Аби запобігти поширенню коронавірусу, в Україні із 18 березня закрились майже всі торговельні заклади, заклади харчування, обмежене транспортне сполучення між містами та регіонами.
Ще 17 березня Верховна Рада проголосувала за пакет невідкладних законопроєктів, які покликані допомогти протидіяти поширенню коронавірусу. Також ухвалили законопроєкт щодо підтримки українського бізнесу під час епідемії. Він передбачає звільнення підприємців від відповідальності за порушення, вчинені в період карантину, в тому числі від пені на два-три місяці, та встановлення мораторію на проведення перевірок із 18 березня по 18 травня 2020 року.
Самозайняті особи на два місяці звільняються від сплати єдиного соціального внеску, призупиняються податкові перевірки, а земельний податок та податок на нерухоме майно під об’єктами, що використовуються у підприємницькій діяльності, можна не сплачувати до кінця травня.
- Це якісь напівзаходи. Вони не допоможуть бізнесу, оскільки поширюються на самозайнятих осіб. А для того, щоб підприємці не сплачували податки за своїх робітників, треба буде довести вимушений простій. І ця процедура українським законодавством так зарегульована, що застосувати її просто неможливо, – сказав DW голова комітету із розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрій Єрашов.
Він вважає, що більшість підприємств малого та середнього бізнесу після карантину, стикнувшись із економічною кризою, просто вимушені будуть закритись. - Поки що банки не відреагували на пропозицію президента Зеленського запровадити кредитні канікули. Однак у пакеті законопроєктів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусу, депутати передбачили підтримку підприємців та найманих працівників, яких звільняють у період карантину.
- У договорах щодо переліку форс-мажорів запроваджено поняття карантину. А це є можливістю посилатися на карантин, і деякі договори не зможуть діяти через неспроможність працювати, – сказала журналістам Вікторія Сюмар, депутатка від “Європейської солідарності”, членкиня робочої групи, яка напрацьовувала зміни до законодавства через коронавірус.
- Водночас, враховуючи те, що карантин може бути продовжений, говорити про суми збитків для бізнесу поки ще рано . Але вже зрозуміло, що навіть кілька тижнів простою позначаться на падінні зайнятості у країні і доходах населення. У галузях, які постраждають від карантину, за грубими оцінками, працює близько 1,5 млн осіб. Це не рахуючи тих, хто працевлаштований неофіційно.
За даними Держстату, у сфері оптової і роздрібної торгівлі до початку року було задіяно 812 тисяч осіб (також враховуються працівники СТО). У бізнесі з тимчасового розміщення та організації харчування (готелі та ресторани) працювало майже 80 тисяч осіб. У транспортній галузі – понад 250 тисяч (з урахуванням авіації). Крім того, потрібно враховувати і тих, хто задіяний у сферах розваг, косметологічних та інших послуг.
- Коментарі експертів:
Президент Української асоціації турагентств Антон Рудіч:
Все залежить від того, чи будуть вжиті заходи з боку держави, щоб полегшити долю бізнесу. У першу чергу, це стосується податкових пільг. Але, звичайно, зберегти персонал у повному обсязі або тримати його на зарплаті буде вкрай проблематично.
Керівник “Європейські транспортні системи” Олександр Міняйло:
Криза – це менше споживання та виробництво. Зазвичай у таких ситуаціях страждає найменше харчова та легка промисловість, а все інше, на чому можна економити, на цьому й люди починають економити. У цьому випадку те перекриття кордонів, яке відбувається, ті обмеження впливають дуже болісно.
Екс-міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов:
Під час кризи у бізнеса немає вільних ресурсів і навіть виживання є під питанням. Будь-які обмеження або зміни правил можуть стати останньою краплею – і, як наслідок, призвести до банкрутства.
«Місто» запитало у читачів: «Як позначиться коронавірусна криза на вінницькому бізнесі?»
Олег, підприємець:
Вона вже позначилася, всі мої знайомі призупинили роботу – хтось за розпорядженням, інші самі бачать – треба перечекати.
Ірина, фармацевт:
Звичайно, це торкнеться усіх. Крім хіба що виробників продуктів харчування та туалетного паперу – їм криза тільки на користь.
Микола, дистриб’ютор:
Наша фірма закрила виробництво, бо залежить від постачальників з Європи. А з поставками зараз, як знаєте, біда.
Маргарита, дієтолог:
У мене бізнес, головним чином, працює онлайн. Якщо правильно все налаштувати – жодна криза не лякає. В мене все добре!
Віктор, маркетолог:
Якщо бізнес гнучкий, він сам знайде вихід. Іншим допоможуть колеги, кредити чи держава. Переживемо якось – не таке переживали.
- Автор Максим ЗОТОВ
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook