“Тварини з’їдають 25 кг зерна на день”, – власник “Зоодворика” просить про допомогу

За 5 років існування вінницький “Зоодворик” ще ніколи не потрапляв на «вимушені канікули». Його власник Віталій Веденко розповідає, що найважчою завжди була зимівля, оскільки в цей період відвідувачів у тварин зовсім мало. А зараз, коли у Вінниці оголосили карантин через коронавірус, справи пішли ще гірше, адже з приходом весни очікуваний сезон не настав, а тварин потрібно годувати кожного дня. Тому він звернувся до всіх небайдужих по допомогу.

— Ситуація не настільки кризова, як деякі вважають. Наші тварини з голоду не дохнуть, але зараз ми не працюємо. Потрібні гроші, щоб купувати тваринам їжу, оплачувати охорону та оренду. Тому ми звернулися до жителів міста та до наших відвідувачів за допомогою. Щоправда, питання орендної плати ми ще не обговорювали. Нам не телефонують і не підганяють з цим, – пояснює Віталій Веденко.

За словами Віталія Веденка, багато людей відгукнулися і часто телефонують: хтось допомагає продуктами, хтось грошима. Тому він разом з дружиною складають списки і розтягують харч на певний час. Важливо раціонально використовувати запаси, зауважує він, щоб не вийшло, що сьогодні все є, а через три дні нема.

— Сьогодні телефонували, питали, чи будуть тварини їсти минулорічну зів’ялу моркву. Кажу, що будуть і ми вже домовляємося про те, як її отримати: або нам привезуть, або ми будемо десь поруч і зможемо забрати. Сіно ще пропонували, є люди, які просто приходять і вішають пакети з овочами на паркані. А вчора додому до нас приїхали люди в масках і віддали продукти. Гроші кидають на картку: хтось 5, хтось 20, хтось 50 грн. Я дуже вдячний і мені приємно, що люди не проходять повз, – каже Віталій Веденко. – Нещодавно нас попередили, що точку на базарі, де ми купуємо рибу, закривають через карантин. Я поїхав і купив понад 40 кілограмів риби за ціною закупки і тепер точно знаю, що тварини не залишаться голодні.

Власник “Зоодворика” розповідає, що знайшлися й ті, хто з недовірою поставилися до прохання про допомогу. Віталій згадує, як його запитували, чи не збуває він бува отримані продукти назад в магазини.

— Кажуть, що я повинен був передбачити карантин або що не варто було взагалі заводити стільки тварин. Хочу, щоб люди розуміли, що ми не спекулюємо на цьому, просто хочемо зберегти тваринам життя. От приносить хтось апельсини чи ще щось, то я одразу пропоную людям піти й самостійно їх погодувати. В нас все прозоро і ми нічого ні від кого не вимагаємо. Ми самостійно вибрали цей вид діяльності. Хоча, це не можна назвати діяльністю, це наше життя, – підкреслює Віталій Веденко. – Тваринам же байдуже, який курс валют, яка ситуація в країні і хто президент, вони щодня хочуть їсти.

Віталій розповідає, що через карантин частину тварин довелося забрати додому. Серед них мавпа, кози, пелікани, альпака та носухи – ці звірі потребують додаткового догляду, оскільки не такі стресостійкі, як решта. А в самому “Зоодворику” ще є кенгуру, поні, в’єтнамські свині, вівці, зокрема, карликові, черепахи, карликові кози, єнот, двійко лелек, круки, павичі, цисарки, кролі, лебеді та морські свинки.

— Серед наших підопічних є травоїдні і м’ясоїдні тварини та птахи. Щодня вони їдять зерно, овочі, фрукти, а також м’ясо і рибу. Більшість тварин, серед яких кози, кенгуру, альпаки, вівці, кролі, поні й коні їдять зерно й сіно двічі на день. Тобто витрачаємо близько 25 кг зерна щодня – це зазвичай овес, пшениця, ячмінь або кукурудза. Сіно теж полюбляють, а солому не їдять, – пояснює Віталій Веденко.

Всі тварини отримують максимально збалансоване та різноманітне меню, пристосоване до наших умов. Черепахи, наприклад, полюбляють пекінську капусту, яблука, огірки і груші – в цих продуктах є всі ті вітаміни, які тварини уживають в природньому середовищі.

— Ходові продукти в нас картопля, морква, буряки. Мавпам даємо банани двічі на день, – каже Віталій. – Дружина сміється, каже, що ми не їмо, а мавпи – навпаки. Навіть дітям говоримо, що банани закупили для тварин. Серед м’ясоїдних в нас птахи: крукам даємо курячі шиї і сухий корм, бо там багато протеїну і, відповідно, завдяки цьому вони взимку не мерзнуть. Лелеки і пелікани переважно їдять рибу. Для них важлива стабільність, якщо вони змалку звикли їсти якісь певні продукти, то «скакати» з одного на інше не можна, бо це впливає на їхнє здоров’я.

Стабільне харчування і середовище, в якому проживають тварини – це запорука міцного здоров’я і їхньої плодючості. Віталій пояснює, що наразі у “Зоодворику” хворих тварин немає – лише двійко боцюнів, які мають проблеми з крилами. Всі підопічні перебувають під ветеринарним контролем і мають відповідні вакцини, а щосезону там проводять дезінфекцію. Новоприбулі тварини зазвичай проходять двотижневий карантин, це допомагає їм адаптуватися в новому середовищі.

— Є двоє травмованих лелек, ми їх в такому стані забрали, бо вони були нікому не потрібні : одному відбили під час полювання крило, а інший лелека випав з гнізда. Їм час від часу обробляємо крила спеціальними спреями. Буває таке, що тварини сваряться, коли ділять територію, наприклад. А взагалі, ми регулярно проводимо дезінфекцію – суху речовину насипаємо на тирсу, де стоять тварини, а ще дезінфікуючі порошки, які запобігають розповсюдженню мікроб та бацил. Кожна тварина ходить в туалет, тому щодня все це вичищається і вони не стоять на болоті чи в своїх фекаліях. В теплий сезон ми обробляємо всі приміщення мухоцитом – щоб позбутися від комах, типу комарів, – зазначає Віталій Веденко. – Ще до карантину в нас буз дезінфектор і для відвідувачів, бо інколи навіть через звичайну подряпину можна щось підхопити.

За п’ять років мешканці “Зоодворика” призвичаїлися до господарів, а також до відвідувачів. А зараз, в умовах карантину, коли надворі сонячна погода, тварини просяться на вулицю і сумують за спілкуванням з людьми.

— Всі ті тварини, що заїхали ще з першого дня “Зоодворика” – всі живі і навіть розмножуються. Наприклад, коза народила три тижні тому чотирьох козенят. Зазвичай вони максимум двох народжують, а тут аж четверо. Цікаво спостерігати, як ці малюки намагаються поїсти – в матері тільки дві дійки і козенята по черзі підходять і ссуть молоко. Репетують, поки чекають в черзі, – розповідає Віталій Веденко. – От як тільки сонце пригріє, то тварини просяться на вулицю. Вони звикли змалку спілкуватися з людьми, особливо з дітками. Звірі абсолютно соціалізовані і зараз дуже нудяться.

За детальною інформацією можна звертатися за номером телефоном: +38 097 239 00 53, +38 063 274 43 74 – Віталій Валерійович Веденко. Реквізити картки ПриватБанк 5168742229916030.

Нагадаємо, Вінницький обласний центр служби крові потребує донорів.