Галина Тимченко: аудиторію, на яку зараз веде мовлення російська пропаганда, вирощували 20 років на дуже добрих західних зразках

Галина Тимченко: аудиторію, на яку зараз веде мовлення російська пропаганда, вирощували 20 років на дуже добрих західних зразках

  Галина Тимченко протягом 10 років була головним редактором Інтернет-порталу Lenta.ru. Її звільнення колеги оцінили як суто політичне і назвали тиском на журналістів. Із посади Галина Тимченко пішла у березні 2014 року, після того, як на порталі розмістили інтерв'ю одного із лідерів "Правого сектору" Андрія Тарасенка, у якому було посилання на висловлювання Дмитра Яроша. На той час лідера ПС Дмитра Яроша слідчий комітет Російської Федерації уже оголосив у міжнародний розшук. Роскомнагляд зажадав видалити посилання. А у виданні відбулась зміна керівництва. Після цього Галина Тимченко зі своєю командою виїхала до Латвії, де і створила нове видання - російськомовний Інтернет-портал "Meduza". В Україну ж останній раз приїхала задля відкритого майстер-класу в Українському католицькому університеті у Львові. Про те, як працюється у Ризі, чому російські медійники звинуватили портал "Meduza" у схильності до нацизму і з яких причин росіяни легко піддаються пропаганді - у відповідях Галини Тимченко.


- Як з'явилася "Meduza"?


- У квітні минулого року ми зібралися із деякими колегами із колишньої Lenta.ru і вирішили зробити щось нове. Чи розуміли, що у нас маленькі шанси? Так, ми розуміли, що у нас їх майже немає. Не знаю, як у вас, а у Росії медіа-середовище не вирізняється доброзичливістю. Це такий тераріум друзів, де ніби усі один одному посміхаються, але повертатися спиною не можна - тут же зжеруть. Тому, коли ми робили портал "Meduza", то першим своїм завданням поставили виживання. Ми чудово розуміли: якщо не внесені у чорні списки, то невдовзі будемо. І працювати спокійно у Росії нам не дадуть. Тому треба було зробити так, щоб нас не змогли "вбити" (закрити. - Авт.).


- …І ви переїхали до Риги. Наскільки ускладнюється через це робота?


- Нема ніякої різниці, де працювати. Світ маленький - Інтернет великий. Ну а як ми, сидячи у Москві, писали про Майдан? Відправили туди кореспондента і писали. Так само писали і про вибори в Америці. У Ризі живе штаб-квартира, бо ніхто не хоче, щоб нам у Москві влаштували маски-шоу. Щоб орендодавець сказав: вимітайтеся завтра звідси. Ніхто не хоче, щоб до нас прийшов Роскомнагляд, ФСБ, слідчий комітет, прокуратура, дільничний міліціонер і навіть вивіз твердого сміття… Наприклад, як до того ж телеканалу "Дождь", прийшла інспекція із вивозу твердого сміття і… атакувала їх.


- У портал "Meduza" перейшло багато працівників Lenta.ru?


- Із 84 співробітників Lenta.ru пішло 77. Лишилися дві вагітні жінки, яким ми заборонили звільнятися просто тому, щоб вони отримали усі виплати. Там лишилася людина із економіки, людина зі спорту, фотограф і два зброярі, але зараз їх уже звільнили.


- Ваш сайт повністю чорний. Як відреагували читачі?


- Це була моя ініціатива. Коли ми із дизайнером спілкувалися, яким має бути сайт, я йому казала, що, по-перше, хочеться зробити щось помітне, а по-друге, що-небудь у стилі Риги: сірому, брутальному. Але коли ми зробили повністю чорний сайт, нас одразу звинуватили у фашизмі, схильності до нацизму за такий готичний логотип. Я подзвонила дизайнеру і спитала його, чи можна зробити слайдер, щоб чорна "Meduza" перемикалася на білу. А він питає: "Боїшся?". Кажу: "Так" (усміхається. - Авт.) У мене, у принципі, була ідея зробити інакше: щоб при перемиканні слайдера із чорного на білий усі новини мінялись на добрі. Але не ми такі, життя таке. Не вийшло.


- Хто вкладає гроші у видання?


- Я ризикнула репутацією і сказала, що ніколи не розкрию імена своїх інвесторів. Тільки тому, що у деяких у Росії є сім'ї, у деяких - бізнес. Дивіться на те, що ми робимо. Так, ми не прозорі, але таке життя. Я не можу ризикувати їх долею і долею їхнього бізнесу тільки заради того, щоб моя аудиторія подумала, що Тимченко чесна.
- Один зі способів заробити гроші - передплата, але у вас на сайті її немає. Чому?
- Мені здається, що у нинішній ситуації у Росії продавати незалежну інформацію - це те саме, що торгувати повітрям. Не можна торгувати повітрям, тому що у Росії є мільйони людей, яким необхідна, як повітря, незалежна інформація. І навіть якщо ми на секунду повіримо, що 86% прихильників Кремля існує, а їх насправді немає, але, якщо навіть так, то 14% - це велика армія людей. Продавати інформацію за гроші - це як продавати повітря. Треба шукати інші способи монетизації.


- Редактори часто входять до якихось елітних кіл, спілкуються із політиками.. Як Ви до цього ставитеся?


- У цьому у мене дуже жорстка політика. Які посади займали Едвард Сноуден і Джуліан Ассандж? Ніякі. Хто став найбільшим розкривачем таємниць у цьому світі за останні 5 років? Сноуден і Ассандж. У старому доброму світі - головний редактор - це якась сакральна фігура. Твій текст віддали головному редактору… Ну, тепер не митися тиждень. І кожен головний редактор для того, щоб надути щоки і якось підживити почуття власної гідності казав: "Зате я розмовляю із Дмитром Пєсковим". Ну? І про що? А що із ваших розмов дісталося вашим читачам? Віскі? Ні, навіть ним не поділилися.
Ані у Росії, ні у якійсь іншій країні немає нестачі інформації. Є нестача у об'єктивній, достовірній, верифікованій (перевіреній. - Авт.) інформації і тій, яка хоч якось впливає на життя громадян. Розумієте, чотири новини про те, що Дмитро Медвєдєв відвідав свиногосподарство у Тамбовській області моє життя не змінить. Те, що Микита Міхалков сказав, що російське кіно - краще у світі - ха-ха-ха! - на моє життя не впливає ніяк. А от те, що, наприклад, вийшов "Шалений Макс" - інше: вийшов культовий фільм, якого не було на екранах 30 років.


- У текстах на порталі "Meduza" ваші журналісти постійно пишуть не "в Україні", а "на Україні", абревіатуру "ДНР" не беруть у лапки. Чому?


- От зараз починається пошук бліх. Ненавиджу це. Знаєте чому? Тому що іноді банан - це просто банан. Тому що у Росії абревіатури у лапках майже ніколи не пишуться, це проти правил російської мови. Не важливо: МХАТ, ДНР чи АН! Абревіатури у лапках пишуть у виняткових випадках, якщо, наприклад, це логотип. Теж саме стосується і вислову "на Україні". Я керуюся не симпатіями і не тим, хто як про мене подумає, а словником російської мови. Вибачте! Так само у мене був конфлікт у Білорусії. Коли приїхала, вони мені сказали: "Тільки ніколи не кажіть Білорусія, вас з'їдять". А я кажу: "Знаєте, у чому суть? Я поважаю білоруську мову. Тому, коли я говоритиму нею і писатиму, я напишу "Беларусь". Або я завжди буду казати "Республика Беларусь". Тому що словник російської мови каже: "Белоруссия и Республика Беларусь". Окремо "Беларуси" немає. Правила мови - для всіх. Звісно, вона зараз політизована. Але все ж, будемо говорити правильно. (Авт.: Не можна не погодитись із пані Тетяною, бо звичайний прийменник у словосполученні справді став питанням політичним. Утім, читачі самі мають оцінити - чи достатньо аргументів вони почули і чи справді ці аргументи відповідають правопису)


- Чому, на Вашу думку, більшість росіян так легко піддається пропаганді із боку Кремля?


- Аудиторія, на яку зараз веде мовлення російська пропаганда, створювалася не довкола неї. У цьому і проблема. Чому усі програють інформаційну війну російським пропагандистам? Тому що цю аудиторію вирощували 20 років на дуже добрих західних зразках. Протягом 20 років російські телеканали закуповували кращі серіали: від "Гри престолів" до якихось мексиканських серіалів на кшталт "Просто Марія". У моєї подруги бабуся написала на канал листа: "Любі, розкажіть, будь ласка, чим скінчиться, боюся, що не доживу". На жаль, не дожила. Так от, стіна не будується за одну секунду. Але на той момент, коли було потрібно зробити аудиторію слухняною, ця аудиторія була відданою. Вони чекали 19:00, щоб подивитися серіал "Ліквідація". Чекали 23:00, щоб подивитися сезон "Божевільних" одночасно із усім світом. Телевізор працював завжди фоном, а тому інтегрувати туди пропаганду виявилося простіше простого.


- Як повинна Україна із цим боротися? Контрпропагандою?


- Якщо говорити із професійної точки зору, то це погано. Як тільки ти починаєш перекручувати інформацію - перестаєш бути професіоналом. Мені іноді дуже б хотілося вдарити кулаком по столу і написати щось від себе. Але так не можна.

 


Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

766

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

569

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

352

Через те, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» надіслала побутовим споживачам Вінниці листи-попередження щодо заборгованності за спожиту ...

327

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

327

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...