Син полку

Син полку

  Син полку - явище часів Другої світової. Переважно, то були хлопчаки, яких підбирали у зруйнованих містах і селах. Хтось сиротів через "кадебешні" репресії і знаходив домівку у солдатських окопах. Можливо, ті діти були не такі святі, як у совдепівській пропаганді, але за рідну хату їм точно був бліндаж, а за батька - неголений партизан. Про синів полків знімали фільми, писали повісті... Та хто б міг подумати, що таких синів зустрінеш через сімдесят років, у добу фейсбуку, селфі" і онлайну…
Не шукай мене, бо я в окопі
Восьмирічного Гришу події і війна на Сході України застала у Золотому на Луганщині. Батька немає, живе із мамою. Він - син полка. Історію про хлопчину "Місту" розповів 34-річний Олексій із Шаргородщини. Боєць днями демобілізувався із армії.
- На службі я переважно возив харчі на передову. Чув, що десь недалеко від нас живе справжній син полка. Дивно якось звучало тоді… Але потім випала честь познайомитись із цією знаменитістю. Приїхав на позицію, а до мене малий підходить і каже: "машину - к досмотру!" Берись, відповідаю, перевіряй, - розповідає Олексій. - Той зробив серйозне обличчя, заглянув у кузов і пропустив… Так ми із ним і затоваришували.
Не стати сином полку Гриша не міг. Військові оселились по сусідству у покинутих хатах. Спочатку ходив до бійців у гості, а потім й із бліндажа було не вигнати.
- У бліндажі стояли кулемети ДШК. Справжня бойова позиція, але у нього від цього очі горіли, ходив там, як по дому… - пригадує боєць. - А за півкілометра вже "сєпари" стояли. Після ночей у підвалах пацан вже нічого не боявся...
Якось, згадує Олексій, вирішили пошити малому Гриші форму.
- Шкода було кишені відрізати і кітеля вкорочувати. Форма ж у нас на вагу золота, "волонтерська". Зайвого комплекту не було, бо обіцяну державну дали лише за тиждень до "дембеля". Але ж син полка не міг ходити у штатському…
Згодом Гришу, як і бійців, взяли під опіку волонтери. Хлопчині вислали одяг, зошити, іграшки. Особливо малий радів гоночній машині.
- Коли останній раз перед "дембелем" був у рейсі, заїхав, аби попрощатись, прив'язався до нього, - зізнається Олексій. - Нафотографувався із Гришою, до сих пір переглядаю у мобілці відео, де він каже, що не за Росію, а за Україну… Це у нього, як пароль був… Пізніше із тих позицій поїхали й решта наших хлопців, туди заступили інші, не знаю, як він там зараз із ними ладить, - говорить Олексій.
Я за Україну! Дай "згущонки!"
Взагалі, діти прифронтових сіл - тема болюча, веде далі Олексій. Пригадує історію голодуючих дітлахів.
- На базі завжди брала помиї одна жіночка. Казала, для худоби. Якось прийшла за відром, а мій товариш вирішив їй допомогти це відро донести. Приніс і ледь мову не втратив. Побачив, як на те відро накинулись діти і почали ковтати. Жінка зніяковіла… Ми знали, що там неблагополучна сім'я, але щоб аж так… А товариш тоді ледь не розплакався, - розповідає боєць.
За словами Олексія, у перші місяці війни багато дітей (як і дорослих) дивились на вояків із острахом.
- Якось йшли в Артемівську по базару із хлопцями із Закарпаття, ті із угорським акцентом говорять… То люди шептались, що то вже із НАТО понаїхало… Їхали якось селом, на узбіччі юрба дітлахів непристойні жести показувала. Ми пригальмували, а діти - урозсипну. Бабця ще й їх насварила. Каже: не спиняйте, їй-бо біда буде… Ми вирішили довести, що ми прості люди, дітей не їмо. Підкликали дітвору, дали їм "згущонки". Із тих пір вони нас там чекали, а ми їм давали солодкі презенти, - розповідає Олексій..
А на армійські сухпайки діти дивились, як на делікатес. Хоча й ті сухпайки треба було гріти…
- Віддавали дітям - їм за щастя було, - переповідає ті події солдат. - У містах - діти хитріші. Знають, що військові не жмуться і часто тим користуються. Постійно просили: "Дядєнька, дай рубля, дай поесть…" Давали їм, а ті ж самі прибігають через півгодини і знову просять. З'ясувалось, вони приторговували тими пайками. То ми вже навчились трішки фільтрувати. Хоча то ж діти - що із них візьмеш…
 


Роман ОЛЕСИЧ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

491

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

357

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

188

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

177

Якщо у когось зупиниться серце десь у натовпі або транспорті, врятувати його зможуть лише ті, хто поруч. Про те, як правильно надавати ...

170

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...