Історії життя… з порожньою валізою


У Вінниці відбулася прем’єра документальної вистави на основі свідчень кримських татар «Коли ми повернемось…»

Спогади трьох поколінь: тих, хто пережив депортацію 1944 році, хто повернувся до Криму в 1990-х і знову змушений був емігрувати після анексії півострова – все це лягло в основу документальної вистави «Коли ми повернемося», яку 30 листопада презентували у молодіжному центрі «Квадрат» учасники вінницького молодіжного театру «Реальних людей». Упродовж п’яти місяців вони спілкувалися з кримськими татарами і перейнялися їхніми трагічними спогадами. 20 усних розповідей відібрали для постановки. За словами керівника проекту Юлії Піскунової, це «живі» спогади кримських татар, які нікого не залишаться байдужими. У виставі задіяні студенти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Донецького національного університету імені Василя Стуса. В її основі 20 наративів кримських татар, – розповідає Юлія Піскунова. – Знаковим є те, що молоді люди не лише збирати інтерв’ю, але й отримали унікальну можливість відтворити спогади свого співбесідника на сцені. Так народився наш молодіжний документальний театр «Реальних людей».
Консультантом вистави стала Галина Джикаєва, яка є режисеркою PostPlayTeaтpу. А сценаристом – Таїсія Гайда. За її задумом, усі герої, а їх було одинадцять, виходили на сцену після звуку потяга і з порожньою валізою. Вона символізує все те, що актори намагалися сказати, вмістити і показати. Після перегляду вистави «валізи» в усіх глядачів були зібрані – повні історій довжиною у життя. Своїми враженнями від побаченого поділилися і кримські татари, які спеціально приїхали на перегляд з Нової Греблі, і молоді актори.
Студент ДонНУ ім.Василя Стуса Денис Тяпкін зіграв у виставі командира батальйону «Крим» Ісу Акаєва. Хлопець каже, що йому дуже близька ця тема, адже сам переїхав з Горлівки і добре знає, як це залишити рідний дім.

Для мене ця вистава – повчальний урок довжиною у 100 років, який розкриває зв’язок поколінь і сильну любов до рідної землі, – розповідає Денис. – Це і відображення ситуацій, які відбувалися у Радянському Союзі, після його розпаду та анексії Криму. Взагалі документальний театр – це потужний інтерактивний інструмент, коли молоді люди не лише вивчають історію з усних розповідей, але проживають її на сцені.
Глядачі у залі від почутих історій плакали та не вірили, що насправді кримські татари таке пережили. Під час перегляду кожен уважно спостерігав та намагався уявити, за яких обставини вони покинули Крим. Наприкінці вистави глядачі гучно аплодували акторам. Окрім вистави, глядачам презентували документальну експозицію про історію депортації кримських татар, яку надав Інститут національної пам’яті. Вхід на подію був вільним.
Нагадаємо, що постановку виставу «Коли ми повернемося…» ініціювали громадська організація «Ветан» у співпраці з історичною спільнотою «Подільська спадщина» до 75-х роковин депортації кримських татар. Прем’єрний показ відбувався за підтримки Українського культурного фонду. Після Вінниці документальну виставку планують показати у Львові, Києві та Херсоні.


Олександра МАКОВЕЦЬКА,
фото із соцмереж

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook