Нардепи "провалили" реструктуризацію

Нардепи

Верховна Рада України не підтримала законопроект про реструктуризацію валютних кредитів громадян, отриманих на купівлю житла, у редакції Кабінету Міністрів України, так само як і альтернативний законопроект, який не підтримується Урядом і Нацбанком України.
Після того, як обидва законопроекти "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами у іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)" (№4004 і №4004-1) не набрали потрібної кількості голосів. Врешті депутати відправили обидва проекти у профільний комітет Верховної Ради для їх об`єднання і доопрацювання до повторного першого читання.
Представляючи законопроекти, голова профільного парламентського комітету Сергій Рибалка нагадав, що проблема валютних позичальників лишається нерозв'язаною вже понад роки.
- Мені не подобається жоден із цих документів, але сьогодні ми зобов'язані прийняти відповідальне рішення, - сказав він.
Урядовий законопроект №4004 передбачає реструктуризацію валютних кредитів, що отримувалися позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності.
Водночас зазначається, що реструктуризації підлягають кредити, залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 мільйона гривень станом на 1 січня 2015 року.
Проект закону передбачає також заміну валютних зобов'язань за курсом НБУ на дату реструктуризації із умовою прощення частини боргу позичальникам, які мають єдине житло, - не менше 25%; позичальникам, які мають соціальне житло (квартири - 60 кв.м, будинки - 120 кв.м) - не менше 50%; інвалідам першої групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним і сім'ям із дитиною інвалідом першої групи, які мають єдине житло, - 50%; учасникам АТО, які отримали інвалідність першої групи під час служби і мають єдине житло - не менше 80%, а які мають єдине соціальне житло - 100%. При цьому спадкоємцям загиблих учасників АТО пропонується прощення 100% боргу.
Водночас, депутатський законопроект №4004-1, поданий парламентаріями "Опозиційного блоку", передбачає реструктуризацію валютних кредитів, якщо вони були надані позичальнику із метою придбання нерухомого майна або під його заставу, а загальна сума заборгованості за таким договором не перевищує 2,5 мільйона гривень. Цей проект закону не містить обмежень щодо площі придбаних квартир і будинків.
Втім, поки депутати не підтримали жоден із проектів, при цьому урядовий законопроект, схвалений раніше Національним банком України і банківським співтовариством, набрав навіть менше голосів (186), ніж альтернативний проект, який підтримали 194 депутати.
 

коментарі

Народний депутат Сергій Рибалко:
- Соромно, що більше двох років НБУ, Уряд і Український парламент не можуть допомогти людям, які через шалену девальвацію гривні потрапили у кредитне рабство. Треба мати совість, бо люди продовжують втрачати житло, місяцями стоять під Нацбанком і Верховною Радою. А шукати компроміс ніхто не хоче. А ті, хто знову обіцяє позичальникам нездійснені речі, обманює їх і насправді затягує час. Аби отримати політичні бали.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова:
- Внесений на противагу урядовому законопроект №4004-1 не вирішить проблему валютних кредитів і є таким же абсурдним, як і раніше ветований Президентом 1558-1. Фактично він передбачає прощення мінімум 2/3 частини боргу за всіма споживчими валютними кредитами, незалежно на які цілі вони бралися - на придбання дорогого авто або ще однієї квартири або яхти.
Екс-міністр Наталія Яресько:
- Ми вважаємо, що валютні кредити потрібно реструктуризувати тільки тим громадянам, які брали їх на придбання власного житла, а також які, як наслідок, через неможливість оплатити кредит, можуть залишитися без єдиного свого будинку. Тільки це буде справедливим по відношенню до решти громадян нашої країни, більшість із яких не брали кредитів, а жили за власні кошти.

"Місто" запиталоу вінничан: "Чи повинна держава допомагати валютним позичальникам?"
Любов Миколаївна, пенсіонерка:
- Треба головою думати перед тим, як брати якісь кредити.
Валентина, банківський працівник:
- Звісно, що держава має допомагати валютним позичальникам. Можливо, держава має зменшити відсотки чи й проплатити якусь певну частину позиченої суми.
Ярослав, менеджер:
- Так, звичайно. Можливо, зараз варто таким позичальникам зробити перерахунок по якомусь нижчому курсу долара. Багато людей взяли позику, коли була одна ціна, тепер вона вирісла у десятки разів.
Ірина Матвіївна, пенсіонерка:
- Напевно, що держава має допомагати таким позичальникам. Адже вони стали неспроможними заплатити позичену суму і відсотки.
Дар'я, журналіст:
- Думаю, що держава має допомагати, адже люди були неготові до такої економічної ситуації, яка склалася.


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

69

Уже не перший рік мешканці будинку по вул.Ширшова, 3 у Вінниці скаржаться на одну із сусідок. Наразі двокімнатна квартира на другому ...

64

В амбулаторії Калинівського міського центру первинної медико-санітарної допомоги 5 листопада помер 67-річний пацієнт. Подробиці ...

64

У Вінниці 7 листопада близько 10.45 у по вулиці Князів Коріатовичів в під'їзді будинку невідомий чоловік учинив розпусні дії відносно ...

63

Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької облради, громадська організація «Асоціація бібліотек Вінниччини» та Український...

61

Спеціальні датчики температури, тиску, затоплення та руху встановили у Вінниці у підвалах багатоквартирних будинків по вул.Ващука,14, ...