Плітки зміцнюють зв’язки і рятують життя

Плітки — це не просто порожня балаканина, а важливий інструмент соціальної взаємодії. Вчені пояснили, чому вони властиві всім культурам.

Про це пише Місто з посиланням на ТСН.

Плітки — явище, яке багато хто вважає ганебним, однак саме вони виявилися ключовим елементом соціального життя людей. Науковці з різних країн дійшли висновку, що обговорення інших за спиною — це не просто дозвілля чи шкідлива звичка, а глибоко вкорінена еволюційна стратегія виживання та соціальної адаптації.

Як пояснює Ніколь Гаген Гесс із Університету штату Вашингтон, плітки — це не лише «недобрі розмови про інших», а насамперед обмін інформацією, що стосується репутації. Вона наголошує: якщо немає зовнішніх обмежень, пліткують усі — незалежно від культури чи соціального рівня.

Професор еволюційної антропології Робін Данбар порівнює плітки в людей із грумінгом у приматів — дією, яка слугувала не лише для гігієни, а й для встановлення соціальних зв’язків, зниження стресу та визначення місця в ієрархії. За аналогією, люди використовують плітки, щоб краще зрозуміти своє оточення, визначити, кому можна довіряти, а кому — ні.

Дослідження Дартмутського університету показали: плітки зміцнюють емоційний зв’язок між людьми. Ба більше, під час експериментів учасники, які могли попліткувати одне з одним, виявляли більшу готовність до співпраці й навіть жертвували більше коштів у групових іграх.

У деяких випадках плітки мають захисну функцію. Для жінок, зокрема в ситуаціях потенційної загрози з боку чоловіків, ділення інформацією з подругами чи родичками стає стратегічно важливим кроком. Це дозволяє заздалегідь уникнути небезпечних ситуацій.

Антропологи також підкреслюють, що плітки прямо впливають на репутацію — а вона, зі свого боку, визначає соціальний статус, доступ до ресурсів і навіть економічні можливості. У добу соцмереж, коли кожен публічно будує власний імідж, контроль над репутаційною інформацією став ще важливішим.

«Плітки — це не просто розвага. Це універсальна людська якість, яку не варто недооцінювати чи ігнорувати», — підсумовує Гесс.

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook