У Вінниці 11 березня відбулася презентація книги загиблого 27-річного військового Євгенія Ролдугіна — “Час відважних”. Чоловік був родом з Хмельниччини. Україну захищав з 2014. Був штурмовиком, згодом — бойовим медиком. Загинув у вересні 2022.
Про це інформує Суспільне.
Про це нам під час презентації розповіла мати оборонця Олена Ролдугіна. Вона видала книгу на прохання сина. Той писав про війну, яку побачив з 2014 — коли був 19-річним юнаком.
“Він взяв свої нагороди, пройшов співбесіду в батальйоні “Братство” і відправився на війну першого вересня 2014. В батальйоні “Свята Марія”. Йому було тоді 19. Вони захищали Маріуполь. 2015 він був прийнятий у добровольчий батальйон “ОУН”. І після того, коли “кіборги” вийшли з Донецького аеродрому, вони почали захищати село Піски.
Євгеній займався спортом: дзюдо, футболом, панкратіоном та бразильським джиу-джитсу. Мав звання кандидата в майстри спорту з панкратіону та греплінгу, був неодноразовим призером чемпіонатів України.
“Дитина моя була спортсменом. Це дитина, яка завжди шукала правду. Він був справедливий, обожнював історію, географію. Було цікаво вивчати війни. І я так розумію, що, оскільки він розвивався фізично (займався дзюдо), читав історію воєн, то йому це було цікаво. З 2014 він прийняв рішення бути на війні. Після того, як він повернувся з війни, він повернувся травмованим. Йому було важко. Він відновлювався, вів тренерську роботу, займався з дітками. Виступав як волонтер у школах, розповідав про війну. Коли розпочалася повномасштабна війна, він став у перших рядах на захист Київщини”.
Євгеній воював у батальйоні “Братство”. У селі Нова Басань він отримав поранення. Тоді ж і прийняв рішення офіційно оформитися в ЗСУ, почав служити в 54-й механізованій бригаді штурмовиком. Потім оборонець прийняв рішення стати бойовим медиком.
“Він пройшов курс бойового медика і сказав: “Мамо, я більше не хочу вбивати. я хочу лікувати людей”. Я погодилася. На той час не розуміла, що бойовий медик — це людина, яка завжди на нулі. Завжди. Він рятував людей. Він був як штурмовик. Тобто він не тільки рятував, а й виконував завдання як штурмовик. Він загинув як бойовий медик. У роті було три медики. Росіяни, снайпери, дуже бистро їх… Протягом трьох днів він лишився сам.
Фото: Суспільне Вінниця
Він подзвонив і сказав: “Мамо, сьогодні дуже важкий і страшний бій. Але я тебе прошу: що б не відбулося, ти молися. І я буду відчувати твою молитву. І через шість годин дитини моєї не стало. Він рятував. Він забрав з нуля і трьохсотих, і двохсотих. Він повантажив їх у БТР. Але БТР попала на міну. Вони всі загинули. Це сталося 11 вересня 2022 року”, — розповіла Олена.
Книга “Час відважних” вийшла через десять місяців після загибелі Євгенія.
“Він мене просив: “Мамо, якщо я за певних обставин не зможу провести презентацію книги своєї — пам’ятай, що я її писав для людей, писав про війну, я хотів, щоб люди знали, що таке війна”. Так я зрозуміла, що моя місія на сьогодні — донести до людей, що відбувається на Сході і як важко хлопцям 19-річним, 20-річним бачити, що таке війна. він описує 2014-15 роки, коли він був на Сході: Маріуполь, Піски, Авдіївка”.
Книжка Євгенія вийшла друком у червні 2023 у всеукраїнському видавництві “Пропала грамота”. Її наклад — 10 тисяч примірників. Презентували її в Одесі, Хмельницькому, Чернівцях, у Мурованих Курилівцях на Вінниччині.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook