Найбільше боїмося окозамилювання, щоб всі ці консультації не виявилися балачками, – кажуть голови ОТГ
Щоб завершити реформу децентралізації, до Конституції України слід внести зміни. Відповідний законопроєкт був напрацьований та винесений на ухвалення Верховною Радою. Але через критичні зауваження з боку експертів та представників місцевого самоврядування глава держави відкликав його і відправив на доопрацювання. До процесу напрацювання можливих змін до Конституції у частині децентралізації вирішили залучити регіони, так би мовити, почути думку «низів» і, якщо вона буде конструктивною, то врахувати. Публічні обговорення відбулися в усіх регіонах. У Вінниці до консультацій долучилися народні депутати, представники влади, місцевого самоврядування та профільних організацій із нашої області, а також Хмельницької та Тернопільської областей.
- Для чого нам вносити зміни до Конституції, – ставить риторичне запитання радник прем’єр-міністра з питань децентралізації Іван Лукеря. – Передусім для того, щоб завершити реформу з децентралізації, не залишаючи білих плям. Наразі у нас хаотично визначено і виписано система адміністративно-територіального устрою, а все через те, що у Конституції закладене несправжнє місцеве самоврядування. Якщо на базовому рівні у нас є міський голова, депутати, виконавчі органи, то на обласному рівні такого немає. Більше того, у нас апріорі закладене дублювання повноважень між виконавчою владою і місцевим самоврядуванням. Через це виникають конфлікти, бо повноваження мають ОТГ, а управління здійснюється через райради і РДА. На часі – впорядкувати всі ці питання.
Що передбачають зміни до Конституції?
У законопроєкті, який торік у грудні вніс до Верховної Ради президент, йшлося про те, що в Україні діятиме трирівнева система місцевого самоврядування – муніципалітет-округ-область. На кожному із рівнів місцеві ради утворять власні виконавчі органи, а їхніми керівниками стають голови відповідних рад. Адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також центральної влади на місцях здійснюють префекти. І, власне, вони можуть блокувати рішення місцевих рад, а їхні дії доведеться оскаржувати у судовому порядку. Однак майже не йдеться про розмежування повноважень на трьох рівнях і запобігання дуальних функцій, а це на рівні громад може призвести до конфліктів. Тому столичні експерти напрацювали ключові акценти, які і стали предметом публічних обговорень на місцях.
Перше питання стосувалося адміністративно-територіального устрій, тобто яким він має бути: трирівневим – громада–округ–область чи дворівнемим, без районів (округів). Друге питання – повноваження і нагляду, оскільки в основі реформи закладений базовий принцип, тобто фінанси йдуть за повноваженнями до спроможних громад, які готові надавати широкий спектр якісних соціальних послуг. І нарешті найбільш дискусійне питання – це розмежування повноважень на регіональному рівні і підпорядкованість громад – кому і для чого?
- Значна частина громад виступають за те, щоб між ними не було жодної диференціації. Тобто сільські, селищні та міські громади – всі рівні, бо по суті вони є первинними одиницями адмінтерустрою, а тому мають однаковий обсяг повноважень і повинні виходити на прямі міжбюджетні відноси із Мінфіном. Деякі пропонують відмовитися від районних рад, бо хочуть на пряму підпорядковуватися області, – продовжує Іван Лукеря. – Тому поки ми ретельно не розмежуємо повноваження між органами державної влади та органами місцевого самоврядування на усіх рівнях, дискусії залишатимуться. Окрім цього, треба напрацювати чіткий механізм взаємодії держави і органу місцевого самоврядування. Громади погоджуються з тим, що центральний орган повинен мати загальну юрисдикцію на території, але не має тиснути і блокувати рішення місцевих рад.
Які ризики і загрози можуть виникнути?
Голова Ресурсно-інформаційного центру «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець відзначає, що на сьогодні найбільшим ризиком є обмеження або блокування діяльності громади префектом, який буде діяти при кожній раді. Він має повноваження зупинити дію рішення органу місцевого самоврядування чи керівника громади. У той же час у законопроєкті не прописано жодним чином його відповідальність. Тобто, до прикладу, якщо префект має «нерозуміння» з керівником громади, то може з легкістю блокувати всі рішення – і громада просто не зможе нормально функціонувати. Суд може визнати рішення громади правомірними і відмовити префекту. Але якщо таких випадків буде три чи п’ять поспіль, що далі?
- Треба розуміти, що громади мають розвиватися, а не залежати від настрою представника центральної влади. Для цього потрібно прописати «запобіжники», щоб держава не змінювала «правила гри» і не заходила за «червоні лінії», – наголошує Андрій Кавунець. – У Польщі, до речі, аналог наших майбутніх префектур – адміністрація воєводи – функціонує лише на рівні воєводства, тобто області, що цілком зрозуміло, бо вони виконують наглядову функцію. І цього достатньо для нагляду за рішеннями всіх місцевих рад області. А на рівні громади (гміни) та округу (повіту) в Польщі функціонують виключно органи місцевого самоврядування, хоча і у поляків сьогодні точаться активні дискусії щодо доцільності збереження повітів. Тому компромісним рішенням може стати перехід на дворівневу систему – громада та область, але на обох рівнях буде представлено місцеве самоврядування.
Чого найбільше бояться громади?
Розмежування повноважень між областю, округом і громадою, визначення функціоналу, хто що робитиме і за що відповідатиме, як буде забезпечено фінансування виконання цих завдань – одне з найболючіших питань для голів ОТГ. Вони чи не найбільше хвилюються за «звуження» статусу органів місцевого самоврядуванні, адже це є загрозою успіху реформи загалом. Тому, як відзначає голова Павлівської ОТГ Віктор Кособуцький, такі суперечливі питання варто не лише прописати у Конституції, а врегулювати окремими законами, щоб повноваження ОТГ, округу чи області не дублювалися.
- Побоювання залишаються в тому, що ми до кінця не знаємо, яким буде кінцевий результат. Тобто обговорення йдуть, але яким буде остаточний варіант, чи зможемо ми вплинути на ті положення, які можуть бути не враховані, – це питання. Наразі усі голови ОТГ наголошують на тому, щоб законодавці керувалися принципами, які прописані в Європейській хартії, і не намагалися обмежувати місцеве самоврядування різними способами, – наголошує Віктор Кособуцький. – Я більше за впровадження двох рівнів місцевої влади – місцеві та обласні ради, без районних рад. Але якщо залишати три рівні, то при формуванні округів треба враховувати думку громад, а не виходити із територіального принципу. Тобто найбільше боїмося окозамилювання, щоб всі ці консультації не виявилися балачками, а стали реальними кроками до впровадження змін.
…Уже найближчим часом у Києві зберуться делегати з усіх регіонів, по шість від кожної області, аби підсумувати результати публічних обговорень у регіонах. На всеукраїнське обговорення від Вінниччини делегували: голову облдержадміністрації Владислава Скальського, заступника голови облради Михайла Кременюка, голову Вінницької районної ради Сергія Сітарського, голову Вороновицької ОТГ Олександра Ковінька, експерта Асоціації міст України Сергія Шмігленка та експерта процесів децентралізації Андрія Кавунця.
Далі до процесу долучаться конституціоналісти та парламентські фракції, які готуватимуть текст майбутніх конституційних змін. Наступний етап – внесення законопроекту змін до Конституції України на розгляд Верховної Ради. Але чи встигнуть нардепи внести зміни до Конституції, які стосуються децентралізації, до місцевих виборів? Питання часу.
Автор Олександра МАКОВЕЦЬКА
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook