемо напрацьовувати й інші механізми для розвитку цього напрямку, щоб показувати, що це можливо. Будемо розповсюджувати ці практики й на інші громади України. Зараз ми тісно співпрацюємо з Уповноваженою Президента з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною, яка щиро вболіває за ці процеси в Україні», – додала Ольга Ремешевська.
Читайте також. На яких вулицях Вінниці не буде води та світла?
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook