У 2025 році великі мовні моделі (LLM) можуть розшифрувати звуки тварин, наблизивши нас до міжвидового спілкування. Премія Коллера-Дуліттла, що пропонує півмільйона доларів за “злом коду” спілкування тварин, символізує надію на використання сучасних технологій для розв’язання давньої загадки: що кажуть одна одній тварини?
Для роботи з людськими мовами ШІ використовує величезні обсяги даних, чого поки що бракує в галузі досліджень тварин. Наприклад, великі моделі, як-от GPT-3, навчалися на сотнях гігабайтів текстів, тоді як дані про вокалізацію кашалотів у рамках Project Ceti включають лише близько 8000 звуків.
Крім того, ми знаємо, як функціонує людська мова, і що вважати “словом”. У випадку з тваринами вчені не завжди впевнені, що конкретний звук, наприклад виття вовка, взагалі має чітке значення.
2025 рік обіцяє прорив у вивченні звуків тварин завдяки автоматизованим системам запису, таким як AudioMoth. Вони дають змогу збирати дані з дикої природи цілодобово, формуючи масиви записів, які потім обробляються алгоритмами ШІ. Сучасні нейронні мережі здатні класифікувати звуки, виокремлюючи закономірності та приховану структуру, які можуть бути аналогічні людській мові.
Основна мета вчених залишається спірною. Організації на кшталт Interspecies.io прагнуть перекласти звуки тварин людською мовою, але більшість експертів вважають, що у тварин немає мови у звичному для нас сенсі. Премія Коллера-Дуліттла ставить більш помірне завдання: зрозуміти або розшифрувати повідомлення тварин.
У 2025 році перед дослідниками відкриються нові можливості не тільки для розуміння комунікації тварин, а й для оцінки того, наскільки об’ємними можуть бути їхні повідомлення. Незалежно від результатів, ця галузь досліджень обіцяє поглибити наше розуміння природи та розширити межі технологій.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook