Хто зірвав перемовини у Мюнхені
Цьогорічна Мюнхенська міжнародна конференція з безпеки має гучне відлуння у Києві. Обурення викликала аналітична записка з пропозиціями щодо Донбасу. Що з нею не так і що каже офіційний Берлін – у статті DW.
За задумом багаторічного глави конференції, німецького відставного дипломата Вольфґанґа Ішинґера, форум мав би дати також поштовх щодо мирного процесу на Донбасі. 14 лютого в Мюнхені представили експертну ініціативу “12 кроків назустріч більшій безпеці в Україні та євро-атлантичному регіоні”.
Замість “мирного імпульсу” презентація ініціативи обернулася скандалом. Українське МЗС і президент України негайно дистанціювалися від ініціативи. Експрезидент Петро Порошенко у розмові з DW у Мюнхені заявив, що “документ писався у Кремлі”.
Тим часом українські ЗМІ зарясніли заголовками про “мюнхенську змову”, проводячи прямі історичні паралелі з Мюнхенською конференцією 1938 року, на якій було підписано увагу, яка передбачала анексію Судетської області нацистською Німеччиною.
Трьох підписантів “12 кроків” з числа українських експертів чимало коментаторів в Україні охрестили “зрадниками”. Скандальний сайт “Миротворець” вніс їх у список осіб, які “загрожують суверенітету і територіальній цілісності України” і “беруть участь у пропагандистських заходах Росії”. До цього списку потрапив і Вольфґанґ Ішинґер.
Для ініціаторів “12 кроків” скандал став неабияким розчаруванням, адже більшість запропонованих заходів мали на меті забезпечити тривале дотримання припинення вогню у зоні конфлікту і розв’язанню першочергових гуманітарні проблем. Утім, всі ці кроки залишилися у тіні політичних пропозицій цього плану. Йдеться насамперед про ідею “розпочати в Україні національний діалог щодо ідентичності”. Суперечливі питання української історії та національної пам’яті, за задумом авторів “12 кроків”, мають широко обговорюватися лідерами громадської думки “з урахуванням перспектив сусідніх країн, особливо Польщі, Угорщини і Росії”.
Обурення українців з приводу такої пропозиції абсолютно не здивувало німецького політолога Андре Гертеля, який викладає у Києво-Могилянській академії. Без згадки про російську агресію проти України така пропозиція вписується у російський наратив про “громадянську війну” в Україні, вважає експерт.
“Цей пункт дає зрозуміти, що автори вважають конфлікт внутрішньоукраїнським і перекладають відповідальність за його розв’язання на українців”, – критикує експерт.
Підозри у “проросійськості” представлених у Мюнхені кроків в очах критиків посилив і заклик погодити “дорожню карту” послаблення міжнародних санкцій проти Росії у залежності від виконання нею мінських угод.
Підозри у “проросійськості” представлених у Мюнхені крок посилив і заклик погодити “дорожню карту” послаблення міжнародних санкцій проти Росії у залежності від виконання нею мінських угод. Хоча досі не виконано жодного з ключових положень мінських угод, до яких прив’язані санкції.
Коментарі експертів:
Речниця МЗС України Катерина Зеленко:
Документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» був підготовлений неурядовою організацією Euro-Atlantic Security Leadership Group. Це приватна ініціатива групи політиків та експертів, небайдужих до питань міжнародної безпеки та безпекової ситуації в Україні, зокрема збройної агресії РФ проти нашої держави.
Народна депутатка Єлизавета Ясько:
Подібні “хитрі плани” не завжди пишуться з метою нанести шкоду – часом їх готують люди, які просто не знають України, не усвідомлюють справжньої причини війни та жахливої ситуації на окупованих територіях. Зрештою, вони не розуміють (чи удають, що не розуміють, або й просто не хочуть знати) суті агресивної зовнішньої політики Росії.
Експертка берлінського Фонду науки і політики Сабіне Фішер:
Зняття санкцій без кроків з виконання мінських угод з боку Росії було би катастрофічним сигналом сторонам конфлікту, всім міжнародним гравцям у регіоні та й самому ЄС. Саме тому, що російська політика є такою, якою вона є, і Росія не готова до компромісів, на мою точку зору, на даному етапі особливе значення має гуманітарна ситуація, а також те, що міститься у плані з точки зору політики безпеки. Украй важливо стабілізувати регіон конфлікту і забезпечити довготривале припинення вогню.
“Місто” запитало у читачів: “Що найактуальніше зараз на міжнародному рівні для врегулювання ситуації на сході України?”
Людмила Олександрівна, вчителька:
Війна тягнеться дуже довго, а от вирішувати цю ситуацію ніхто навіть не збирається. Потрібно не так лояльно поводитися зі Сходом, бо чим далі в ліс, тим більше дров.
Оля, студентка:
Лише мирним шляхом такі питання потрібно вирішувати. Мій батько в АТО і він не проти переговорів, аби не було кровопролиття.
Надя, спортсменка:
Війна триває вже шість років і мені хочеться вірити, що скоро все закінчиться. Це повинні вирішувати політики.
Денис, бармен:
Треба вести переговори. Ми завжди жили мирно з Росією, а тут навіть не віриться. Перший, хто щось може зробити – це президент.
Артур, історик:
Нема з ким вести переговори. Вони століттями воюють і вже звикли до цього. Нашим військовим потрібно дати більше повноважень і адекватне керівництво. Питання повинні вирішувати ті, хто там сидить в окопах.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook