Про домашнє насильство у поліцію з початку року повідомляли понад 3000 разів, за 29 фактами вже розпочали кримінальні провадження.
Заступник начальника управління превентивної діяльності ГУНП Вінницької області Іван Заєць розповів, що з 3082 звернень від громадян про факти вчинення відносно них домашнього насильства, 1451 факт підтвердився.
– Від домашніх кривдників постраждало 1470 осіб, серед яких 1337 жінок, 114 чоловіків та 19 неповнолітніх. На 1754 домашніх кривдників складено адміністративні протоколи за ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису). 1143 домашніх насильників поставили на превентивний облік, – сказав він. – З початку року працівники поліції винесли 344 термінових заборонних приписів особам, які вчиняють домашнє насильство, з них 317 – чоловікам, а 27 – жінкам.
Карантин вплинув на всі сфери соціального життя, зокрема і на наш побут. Вже після кількох тижнів в умовах ізоляції виникають питання: як бути поруч з родиною 24\7 і не пересваритися, як не перетнути чужі кордони і зберегти свої навіть за умови, що доводиться ділити одну кімнату на всю сім’ю?
Наслідки ізоляції психологиня Анна Катрук називає «ефектом підводного човна»: діти не ходять в школу, батьки працюють дистанційно і всі знаходяться в закритому просторі. Власне, на цій підставі часто виникають стресові і навіть конфліктні ситуації.
-Багато хто живе в однокімнатних квартирах і перше, що потрібно зробити – це розділити зони і час у помешканні. Хтось вчиться, хтось працює – ви не повинні заважати одне одному. Обговоріть з близькими ваш графік, робочі години, коли ви повинні сконцентруватися і повідомте, що у цей період вас не можна відволікати. Можна навіть перевдягатися у повсякденний одяг, це і вас налаштує на робочий лад і своїм виглядом ви будете демонструвати, що вас нема – ви зайняті. Добре, коли вся родина може розійтися по різних кімнатах і усамітнитися. Наприклад, в мене вдома напрацьована така схема: коли хтось зайнятий, він лишає наліпку на своїх дверях. Донька вчиться у Львові, зараз навчання проходить дистанційно і вона просто пише на дверях «Львів» – це означає, що її турбувати не можна.
Що робити, якщо не виходить стримувати емоції від того, що всі постійно вдома? Техніки активного слухання і «Я-повідомлення».
-Важливо зрозуміти, що для вас принципово неприйнятне. Ви повинні розповісти своїм близьким про це. Кажіть: «Ти не знав(-ла), але це неприпустимо для мене. Будь ласка, більше так не роби». Пам’ятайте про чуйне ставлення до своїх близьких, особливо до дітей. Адже ми часто переходимо їх особисті межі, зокрема неповагою і несерйозним ставленням, – каже Анна Катрук. – Зверніть увагу на те, як вирішуєте конфлікти. Якщо ви розлючені, не потрібно когось ображати і зривати своє зло. Кажіть, що вам не приємно, що ви не знаєте, як реагувати на ту чи іншу ситуацію. У психології це називається «Я-повідомлення», тобто ви наголошуєте на власних почуттях. Це дуже важливо, бо коли людина чує в свою сторону якісь звинувачення, вона починає оборонятися і конфлікт може набрати обертів, а потім перерости в скандал. «Я-повідомлення» дозволяє достукатися і наголосити на тому, що вас не влаштовує, при цьому ви збережете нормальні стосунки.
Анна Катрук зазначає, якщо хтось інший в родині розлючений і не знає про техніку «Я-повідомлення», можна скористатися іншим прийомом – «активним слуханням».
-Намагайтеся почути і зрозуміти почуття свого партнера, підтверджуйте це словами, на кшталт: «Я бачу, що ти засмучений. Чим я можу тобі допомогти?». Іноді здається, що це знущання, а не спілкування. Але в основі цієї методики лежить прийняття, ви даєте людині можливість виговоритися і намагаєтеся допомогти. В жодному разі не переходьте на особисті образи, не кажіть «Ти – псих», не збільшуйте злість. Назвіть партнера ласкаво: «котиком», «зайчиком» тощо, – пояснює психологиня.
Психологиня Анна Катрук зазначає, що конфлікти виникають, лише коли обидва партнери цього хочуть. Тобто один партнер роздратований, а інший замість того, щоб взяти ситуацію в свої руки, хоче зарядитися негативними емоціями – хоче посваритися.
– Якщо це відбулося, ви підсвідомо хотіли посваритися, а якщо ви дуже сильно боїтеся скандалу і постійно думаєте, як би цього не допустити – це теж означає, що підсвідомо ви хочете конфлікту. Люди хочуть зняти напругу, перекласти вину та відповідальність на когось іншого. Але краще це робити конструктивно. Можна позайматися фізичними вправами (присідайте, пострибайте, займіться йогою) – краще у повітря, ніж на живу людину, – каже Анна Катрук.
Анна Катрук наголошує, що сенс будь-якої комунікації полягає в реакції на цю комунікацію.
-Не треба говорити, що ви сварилися просто тому, що хотіли виговоритися. Ви хотіли достукатися до партнера, хотіли, щоб вас почули. Це потрібно вміти визнавати і думати, яким ще чином можна отримати бажане, окрім сварок. Період карантину може бути спокійним і щасливим, адже при правильному підході можна наново познайомитися з чоловіком чи дружиною, з власними дітьми, дізнатися їх краще і закохатися в них черговий раз, – підкреслила вона.
Нагадаємо, у Вінниці юні дизайнери вправляються у створенні трендових масок.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook