Блокада ОРДЛО: чи справді Україна втрачає мільярди?

Керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай так підтримав відновлення економічних зв’язків із непідконтрольними українському уряду територіями Донбасу: “Я за те, аби відновити зв’язки. Ми від цього отримаємо суцільну вигоду”. Під час свого виступу 6 вересня на “Фестивалі думок” у Сєверодонецьку він пояснив свою позицію значними економічними втратами, що, на його думку, пов’язані з торговельною блокадою ОРДЛО, яку він вважає “політичними спекуляціями”.
“Ми щорічно втрачали близько двох мільярдів гривень. Скільки ми за ці роки втратили? Припустимо, вісім мільярдів гривень. Скільки б доріг ми могли б зробити?”, – розмірковував Гайдай.

На запит DW, звідки Гайдай взяв цифру у два мільярди гривень втрат щорічно, він не відповів. Але у інтерв’ю державному інформаційному агентству “Укрінформ” пізніше пояснив, що у його адміністрації порахували, “скільки грошей отримували” до запровадження блокади у 2017 році. “Можна сказати, на два з половиною мільярди гривень більше, ніж зараз”, – каже Гайдай і додає, що ні з ким не узгоджував свою заяву.

Опоненти блокади непідконтрольного Донбасу з самого початку висували можливі економічні втрати як один із головних аргументів проти припинення економічних відносин з ОРДЛО, однак точних даних щодо того, яку шкоду завдав цей крок, майже немає. Так, у міністерстві економіки України навіть за рік після початку блокади не озвучували жодних цифр, пояснюючи, що будь-які подібні оцінки будуть досить умовними, бо на розвиток економіки впливають багато чинників. У Національному банку України (НБУ) оцінили втрати для торговельного балансу країни за 2017 рік у 1,8 мільярда доларів США та 0,5 мільярда доларів наступного року.

За даними держстату, у квітні 2017 року промислове виробництво й справді знизилося на 6,1 відсотка, але вже у листопаді знову почало зростати. А у річному підсумку промвиробництво залишилося на рівні попереднього року, лише у металургії втративши 3,6%. До того ж, попри блокаду, у 2017 році ВВП України зріс на 2,5%, що навіть на 0,1% більше за попередній рік. Наступного ж року зростання економіки пришвидшилося до 3,3%.

За словами директора київського Інституту світової політики Євгена Магди, говорити про відновлення торгівлі з ОРДЛО не доводиться і суто з політичних причин. Він нагадує, що приводом для запровадження блокади з боку української держави стало не блокування залізничних колій активістами, а захоплення проросійськими сепаратистами контролю над підприємствами, які до 2017 року контролювалися Києвом та сплачували податки в українську скарбницю.
“Примарність перемир’я на Донбасі також не створює сприятливого тла для такого кроку з боку української влади”, – каже Магда.

Втім і сам губернатор Луганщини, здається, вирішив, що погарячкував. У своєму інтерв’ю “Укрінформу” він поспішив запевнити – його слова вирвали з контексту.

Коментарі експертів:

Член контактної групи щодо Донбасу Сергій Гармаш:

Можливо, вони розраховували, що тривале перемир’я створить ґрунт для сприятливого сприйняття суспільством таких ідей. Це дуже шкідлива ідея, це буде означати фактично придністровізацію конфлікту, Молдова вже 30 років живе без територіальної цілісності та фактичної незалежності, я б не хотів такого.

Політологиня Ганна Шелест:

Приклад Придністров’я, яке торгує з Молдовою настільки успішно, що це знайшло відображення в угоді про асоціацію з ЄС, добре показує, що торговельні відносини не ведуть автоматично до повернення територій.

Політолог Сергій Толстов:

До 2016 року, до введення економічної блокади Донбасу було значно більше можливостей для реінтеграції, оскільки підприємства були пов’язані з Україною, були власністю українських власників, платили податки в український бюджет, перебуваючи по той бік лінії вогню. Але було “добре”, а після введення економічної блокади Донбасу, стало “ще краще”. Тепер взагалі немає економічних зв’язків.

«Місто» запитало у читачів: Чи справді Україна втрачає мільярди, запровадивши торговельну блокаду ОРДЛО?

Миколай, пенсіонер:

Думаю, що ні. Блокада має залишатись. Вони не наші. Я працював там, я знаю, що то за люди. Всі вони росіяни.

Світлана, пенсіонерка:

Не знаю чи багато втрачає Україна цьому. Але блокаду треба знімати. Я так вважаю, тому що там живуть наші люди.

Тетяна, інженерка:

Не важливо скільки втрачаємо грошей, там гинуть наші хлопці. Тому торгівельна блокада має залишитись.

В’ячеслав, викладач:

Думаю, що ні. Люди на тій території можуть хотіти сюди лише за умови, коли там буде для них гірше.

Олександра, незалежна асистентка:

Не знаю на скільки зняття блокади змінило б наше життя. Але там люди страждають і це має покращити їх життя. Це важливо.

Автор Максим ЗОТОВ

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook

2100 0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.