Об'єднання громад на Вінниччині:

Об'єднання громад на Вінниччині:

  Із порушенням методики, яку визначив Кабмін, сформовано на Вінниччині перспективний план об'єднання спроможних територіальних громад. Такі висновки експертної групи громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації, яка проводила аналіз документа. Після ухвалення перспективного плану на сесії облради зауважень у місцевих експертів менше не стало. Тож, як повідомив керівник експертної групи і голова громадської організації "Право" Віталій Дорох, вони звернулись із відповідним листом до Кабміну, аналогічне звернення адресували також і в саму облдержадміністрацію.
- Перспективний план розроблений, його схвалила обласна рада. Але затвердити його має Кабінет Міністрів. І саме тому ми звернулися зі скаргою до КМУ про те, що посадовці облдержадміністрації не дотрималися методики, - пояснює Віталій Дорох. - Також маємо намір провести громадську експертизу виконання своїх повноважень Вінницькою облдержадміністрацією під час розробки перспективного плану.
Від Кабміну ж, за словами Віталія Дороха, вони вимагають не тільки усунути і виправити порушення у документі, а й провести "службове розслідування правомірності та законності діяльності посадових осіб облдержадміністарції, які входили до складу робочої групи з питань підготовки перспективного плану формування територій громад Вінницької області".
Що ж порушено?
Свою думку щодо перспективного плану експертна група виклала у висновку: по кожному району і кожній пропонованій громаді. У саму ж експертну групу увійшли: голова громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації Михайло Бардин, депутат облради Андрій Кавунець, депутат Хмільницької міськради Володимир Шеремета і, власне, Віталій Дорох. Серед рекомендацій - взагалі зняти з розгляду цей перспективний план і відправити на доопрацювання.
Перспективний план на сесії обласні депутати затвердили 24 червня. За ним на Вінниччині замість 707-ми планується 106 громад.
Щоправда, після затвердження на сесії, експерти не проводили новий аналіз документа. Однак Віталій Дорох каже, що проект і уже ухвалений план мало чим різняться. На порушення методики при спробі спланувати об'єднання громад, експертна група вказала майже у половині районів області.
- У кожному конкретному випадку різні порушення. Де не дотримано отих 20-25 км (відстань від населених пунктів до потенційного адміністративного центру спроможної територіальної громади. - Авт.), де відсутня школа І-ІІІ ступеня, де відсутня необхідна кількість дітей шкільного та дошкільного віку, - пояснює Віталій Дорох.
Утім, виходить, що ознайомитись з цим висновком широкій громадськості, і в першу чергу жителям сіл, які мають об'єднувати, не так вже й просто. Він розміщений на хмільницькому форумі (Віталій Дорох - хмільничанин, а у Хмільника також є свої претензії. - Авт.). А от ні на сайті облдержадміністрації чи облради знайти його так і не вдалося.
Між іншим, після затвердження плану на сесії про порушення тієї самої методики уже в Мурованокуриловецькому районі заявила ще один активіст. "Перекроїли по-своєму" - каже вона про об'єднання, яке зачіпає інтереси Котюжан і Обухова.
Методика - добре. але…
Зі свого боку Михайло Бардин, голова Громадської ради при облдержадміністрації, звертає увагу на те, що самим мешканцям про перспективи розповіли недостатньо.
- Методика об'єднання, передбачила жорсткі параметри і чіткий порядок послідовних кроків для реалізації закону. Однак як зміст закону (крім самої назви), так і суть методики місцевим жителям не роз'яснено, - зазначає Михайло Бардин. - При реалізації положень закону про об'єднання в дію вступають політичні, корпоративні, бізнесові інтереси, які призводять до планування центру об'єднаної громади в населеному пункті, що поступається кільком іншим і чисельністю населення, і інфраструктурою.
Як приклад наводить Гранів і Краснопілку (Гайсинський р-н).
- Гранів набагато розвинутіший і населеніший, але центр "чомусь" настирливо пропонують у Краснопілці, - каже Михайло Бардин.
"Пасивні отари заженуть у кошари"
Михайло Бардин запевняє, що облдержадміністрація зобов'язана розглянути і враховувати висновки Громадської ради. Є й інший вихід із ситуації.
- Звертатись з приводу порушень методики при підготовці рішень щодо об'єднання до місцевих рад і до правоохоронних органів (прокуратури). Оскаржувати рішення в суді для призупинення ведення їх в дію та перегляду, - відповідає Михайло Бардин на запитання, який же вихід із ситуації. - Основним є те, що жити після об'єднання в нових громадах будуть саме місцеві жителі, а не народні депутати чи громадські активісти. Тому максимально слід сприяти свідомому і осмисленому ухваленню рішень для створення кращих умов розвитку, а не накрутити нерозв'язні вузки конфліктів. Пасивні отари заженуть в кошари. А якщо знайдуться активні місцеві жителі, то ми, принаймні Подільський центр прав людини (цю ГО очолює пан Бардин. - Авт.) і ГО "Право" (керівник Віталій Дорох. - Авт.) допоможемо їм з оскарженнями.
 

Коментар: Андрій Гижко - перший заступник голови облдержадміністрації

- Методика - це суто математичний підхід. Але у пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів написано, що в результаті добровільного об'єднання громад не повинно погіршуватись надання послуг для населення. Тому коли ми підходили до формування об'єднаних громад, то не просто брали циркуль і зону впливу 20 кілометрів. Ми враховували стан доріг і стан сполучення - знову ж таки не лінійкою по карті, а брали реальну дорогу - як можна доїхати від центру одного населеного пункту до центру іншого населеного пункту. Ставили за мету, щоб жодним чином не погіршити надання послуг для населення.
Далі. Протягом серпня ми  об'їхали усі райони, щоб ще раз почути думки територіальної громади. Група, яка їздила у райони, сформована на паритетних засадах: по три представники від облдержадміністрації, від обласної ради і від громадськості. Наразі маємо пропозиції від 12 районів по зміні перспективного плану об'єднання громад. У принципі, ми уже зараз готові за результатами цих об'їздів формулювати свої пропозиції до обласної ради і виходити на чергову сесію облради щодо коригування перспективного плану. І юридично, і практично така можливість є. Але коли це буде - на сесії цього скликання чи наступного - мені важко сказати. Це вже залежить від обласної ради. Думаю, це вже може бути перша сесія новообраної обласної ради.
Суть у тому, що реформи не люблять ніде. Завжди є хтось незгодний. Дуже показовий у цьому плані є приклад Заозерного, коли село фактично розділилося навпіл: у половини села одна думка, у другої половини - інша (минулого тижня там навіть своєрідний референдум провели по приєднанню цього села до Ладижина. - Авт.). І все рівно до будь-якої реформи будуть якісь зауваження. Адже не буває так, що усім подобається морозиво пломбір, комусь подобається й ескімо. Так само з реформами, але просто треба рухатися. Думаю, що дуже показовим буде приклад двох об'єднаних громад, які уже виходять на вибори на 25 жовтня - у Піщанському і у Калинівському районах. Вони уже покажуть ті фінансові стимули, які отримує об'єднана територіальна громада.
Якщо у громад є пропозиції чи зауваження, вони можуть звертатися в оргвідділ облдержадміністрації.
 

Як формуємо громади? Як вміємо і як виходить
Львівська ГО "Європейський діалог" проаналізувала паспорти потенційних об'єднаних територіальних громад, затверджених перспективними планами 11 областей (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська). За висновком ГО, в жодній з цих областей не дотримана вимога методики, що відстань від населених пунктів до потенційного адміністративного центру не повинна перевищувати 25 кілометрів. А ще в громадській організації констатували, що в кожній області своє бачення потенційних громад.
Відповідно до Методики формування територіальних громад потенційними адміністративними центрами об'єднаних громад можуть бути:
- міста обласного значення та населені пункти, що мають статус районних центрів;
- населені пункти (села, селища, міста), які раніше мали статус районних центрів та розташовані на відстані більш як 20 км із дорогами з твердим покриттям від міст обласного значення та населених пунктів, які мають статус районних центрів;
- населені пункти (села, селища, міста), які мають відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку);
- інші населені пункти (сіл, селищ, міст), територія яких не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених раніше, які розташовані на відстані не менш як 20 км із дорогами з твердим покриттям від таких потенційних адміністративних центрів та частково забезпечені інфраструктурою.


Ірина ЖУК



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1336

Пропоновані кандидатури на посади голів кількох облдержадміністрацій оприлюднив віце-прем"єр-міністр України Павло Розенко. ...

465

День Державного Прапору, який українці відзначатимуть 23 серпня, традиційно розпочнеться з урочистого підняття прапора на Майдані ...

311

Експертна група конкурсу "Бюджет громадських ініціатив Вінницької міської ОТГ" 15 серпня визнaчила 36 проєктів, зa які містяни зможуть ...

292

Міфічна загроза чи реальна перспектива Через подорожчання електроенергії для підприємств на 25% з першого липня деякі галузі опинилися ...

275

  ...