19 березня поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко відзначає 95-річчя. За роки своєї діяльності вона стала справжньою легендою літератури і взірцем для не одного покоління українців.
Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві на Київщині у родині вчителів Василя Григоровича й Зінаїди Юхимівни Костенків. Згодом сім’я переїхала у столицю й оселилась у селищі на Трухановому острові.
Перший вірш поетеса опублікувала в дитячій газеті “Зірка” у 1946 році. А вже на межі 1950-1960-х років Ліна Костенко стала однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських творців “шістдесятників”.
У кінці 50-х її збірки “Проміння землі” і “Вітрила” викликали інтерес у читачів, а “Мандрівки серця” на початку 60-х закріпила її ім’я поміж визначних поетів. З 1961 року Ліну Костенко почала критикувати радянська влада за “аполітичність”, а вже у 1963 році з друку зняли її книжку “Зоряний інтеґрал”, а книжку “Княжа гора” зняли з верстки.
У ці роки поетеса більше публікувалась за кордоном, ніж в Радянському союзі.
Знову публікуватись Ліна Костенко почала лише у 1977 році, коли вийшла збірка віршів “Над берегами вічної ріки”. А вже 1979-го побачила світ її славнозвісна “Маруся Чурай”. Після цього була ще ціла низка знакових видань, серед них і єдиний прозовий твір Ліни Костенко “Записки українського самашедшого”, який вона видала у 2010 році.
За свою творчість Ліна Костенко була номінована разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем на Нобелівську премію з літератури. Також вона стала однією із перших лауреаток Шевченківської премії, а ще була лауреаткою Премії Антоновичів. Але попри це поетеса відмовилася від звання Героя України, заявивши, що “політичної біжутерії не носить”. У 2022 році її нагородили Орденом Почесного Легіону за цивільні та військові заслуги.
Читайте також: Ремонт мереж у Вінниці: перелік адрес, де тимчасово не буде води, тепла та світла
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook