На Вінниччині правоохоронці фіксують зростання кількості кіберзлочинів, пов’язаних із фішингом, псевдобанківськими дзвінками та шахрайськими оголошеннями в соцмережах. Про найпоширеніші схеми обману та способи убезпечення громадян розповів оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції НПУ, капітан поліції Віктор Сторожук.
Про це пише Місто з посиланням на Суспільне.
Звернень стає менше, але ризики залишаються
За словами представника кіберполіції, кількість звернень від громадян поступово зменшується. Це пов’язано з тим, що люди стають більш обізнаними про шахрайські схеми завдяки профілактичній роботі правоохоронців та інформаційним кампаніям.
“Основною “зброєю” зловмисників залишається необізнаність людей. Саме через неуважність та брак знань громадяни найчастіше стають жертвами аферистів. Чим більше українці знають про ризики в мережі, тим рідше потрапляють у пастки кіберзлочинців”, — сказав Сторожук.
Ситуацію з кіберзлочинністю у Вінницькій області правоохоронець оцінює як контрольовану. За його словами, підрозділи кіберполіції постійно вдосконалюють методи роботи та реагують на нові загрози.
Фішинг — найпоширеніша схема
Найбільше звернень до кіберполіції стосуються фішингу — шкідливих посилань, замаскованих під привабливі пропозиції, новини або повідомлення від знайомих.
Зловмисники можуть пропонувати:
- вигідні покупки або безкоштовну доставку;
- участь у конкурсах чи голосуваннях;
- фінансову допомогу, знижки або бонуси.
Після переходу за посиланням людину просять ввести персональні або банківські дані. У результаті шахраї отримують доступ до акаунтів, онлайн-банкінгу або використовують зламані профілі для подальших розсилок від імені жертви.
“Отримавши персональні дані, аферисти намагаються дістатися до онлайн-банкінгу жертв. Часто це вдається через використання простих або передбачуваних паролів. Багато людей обирають комбінації, пов’язані з датами народження, номером автомобіля чи іншими особистими фактами, що значно полегшує злам”, — пояснив правоохоронець.
За словами Сторожука, після отримання доступу зловмисники можуть списувати гроші на власні рахунки або використовувати зламані акаунти для подальших шахрайських дій. Зокрема, від імені жертви вони розсилають фішингові повідомлення її контактам. У Вінницькій області поширеними є схеми з проханням проголосувати в конкурсі чи підтримати знайому людину.
Дзвінки “з банку” — одна з найнебезпечніших схем
Окрім фішингових атак, кіберполіція фіксує й інші поширені схеми шахрайства, про які варто пам’ятати жителям Вінниччини. Раніше однією з наймасовіших була схема з телефонними дзвінками, під час яких зловмисники представлялися правоохоронцями або лікарями й повідомляли, що син чи донька нібито потрапили в ДТП або перебувають у поліції. Для “швидкого вирішення питання” вимагали переказати гроші. З часом ця схема втратила ефективність, адже люди стали обізнанішими й рідше на неї реагують.
За словами Сторожука, найпоширенішою залишається схема, коли зловмисники телефонують, представляючись працівниками служби безпеки банку. Вони повідомляють про “підозрілі операції”, “блокування картки” або “кримінальне провадження” і вимагають терміново надати дані картки, PIN-код або CVV.
“Саме ця схема стала причиною значної частини звернень до кіберполіції у регіоні: близько половини потерпілих були ошукані, переказавши кошти зі своєї картки на рахунки шахраїв”, — сказав Сторожук.
Кіберполісмен додав, що справжні працівники банків ніколи не запитують конфіденційну інформацію телефоном.
У разі підозрілого дзвінка радить:
- негайно припинити розмову;
- самостійно зателефонувати на офіційну гарячу лінію банку (номер є на звороті картки);
- не переходити за жодними посиланнями та не виконувати інструкцій співрозмовника.
Шахрайство на “побутових потребах”
На Вінниччині також фіксують випадки шахрайства, пов’язані з продажем дров та інших товарів першої необхідності. Зловмисники розміщують оголошення у соцмережах, представляючись працівниками громад або органів місцевого самоврядування, та вимагають повну передоплату.
“Зловмисники добре розуміють потреби людей в умовах складної енергетичної ситуації та активно користуються цим”, — додав Сторожук.
За такою схемою громадянам пропонують замовити дрова з обов’язковою повною або частковою передоплатою. Після переказу коштів продавці зникають, а люди залишаються без товару і без грошей.
Правоохоронець радить уникати передоплат і користуватися лише перевіреними продавцями, якими вже користувалися знайомі.
Нові схеми: “безкоштовне пальне” та фейкові підписки
Окрему увагу Сторожук звернув на нові схеми з “безкоштовним пальним” або бонусами за підписку на канали. Такі повідомлення містять фішингові посилання або анкети для збору персональних даних.
“Для участі в “акції” людей просять перейти за посиланням і заповнити форму з персональними даними. Насправді такі посилання ведуть на фішингові сайти, де шахраї виманюють конфіденційну інформацію, зокрема дані банківських карток. Отримавши доступ до них, зловмисники знімають кошти з рахунків громадян. На цю схему люди часто реагують через складну ситуацію та потребу в пальному — як для автомобілів, так і для генераторів”, — повідомив правоохоронець.
За словами Віктора Сторожука, у більшості випадків кіберполіції вдається встановити зловмисників і притягнути їх до відповідальності. Потерпілі можуть розраховувати на відшкодування збитків у судовому порядку.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook