Влада хоче говорити до кожного

Влада хоче говорити до кожного

Виконувач обов\'язків Президента України Олександр Турчинов підписав закон "Про суспільне телебачення і радіомовлення України", ухвалений Верховною Радою України 17 квітня 2014 року.
Закон передбачає створення юридичної особи публічного права "Національної суспільної телерадіокомпанії України" (НСТУ). Для цього буде реорганізовано низку державних мовників, серед яких - і Національна телекомпанія України.
Як це діятиме
Стосовно підписання закону свою думку висловив генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія:
- З моменту підписання Закону "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" починається велика робота. Працювати доведеться довго - приблизно рік тільки до того моменту, коли суспільне мовлення стартує по-справжньому. Планів стосовно переходу до суспільного мовлення багато. Зокрема, в майбутньому будемо вдосконалювати прийнятий закон ініціюванням додаткових підзаконних актів чи постановами Кабінету Міністрів, наприклад.
Перехід до суспільного мовлення здійснюватиме велика робоча група, до складу якої входять і рухи "Стоп цензурі" і "Чесно", і "Hromadske.tv", і деякі політики, і медіа-юристи та багато інших професіоналів. Також маємо плани долучити фахівців з-за кордону, які мають досвід роботи в цій сфері. Україна, на жаль, запізнилася із переходом до суспільного мовлення на 15 років, тому роботи сьогодні буде чимало. Головне - ми знаємо, що і як робити.
Сьогодні медійний ринок України працює в умовах жорсткої конкуренції різних телеканалів, які змагаються за прихильність глядачів і рейтинги.
Зураб Аласанія повідомив, що НТКУ не братиме участі в цій гонці:
- Ми не будемо змагатися з комерційними телеканалами за рейтинги, бо це комерційний аспект. І через комерцію іноді телеканали мають робити те, що не завжди подобається глядачеві. Ми ж маємо плани охопити все населення. Я сподіваюсь, що ще два-три роки комерційні канали не будуть сприймати нас як конкурентів, а за цей час ми станемо першими на цьому ринку.
Одним із аспектів переходу на суспільне мовлення є створення особливого програмного наповнення.
Як повідомив Зураб Аласанія, контент НТКУ в майбутньому буде переважно інформаційним і культурним:
- Як показує досвід інших країн, не може телеканал задовольняти потреби глядача, якщо він не матиме інформаційної складової. Тому ми маємо робити інформаційні програми, і вони становитимуть десь половину ефіру. А інша частина буде культурною. Не розважальною, а саме культурною.
В умовах війни
Україні оголошено війну - інформаційну. Про це свідчить моніторинг провідних російських ЗМІ, проведений у рамках спільного проекту Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" та національного інформаційного агентства "Укрінформ". Та це, щоправда, для багатьох не новина. Використання неправдивих даних, перекручування фактів та маніпулювання інформацією стали уже звичним "набором інструментів" журналістів російських та проросійських ЗМІ. І питання, яке наразі стоїть перед Україною, - як цьому протидіяти.
Із березня по травень учасники проекту "Інформаційна безпека в контексті українсько-російської кризи" об\'їхали всю країну, побували на Сході і Півдні держави, провели серію круглих столів і як результат - напрацювали перелік рекомендацій щодо удосконалення системи нашої інформаційної безпеки.
- В умовах демократії боротьба за розуми людей є вирішальною, - переконана Ірина Бекешкіна, директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва".
Свої рекомендації експерт звела до кількох основних площин.
- Перша, найбільш очевидна, полягає у боротьбі з тією брехнею, яку поширюють російські ЗМІ та проросійські сили в Україні. Грубо кажучи, на кожну їхню брехню казати, що це неправда. Це найпростіше, але і це чомусь не завжди робиться. Ми свого часу пропонували створити гумористичну програму "Вони брешуть". Часто на російському телебаченні та в газетах можна зустріти цілковитий абсурд, але люди цьому вірять. Подруга приїхала з Криму і привезла купу тамтешніх газет. Якби я вживала лише цю продукцію, я б думала абсолютно інакше. Це дуже концентрована, цілеспрямована пропаганда, яка значною мірою заволоділа умами кримчан.
Не менш важливою зброєю у цій війні, на думку експерта, є вчасне оприлюднення офіційної, достовірної інформації:
- Росіяни відсотків на 90 впевнені, що розстріл людей на майдані Незалежності - провокація самих же радикальних майданівців. І коли починаєш з ними з цього приводу сперечатися, вони ставлять запитання: а хто тоді? І тут з\'ясовується, що ми досі цього не знаємо... Відповідь дала за нас російська влада.
Суперник у цій війні нам випав досить сильний, переконаний Олександр Харченко, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства.
Експерт зазначає: нам навряд чи вистачить потужностей, у тому числі й фінансових, аби перебити російську наступальну пропаганду. Та вихід є - українські ЗМІ мають працювати творчо. І за репортажами із "гарячих точок" не повинні забувати показувати те, що намагається робити нинішня влада, і перспективи, які ці кроки відкривають перед громадянами.
Підтримує цю думку і Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження".
- Зараз Захід став сумніватися в тому, що Україна спроможна швидко реформуватися та модернізуватися. А значить, є думка: чи ті санкції, які відбиваються на статках і європейського бізнесу, варто продовжувати? Тому основний напрям протистояння в інформаційній війні - вміння висвітлити те, що робиться позитивного владою. А робиться тут багато: ідуть інтенсивні напрацювання антикорупційних реформ, схвалено антикорупційний пакет законодавства, необхідний для лібералізації візового режиму з ЄС, напрацьовується пакет змін щодо проведення територіальної реформи, триває шалений рух по впровадженню електронного урядування, наробляється пакет економічних реформ. І це плюси, про які потрібно говорити. Якщо не буде відбито у ЗМІ образ України, що змінюється, буде складно впоратися з інформаційною війною.
Усі запропоновані експертами рекомендації звелися до кількох десятків пунктів. Для їх втілення найбільше попрацювати доведеться владі та журналістам. Причому влада уже почала діяти.
- Що ми протиставляємо? Сильне суспільне мовлення. Це має бути кнопкою номер один, яка буде рівновіддалена від різних центрів впливу. Це, на щастя, уже зроблено, сподіваюся, невдовзі ми отримаємо і контент, - каже Вікторія Сюмар, заступник секретаря РНБО. - Наступне питання - кібербезпека. Бази даних державних структур в Україні робили російські компанії. І вони мають доступ до них. Ми в цьому плані незахищені. Ще одне питання: потрібен сильний канал мовлення на закордон.
Але й пересічні громадяни не залишились без домашнього завдання: критично ставитися до інформації та не поширювати чуток.

 

Коментарі

Генеральний директор Національної телекомпанії України
Зураб Аласанія:
- Всі зміни, які відбуваються й будуть відбуватися в Національній телекомпанії України, здійснюватимуться за прикладом європейських телерадіокомпаній. Тому ми вивчили досвід понад двадцяти передових мовників у сфері суспільного телебачення. Наша структура відповідатиме найкращим зразкам європейського суспільного мовлення.
Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ
Дуня Міятович:
- Ухваленням цього закону український парламент чітко відмовився від концепції державних ЗМІ та впроваджує міжнародні стандарти суспільного мовлення. Мовники, які фінансуються громадськістю, повинні служити суспільству, а не політичному керівництву. А новий мовник, який засновується зазначеним законом, тепер повинен встановити нові стандарти незалежності, плюралізму та професійні стандарти для всіх ЗМІ України.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Андрій Шевченко:
- Недавно мені доводилося бувати на телекомпанії "Львів" - у всього колективу на устах одне запитання: коли нарешті з\'являться можливості для того, щоб люди, які хочуть працювати на суспільному мовленні, могли отримувати достойну зарплату, мати достойні ресурси? Для глядачів суспільне телебачення означатиме, що у них буде як мінімум один, а дасть Бог - кілька телеканалів, які даватимуть правдиву картину подій. Що вони візьмуть на себе ту роботу, яку не зроблять комерційні мовники.

 

 

"Місто" запитало у вінничан: "Чи вірите, що суспільне телерадіомовлення буде об\'єктивним і без цензури, і що треба, аби воно таким cтало?"

Ігор Семкович, будівельник:
- Суспільне телебачення буде тоді без цензури, коли там не буде реклами і впливу власників. В Україні, як і в усьому світові, засоби масової інформації підконтрольні олігархам, бо ті постійно вкладають туди кошти. Якщо вивести їх із цього впливу, з\'явиться суспільне мовлення. Але це буде, мабуть, складно.
Алла Коротинська, домогосподарка:
- Мене цілком влаштовують ті програми, що бачу по телевізору, а радіо не слухаю взагалі. Суспільне ж мовлення, ймовірно, буде корисне тим, хто зараз немає доступу до інтернету, де найсвіжіша, найрізноманітніша й найоб\'єктивніша інформація. Може, для пенсіонерів це й правильно.
Петро Кайдаш, інженер:
- Про це суспільне мовлення вже стільки говорять, що я навіть не певен що з цього буде якась користь. Той, кому потрібна правильна інформація, той її знайде й без суспільних каналів. А хто не знає, кому вірити, того ніякі закони про суспільне мовлення не врятують.
Євгенія Стромко, продавець:
- Чула, що це суспільне мовлення зараз роблять, щоб не програвати Росії у інформаційній війні. Стільки вже брехні на нас вилили, що скоріше б вже вони те мовлення вводили. Де не глянеш - з усіх каналів, з усіх радіо та газет - одна брехня. Навіть з українських. Треба з цим щось робити!
Андрій Гердов, підприємець:
- Суспільне радіо і суспільне телебачення має кожна нормальна країна. У Великобританії, наскільки я знаю, це навіть дуже шановані канали. Якщо ми вже йдемо у Європу, то й тут не маємо відставати, або якось відрізнятися. Беремо кращий досвід і використовуємо. От і все.
Антоніна Кваша, психолог:
- У людей нині дуже невисокий рівень довіри до будь-яких засобів масової інформації - особливо до телебачення. Тому мені здається, що суспільному мовленню, якщо воно хоче подолати цю тенденцію, доведеться багато що зробити, аби відновити довіру українців. Для цього треба дуже-дуже велика відповідальність і незалежність - не тільки від грошей, але й від будь-якої влади.
Георгій Семикрас, тимчасово непрацюючий:
- Не знаю, що конкретно пропонують депутати цим новим законом. Але передбачаю, що знову буде якийсь хитрий "розпил бюджету". Як не на те вкрадуть, то на інше. Краще б підтримали ті канали та радіо, які вже маємо, може, вони б менше до реклами були прив\'язані, то й люди б їм більше довіряли.


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

316

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

187

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

144

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

142

Якщо у когось зупиниться серце десь у натовпі або транспорті, врятувати його зможуть лише ті, хто поруч. Про те, як правильно надавати ...

135

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...