"Нерегламентовані стосунки"

закінчилися суворо регламентованими судовими процесами
У нормативних документах, що регулюють діяльність пенітенціарної системи, визначено чіткі і строгі обмеження для її працівників. Зокрема, як зазначено у правилах внутрішнього розпорядку, "персоналу установ виконання покарань категорично забороняється встановлювати із засудженими і їхніми родичами будь-які стосунки, що не регламентовані кримінально-виконавчим законодавством".
Воно-то на папері правильно. Але у реальному житті не все так просто…
Про одну із двох справ, про які піде мова, наша газета писала понад півроку тому, відразу після порушення кримінального провадження (до речі, крапку у обох поставив суд тільки взимку), тож тепер можемо детальніше розповісти про ту історію і її фінал.
У жовтні 2014-го Лаврентія Кур'єренка (ім'я і прізвище змінено) прийняли на службу у Вінницьку виправну колонію на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки. Минуло лише півроку, але молодик устиг таких дров наламати, що ледь сам надовго не опинився серед тих, за ким наглядав.
Почалося із того, що один із ув'язнених попросив Лаврентія про незаконну послугу: купити наркоту і принести йому у "зону". Не знаємо, чим думав молодший інспектор - однак погодився.
Згідно із домовленістю, сестра ув'язненого перерахувала на банківську картку матері Лаврентія 150 гривень, які той відразу ж зняв готівкою із банкомата (номер картки був переданий "замовнику" заздалегідь). Потім купив у сусіда два поліетиленові пакети із коноплею, акуратно сховав у кишенях камуфляжної куртки і поїхав на роботу.
Кур'єренко безперешкодно пройшов через контрольно-пропускний пункт. Та щойно він опинився за другими дверима, тобто на території колонії, як до нього підійшли співробітники оперативної частини і запросили до кімнати, як зазначається у вироку, "для проведення особистого догляду на предмет виявлення заборонених предметів".
І тільки тут Лаврентій зрозумів, що потрапив у халепу. Припускаємо, що то були не перші його "нерегламентовані стосунки" із представниками спецконтингенту, якщо ним усерйоз зайнялись оперативники.
Під час слідства Лаврентію Кур'єренку нічого не залишалось, як визнати вину у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України, яка встановлює відповідальність за незаконне придбання, зберігання і перевезення із метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавлення волі. Підписавши угоду зі стороною обвинувачення, він погодився також на покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі із іспитовим терміном три роки. Міському суду залишилось тільки затвердити угоду, на додачу стягнувши із Кур'єренка 537 гривень за криміналістичну експертизу.
А от герою наступної історії Мелетію Тисячному (ім'я і прізвище змінено) довелось потрусити гаманцем на суму незрівнянно більшу. У 2011 році його призначили на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Вінницької установи виконання покарань (в народі її називають коротко: Вінницька тюрма). На момент скоєння злочину (серпень-вересень минулого року) він уже мав звання старшого лейтенанта і займався своїми оперативними справами.
Але ще задовго до часу "Ч" один із засуджених до довічного позбавлення волі, із яким у Тисячного були службові контакти, звернувся до нього із проханням закрити агентурну справу щодо іншого довічника, який теж відбував покарання у цій самій в'язниці. Ясна річ, в'язень пообіцяв належно "віддячити".
Як згодом Мелетій розповідав на суді, справа все одно підлягала закриттю у плановому порядку ще 2014 року, але він вирішив скористатись нагодою заради отримання коштів "для придбання канцтоварів". Для цього передав прохачеві номер своєї банківської картки, на яку двома траншами (498 і 502 гривні) на рахунок Тисячного було перераховано тисячу гривень. Знов стосунки, котрі аж ніяк не назвеш "регламентованими"!
Не знаємо, що примусило Мелетія йти на такий ризик, бо він не бідував: його заробітна плата із січня по вересень 2015 року становила 36155 гривень, тобто у середньому близько 4 тисяч на місяць.
Після того, коли таємне стало явним, а Тисячний опинився у ролі підслідного, він змушений був звільнитися із місця служби "за власним бажанням". Тим часом кримінальне провадження йшло своїм ходом і закінчилось у міському суді, де за ст. 368 КК України (тобто за "одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою у інтересах третьої особи будь-якої дії із використанням наданого їй службового становища") Мелетія Тисячного визнано винним і засуджено до штрафу у розмірі 25500 гривень. Стільки він заробляв за півроку.
Та й ту нещасну тисячу, через яку розгорілась описана катавасія, теж конфіскували…
 


Леонтій Краснопільський



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

80

Законодавча ініціатива народу є небезпечною зміною до Конституції. Впровадження такої новації є ризикованим не лише для діяльності ...

73

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...

69

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

67

Цього епідемічного сезону прогнозують поширення наступних штамів вірусів грипу: як A (Brisbane, H1N1), A (Kansas, H3N2); вірус, подібний до B (Соlorado) і B ...

65

13 жовтня у Крижопільському районі 23-річний чоловік на сільському кладовищі пошкодив 7 пам'ятників. Про те, що пошкоджені пам'ятники і ...