За даними Державної служби статистики, на 1 січня 2020 року, 69% українців живе в містах. І, за дослідженням 2018 року, майже три чверті містян живуть в будинках, збудованих у 1960-80-х роках. Ще 15% мають житло, зведене до 1960-х. Кожна десята родина мешкає у відносно новому житлі, збудованому за роки незалежності.
За офіційною статистикою, загалом в Україні у майже 45% житла жодного разу не проводили капітальний ремонт.
Водночас за даними Міністерства розвитку громад та територій, в Україні на січень 2020 року кількість аварійних і, за офіційною термінологією, “ветхих” або зношених будинків не перевищує 1% від загальної кількості будинків як багатоповерхових, так і приватних, як в містах, так і в селах.
Час від часу в Україні повертаються до ідеї модернізації “хрущовок” або (зазвичай за ініціативи забудовників) знесення старих п’ятиповерхівок, які, мовляв, відслужили свій термін, і будівництва на їхньому місці нових – вищих і просторіших будинків.
У 2006 році ухвалили навіть відповідний закон. За цим законом, рішення про проведення комплексної реконструкції житла ухвалюють органи місцевого самоврядування. Вони ж затверджують відповідні програми.
Проте масштабних прикладів застосування цього закону – вдалих чи ні – наразі немає. А профільне міністерство – розвитку громад та територій – хоче його дещо змінити.
Водночас, як переконує Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”, зносити варто лише аварійні і зношені будинки.
“Капітально ремонтувати таке житло немає сенсу”, – каже експерт.
А от щодо решти так званого “житлового фонду”, каже експерт, потрібен дуже зважений підхід. Не дарма і досі на вторинному ринку популярними, наприклад, є так звані “сталінки”, збудовані ще до 60-х років.
“Що стосується “хрущовок”, які були розраховані на 60 років, це була певна перестраховка з боку проєктувальників, – твердить керівник “Інституту міста”. – Якщо стандартна типова хрущовка-панелька у перші 3-5 років, коли іде усадка фундаменту, не дала тріщини, то вона може стояти дуже довго. Звісно, треба, щоб і дах не протікав, і підвал був сухим. За нормальної експлуатації такі будинки можуть служити дуже довго”.
Те саме стосується і багатоповерхівок 70-80-х років, каже експерт.
Головна ж проблема з тим, у якому стані є переважна більшість житла в Україні, на думку пана Сергієнка, полягає не у його віці, а у тому, як в Україні працює система права власності на житло.
Лише в останні десятиріччя, “коли люди будують за свої гроші”, прийшло розуміння, що весь будинок, а не лише те, що в межах квартири, є власністю і за нею треба доглядати, каже Олександр Сергієнко, і визнає: “решта – 90% житлового фонду – поступово зношується”.
“Проблема для житлового фонду в нашій країні полягає в тому, що через механізм приватизації роздали квартири мешканцям, але ані усвідомлення, ані фінансових можливостей утримувати будинки у людей немає”, – пояснює експерт.
Коментарі експертів:
Координатор “Опора” Тетяна Бойко:
Конституція України та Цивільний кодекс України чітко кажуть, що за питання майна несе відповідальність його власник, а у багатоквартирному будинку – співвласники, тобто власники квартир і нежилих приміщень. І держава, і органи місцевого самоврядування повинні мати програми, які допомагатимуть співвласникам.
Директор “Інститут міста” Олександр Сергієнко:
Коли Німеччина об’єдналася, то 70% тамтешніх хрущовок, які були переважно на території колишньої НДР, оновили. Де можна, приєднали балкони і лоджії до квартир, де можна – знесли перегородки. Всюди оновили комунікації.
Президент «Київміськбуд» Ігор Кушнір:
Більшість хрущовок будувалися в період з 1957 до 1985 року. Термін експлуатації таких будинків становить 60 років. Значить, перші квартали такої забудови потрібно було віддавати під реконструкцію ще в 2017. Четвертий рік поспіль мешканці таких будинків ризикують. Навряд чи будинок завалиться одномоментно. Але хто дасть гарантію?
“Місто” запитало у читачів: Що робити зі старою радянською житловою забудовою у Вінниці?
Богдан, студент:
— Ці будинки краще не чіпати. Думаю, що вони вже нікому не треба. Хіба якщо виділять бюджет, то можна перебудувати.
Юрій, безробітній:
— Ці будинки будувались як тимчасове житло. Але радянський час минув і ніхто нічого взамін будувати не буде.
Яна, студентка:
— Хотілося б, щоб вони були більш оновленими. Ці будинки виглядають старо, і жити там – ще те задоволення.
Галина, пенсіонерка:
Хрущовки треба перебудовувати. Скільки можна, вони ж тимчасово будувались, а скільки вже часу пройшло.
Ростислав, радіотехнік:
— Ці будівлі треба залишити, як вже є. Не думаю, що в нас знайдуть гроші на їх перебудову. Шкода людей, що живуть в таких умовах.
Автор Максим ЗОТОВ
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook