Ще один пілот – Вінниччина буде першою в Україні областю, де впроваджуватимуть регіональний план управління відходами. Це план уже розробляють понад рік.
“Відходи” усі ми називаємо просто: “сміттям”. На побутовому рівні вінничани уже сміття сортують або, принаймні, намагаються це робити, у нас є контейнери для сухого і мокрого сміття, є місця, куди можна приносити використані батарейки (хоч і в порядку приватної чи громадської ініціативи), з’явилися підземні сміттєві майданчики, на полігоні у Стадниці кілька років працює сортувальна лінія, а сам полігон рекультивовували. Це усе – частина управління відходами. Крім Вінниці, у цьому питанні свої історії успіху також мають Іллінецька і Тульчинська громади. Утім, те, що сьогодні називають передовим досвідом, завтра має стати нормою і навіть вимогою. Бо на рівні держави схвалена стратегія управління відходами до 2030 року.
Які плани і перспективи
Зараз в Україні захоронюється близько 99% відходів. До 2030 року таких відходів має бути 30%. Також до 2030 року в Україні має бути: 50 регіональних полігонів, які відповідатимуть вимогам, 800 потужностей для переробки вторинної сировини, центри для збирання цієї вторинної сировини, кластери і Національний реєстр джерел утворення відходів.
На Вінниччині, зокрема, планується:
- 9 центрів для збирання електронних відходів (наприклад, пральні машинки, комп’ютери, приймачі),
- 10% відходів мають іти на повторне використання (наприклад, одяг у дитячі будинки),
- 30% відходів мають захоронюватися,
- 37 полігонів і звалищ твердих побутових відходів (зараз їх 741)
- 6 кластерів, які об’єднають по кілька районів чи ОТГ,
- 1 полігон для захоронення відходів у кожному кластері.
- До цифри 30% відходів, які мають захоронюватися, скептично ставляться експерти DESPRO, спільно з якими розробляється регіональний план управління відходами. Адже у Німеччині на захоронення іде 40% відходів, а ця країна вважається лідером світу з переробки відходів.
- Це такі завдання. Ми їх можемо сприймати, можемо критикувати. Але… – каже експерт DESPRO В’ячеслав Сокоровський.
Що маємо на сьогодні
- Історії успіху в управлінні відходами на сьогодні радше можна назвати приємним винятком у загальній ситуації. Почнімо хоча б з того, що дуже складно точно порахувати, скільки жителі Вінниччини продукують сміття.
- Експерт Дмитро Лазненко каже, що таку статистичну звітність подають не усі підприємства, та й звітностей є кілька, і вони між собою не завжди перетинаються.
- Є ще декларації про відходи. А ще не завжди підприємства знають, скільки вони продукують відходів, – уточнює Дмитро Лазненко. – Тож цифри дуже умовні.
Після кількох рівнів верифікації і зведення даних, експерти все ж підрахували, скільки на Вінниччині продукується відходів. - Близько 500 тисяч тонн на рік, – каже директорка Агенції регіонального розвитку Вінницької області Наталя Гижко. – З них 12% – це відходи підприємств. Все інше – населення. 20% – це муніципальні відходи.
- Статистика, до речі, показує, що порівняно із 2017 роком, у 2018-му промислові відходи на Вінниччині зменшилися майже на 1 млн 780 тис. тонн. Як зауважують експерти, причинами може бути або спад виробництва, або те, що підприємства не подавали статистичні дані.
Щодо ваг для сміття, то вони встановлені тільки на полігонах у Вінниці та у Тульчині. Але вага і об’єми – то різні одиниці, як і сміття є різним. - З усіх відходів, які продукуються на Вінниччині, зараз переробляється лише 0,4%.
- Ми направили запити майже у 500 громад, щоб отримати інформацію про стан управління відходами, – розповідає Наталя Гижко. – Відгукнулися лише 81. А у 27-ми громадах питання вивозу сміття взагалі не стоїть… тобто там сміття взагалі не вивозять.
Обіцяють громадське обговорення
Над Регіональним планом експерти DESPRO і Агенція регіонального розвитку працювали понад рік, і робота ще не завершена. Представити його на погодження обласній раді планують у березні 2020 року. Обіцяють і широку інформаційну кампанію, врахування аргументованої критики і громадських обговорень. Тут, вочевидь, нас усіх чекає не один сюрприз. Бо за той же вивіз сміття треба платити, а жити поряд із полігонами не хоче ніхто.
Цей план носить національне значення. Це буде прикладом для інших регіонів і певним напрямком для України, – каже експерт DESPRO В’ячеслав Сокоровський, власне з цього і почалася розмова про управління відходами.
Між іншим, у цьому плані вочевидь має бути врахована і роль виробників та промисловості. У тій же Німеччині, коли взялися за “сміттєве питання”, уряд розробив приписи щодо упаковки. Закон покладав на кожного виробника відповідальність за його продукт і після споживання. Після цього промисловість заснувала свою систему збирання та повторної переробки сміття, яку назвали “дуальною системою”. Її розпізнавальним знаком став символ кругообігу – “зелена крапка”.
Промислові масштаби
Кількість сміття, яке за рік продукує Вінниччина, цілком співрозмірне загалом із масштабами виробництва.
500 тисяч тонн відходів – це навіть більше, ніж увесь вироблений цукор в області. Так, на шести цукрозаводах області з буряків урожаю-2018 виробили 424 тис. тонн цукру, а у 2017 році – 445,5 тис. тонн.
500 тис. тонн – стільки кави експортувала у неурожайний для країни 2008 рік Колумбія, один з найбільших виробників кави у світі.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook