Деякі речі стали настільки звичними, наче такими були завжди
Цьогоріч у Вінниці не буде масштабних і людних святкувань Дня міста. Через коронавірус і карантин свято перемістили в онлан. Незмінними залишилися дві традиції до дня народження Вінниці: безплатний проїзд у громадському транспорті і подарунки новонародженим.
Цьогоріч Вінниця відзначила 657-ий день народження. Це якщо рахувати від першої згадки про Вінницю як фортецю, закладену «Федором Коріятовичем у межиріччі Богу-Віннички». Датована вона 1363 роком. Щоправда, коли озирнутися у минуле, Вінниці кілька разів «змінювали» дату народження. У 1962 місто святкувало 600-річчя. Тоді за основу взяли 1362 рік – період відновлення в містах Поділля постійної фортифікаційної діяльності після битви на Синіх Водах. У 1993 році Вінниця відзначила 630 років, бо цю дату змістили на рік. У 2005 році у день міста вінничани відзначали ювілей – 650-річчя Вінниці. Тоді посилалися за 1355 рік – першу згадку про Вінницю у «сенсі обрання критерієм для організації міста наявності його адміністративної й самоврядної функцій».
Сьогоднішня дата народження Вінниці – 1363 рік – уже вписана у статут міста, який ухвалили у 2010 році. Але вінничан, направду, історичні «тонкощі» мало бентежать. Містяни просто люблять своє місто і завжди долучалися до святкувань Дня Вінниці. А ще звикли, що цей день у нас масштабний: з пішохідною Соборною, живими скульптурами чи фонтанами, атракціями, музикою, інтерактивними майданчиками, уже і фуд-фестами, концертами, виставками, зірковими та іменитими гостями.
Традиційно до Дня Вінниці у місті завершували якісь будівництва чи створювали нові об’єкти або локації. Це – подарунки місту до його дня народження. Наприклад, у тому ж постпомаранчевому 2005-му, до Дня Вінниці біля майдану Незалежності відкрили скульптуру «Пісня», а на розі Соборної і тодішньої вулиці Козицього (сьогодні Оводова – Авт.) – Алею зірок (не Голлівуд, звісно, але у нас теж така була).
Давайте хоча б частково пригадаємо, як у Вінниці в різні роки святкували День Вінниці і що дарували іменинниці. Деякі речі стали настільки звичними, наче такими були завжди.
2007 рік
Серед анонсованих заходів у 2007 році був Муніципальний парад «Ми – Вінничани», який очолив тодішній мер Вінниці Володимир Гройсман та почесні гості. Сам парад пройшов на «ура». У ньому взяли участь майже 5 тисяч учасників, хоча попередньо організатори планували 3 тисячі.
У центральному парку відкрили «Алею закоханих», сюди ж перебрався «Камінь закоханих», який раніше був на Театральній площі (сьогодні майдан Небесної Сотні – Авт.). А саму оновлену площу, до речі, відкрили днем раніше.
У 2007 році вперше відбувся ВІННИЦІанський кинофестиваль комедійного і пародійного кіно і перша «роздача «Літаючих слонів» (відзнаки-статуетки). Для Вінниці цей фестиваль став традиційним, для України – унікальним і уже міжнародним.
2008 рік
Для Вінниці цей день народження був щедрим на подарунки: реконструйовані сквер Пирогова і сквер ще тоді Козицького, а нині площа Європейська. Бруківка, ковані лавочки, замінені підземні мережі. До речі, фонтан на площі Європейський знову запрацював саме цього року. Повністю новий вигляд – він зовсім не нагадував той маленький фонтанчик, з синьою радянською плиткою і трубами, який був раніше.
Цього року до Дня міста у Вінниці відкрили аквапарк. Тоді він був дивовижою.
Прозорий офіс вінницької мерії, який ми знаємо, у такому вигляді був відкритий теж у 2008-му. Повністю реконструйований перший поверх мерії – зі скла, без штор і перестінків.
2009 рік
Вітати Вінницю з Днем міста містяни почали ще за три дні до офіційного святкування. З ініціативи «Подільської громади» біля Вежі встановили дві імпровізовані стіни. Перша «За що люблю своє місто», друга – «Стіна Подяки». Кожен бажаючий міг написати на сердечку, за що любить Вінницю, а на кульці: подяку батькам чи друзям, співробітникам, місту… словом, у кого на скільки вистачало фантазії.
Того року День Вінниці був танцювальний і карнавальний: серед гостей іменитий Григорій Чапкіс, відомі Влад Яма (він у нас на святі був кілька років поспіль) і Олександр Лещенко.
2012 рік
«Епоха оптимізму» – саме таку тему обрали для святкування Дня Вінниці у 2012 році. Так поетично називають епоха модерну (це часовий проміжок від 1900 по 1914 рік). Саме в цей період, перед І-ю Світовою війною Вінниця і стала тією Вінницею, яку ми знаємо. З’явились будинки авторства архітектора Артинова, трамвай, театр, запрацювала на повну потужність залізниця. Тому черговий День міста організатори вирішили присвятити епосі модерн. Атмосфера свята була відповідною. На вулиці можна було зустріти персонажів міського життя початку 20-сторіччя: дворянство, купецтво, гімназисти, двірники, газетярі, хлопці, що чистять взуття. А ще історичних персонажів, видатних вінничан, таких як хірург Микола Пирогов чи архітектор Григорій Артинов, і спитати їх, що вони думають про сучасну Вінницю.
2017 рік
У Вінниці з’явилася міні-Вінниця (у Центральному парку) і сквер Ліверпуль. Їх відкриття хоч і було анонсованим, а відповідно очікуваним, але все ж стало приємним сюрпризом на День Вінниці.
Офіційне ж святкування тогоріч набуло особливого масштабу завдяки візиту найперших осіб держави – Президента Петра Порошенка разом із дружиною Мариною, голови парламенту Андрія Парубія, Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана, депутатів та близько 60-ти представників іноземних делегацій.
У 2017-му Раї Панасюк, голові правління громадської організації «Гармонія», вручили відзнаку «Почесного громадянина Вінниці».
2018 рік
Вінниця в дарунок від фірми «Діадема» отримала церемонійні печатки. Вони стали останнім елементом повного комплекту міських клейнодів, які вперше показали вінничанам на День міста. Церемонійні печатки, виготовлені у вигляді великого герба Вінниці. У підніжжі фігурок лицаря і козака – печатки. Одна – міського голови, друга – власне, церемонійна.
Коллар міського голови – виготовлений у 2007 році. Символічний ключ від міста – у 2009. Печатки – у 2017-му. Щоправда того року на виставці міських клейнодів не вистачало ще одного важливого предмета – хоругви, прапора. Його вирішили не виносити через дощ, який все ж не зіпсував святковий настрій.
На той День міста можна було офіційно одружитися просто у центрі Вінниці. На Соборній розмістили весільну арку, а заявки на шлюб подали близько 30 пар.
2019 рік
Торік до Дня міста комунальні служби Вінниці завершили масштабну реконструкцію вулиці Замостянської. Ще раніше місто отримало оновлений проспект Космонавтів із т.з.сухими фонтанами. Це теж була масштабна і тривала реконструкція. Безіменна площа біля літака на Космонавтів отримала ім’я Героя України – Костянтина Могилка.
День Вінниці торік пройшов під гаслом «Місто ідей» – це новий бренд Вінниці, який презентували саме у 2019 році.
Розпочалося святкування із молебня в Спасо-Преображенському соборі, яке очолив Предстоятель Православної Церкви України Митрополит Епіфаній. Сама святкова програма традиційно була насиченою і цікавою. Завершився день концертом і… освідченням та пропозицією руки і серця. Вінничанин Андрій просто на сцені перед сотнями свідків попросив руки та серця у своєї дівчини Людмили Нецкіної.
У 2019-му на День Вінниці у місті до початку фінального концерту свята народилися народились четверо хлопчиків та троє дівчаток. Вітання і подарунки приймали цього разу рідні. Ще у 2013-му у Вінниці започаткували гарну традицію: ті, хто народився у День міста, отримають подарунки.
Автор Ірина ЖУК
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook