Де візьмуть гроші на боротьбу з коронавірусом
Щоб внести зміни до головного фінансового бюджету країни Верховна Рада 13 квітня зібралася на позачергове засідання. На обговорення і голосування за доопрацьовану версію доповнень до держбюджету (законопроект №3279-д) пішло менше години. Документ прийняли 249 голосами “за” представників фракції “Слуга народу” і груп “За майбутнє” і “Довіра”.
В оновленому бюджеті очікувані доходи зменшили майже на 120 млрд грн.
В’ячеславу Черкашину, експерту групи “Податкова реформа” Реанімаційного пакету реформ припущення влади про те, що доходи впадуть лише на 15,7%, здаються занадто оптимістичними. Особливо це стосується податку на прибуток. Адже в ситуації, коли підприємствам проблематично вести прибуткову діяльність, цю статтю надходжень урізали всього на 20,7 млрд грн (17%).
Віктор Таран, голова центру “Ейдос” звертає увагу на те, що в умовах загального падіння економіки, уряд з незрозумілих підстав планує зростання доходів державних підприємств. І ці приклади – не єдині неузгодженості за статтями доходів.
“Доопрацьований бюджет матиме руйнівний вплив на соціально незахищені верстви населення, місцеві бюджети, інфраструктурні проекти, культуру, освіту і науку”, – робить висновок В’ячеслав Черкашин.
З огляду на значний обсяг додаткових витрат, пов’язаних з карантином і боротьбою з корона вірусом, деякі статті витрат “пустили під ніж”. Найбільше постраждали Мінкультури і інформаційної політики (-7,2 млрд гривень), Міністерство розвитку громад і територій (-1,8 млрд гривень і -5 млрд гривень загальнодержавних витрат) і Міносвіти і науки (-1,9 млрд гривень і -3 млрд гривень загальнодержавних витрат).
Через скорочення фінансування Міністерства розвитку громад і територій, на думку Тарана, може постраждати реформа децентралізації – вилучені з витратних статей 2,1 млрд гривень були вкрай необхідні об’єднаним територіальним громадам для розвитку.
Цілком передбачувано, найбільше в оновленому бюджеті країни накинули фінансування Міністерству охорони здоров’я (+16,4 млрд гривень) та Міністерству соціальної політики України (+19,5 млрд гривень). Зростання фінансування Пенсійного фонду склало 29,7 млрд гривень. З цього випливає, що вже в квітні-травні пенсіонери дочекаються так звану “вовіну тисячу” – одноразову виплату, яку президент пообіцяв усім пенсіонерам у зв’язку з епідемією коронавируса.
Одним з головних нововведень, які Верховна Рада схвалила 13 квітня, стало виділення 64,9 млрд гривень на фонд по боротьбі з коронавірусом. Цю значну за українськими мірками суму не порівняти з витратами, які сьогодні несуть в зв’язку з епідемією коронавируса розвинені країни.
“Німеччина виділяє 480 млрд євро, а США близько 2 трлн дол. Але обговорювати різницю між країною, яка емітує резервну валюту і може залити нею свою економіку, і бідною державою, чия валюта дуже слабка, було б не зовсім коректно”, – міркує Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Коментарі експертів :
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин:
Якщо не буде достатніх доходів, витратні статті почнуть фінансуватися в ручному режимі і тільки за фактом реального надходження коштів. При цьому відкритим залишається питання про те, за рахунок яких джерел буде рефінансуватися дефіцит держбюджету в 300 млрд грн?
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян:
Значну частину Фонду по боротьбі з коронавірусом використовуватимуть на доплати до зарплат, надання грошової допомоги, трансферт Пенсійному фонду або закупівлю переважно закордонних медичних засобів, що, по суті виглядає проїданням. Тобто, замість ефективного розподілу коштів швидше буде відбуватися затикання дірок.
Голова центру “Ейдос” Віктор Таран:
Як один з альтернативних варіантів, який розглядається в офісі президента – додаткова емісія гривні. Однак без встановлення контролю над Нацбанком з боку Зеленського зробити це буде неможливо.
“Місто” запитало у читачів: “Чи стежите за тим, як парламент ухвалює державний бюджет і які зміни вносить? І чому?”
Ігор, торговий агент:
-Не цікавлюся тим, чого в нас нема – бюджетом. Не бачу сенсу стежити, бо жодним чином не можу вплинути на перебіг подій. Є бюджет чи нема, все одно покладатися можна лише на себе.
Анатолій, ІТ-спеціаліст:
-Не слідкую, як і за політикою. Не хочу розчаровуватися. Відстежую певні статистичні дані лише у специфічних і крайніх моментах, наприклад, президентстькі вибори або карантин.
Юлія, бариста:
Мені не цікаво, що там відбувається. Новини дивлюся раз в ніколи, а якусь актуальну і свіжу інормацію дізнаюcя через людей, тоді можу і заглибитися в певні питання.
Ксеня, вчителька польської мови:
Нещодавно вирішили створити фонд для боротьби з коронавірусом, який, я сподіваюся, забезпечить лікарні всім необхідним, а медикам нададуть спеціальні засоби захисту проти вірусу. Мало вірю,що з фонду будуть йти гроші на підтримку людей, які втратили роботу через карантин.
Олена, бухгалтерка:
-Стараюся навіть не слухати такі новини, бо мене дуже дратує, як вони розподіляють кошти. Наприклад, перерозподіл коштів для боротьби з короновірусом – це просто відмивання грошей. Кому вірити – незрозуміло.
Підготував Максим ЗОТОВ
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook