"Те, що ми чули увесь цей час, це феноменально"

"Те, що ми чули увесь цей час, це феноменально"

   На Вінниччині на сьогодні оселилися майже 500 кримських татар. Загалом Крим через окупацію Росією, за офіційними даними, покинули 10 тисяч представників кримськотатарського народу, за неофіційною статистикою - майже 30 тисяч. Їм треба було шукати житло, облаштовуватись, налагоджувати свій побут і життя на новій території, а усім нам - призвичаюватись до нових сусідів, шукати спільну мову і вчитись жити у близькому сусідстві, розуміючи один одного. При усьому тому, що на Вінниччині кримських татар не так вже й багато, історія їх облаштування тут є достатньо показовою. Про це говорить Арсен Жумаділов, представник кримськотатарського народу і керівник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
- Вони приїхали сюди як раз тоді, коли ніхто не знав, що станеться у Криму. Всі думали, що буде війна, або, принаймні, були такі припущення, - розповідає Арсен Жумаділов про вінницьких переселенців з півострову. - І сюди приїхали ті, хто у Криму почував себе найбільш вразливими - це люди, здебільшого, дуже релігійні, які серйозно ставляться до виконання релігійних ритуалів. І з того часу до сьогодні в місті й області було зроблено достатньо багато кроків, щоб вирішити питання з облаштуванням кримських татар, щоб вони інтегрувались у місцеві громади. Є кроки, які були вдалими, але є те, над чим ще потрібно працювати. І в першу чергу - це порозуміння. Бо суть у тім, що кримські татари - це є українці за громадянством, українці за відчуттям себе і розумінням приналежності себе до політичної нації, але при усьому тому етнічно і культурно це є народ, який достатньо серйозно відрізняється від українців своєю культурою, мовою. І ці речі наче стандартні, і нібито не так серйозно сприймаються. Але виявляється, якщо їх не враховувати, то дуже багато ідей і ініціатив є приреченими на неуспіх або неповний успіх.
Однією з серйозних проблем, з якою стикнулася вінницька обласна влада при пошуку житла новим жителям області - це бажання деяких кримських татар жити не окремими сім\'ями у будинках, а громадою. Пам\'ятається, один із варіантів, який пропонувався - це будинки у селах, де можна було б вести і присадибне господарство. Однак кримські татари наполягали на тому, що мають жити разом. Після довгих дискусій і пошуків варіант знайшовся - гуртожиток у селі Нова Гребля Калинівського району, де оселилися майже сто кримчан. Будівля належала колись училищу, але його два роки тому розформували, тож приміщення і навчального закладу, і гуртожитку залишались порожніми. Наразі майже сотня новоселів уже облаштувались на новому місці, дітлахи пішли до школи і навіть обзавелись новими друзями серед місцевих мешканців.
- Це дуже принципово - кримські татари мають жити разом, - пояснює таку потребу кримських татар пан Арсен. - Тож ті рішення, які пропонувались їм у березні-квітні і через що був достатньо серйозний конфлікт із владою… - бо влада не розуміла: а навіщо їм усім жити разом. Я б сказав, що це, мабуть, не залежить від того, чи є ця людина релігійною, чи ні - для кримських татар є дуже гострим питанням збереження мови, протидія асиміляції, і все це можливе лише тоді, коли ми живемо компактно. Це те, що було в Криму. Це те, що ми так само намагаємося зберегти уже і на материку.
- Крім компактного проживання, які ще є у кримських татар особливості, котрі потрібно враховувати?
- По перше, я б хотів подякувати усім вінничанам за ту допомогу, яку вони уже надали кримським татарам, які переселилися у місто і область. Те, що ми чули увесь цей час, це є феноменально. Люди є дуже щирі, відкриті, вони дійсно намагалися зробити усе те, що могли, усе те, що було їм під силу. І багато з того, що вони зробили, було дуже-дуже корисно. Це і проблеми влаштування, і проблеми із дітьми, школи, дитячі садки і тому подібне.
Але є нюанси. Перший - це пов\'язано із релігією, тими канонами, які є специфічними для ісламу і не є поширеними у християнстві. І найперше, це сувора заборона на алкоголь. Ну, всі чули про заборону на свинину. Друга - це є заборона на те, щоб жінки і чоловіки змішувались у приміщеннях, і це є дещо специфічним, про що не всі чули. Третя - це заборона на те, щоб ставати частиною процесів, які не вітаються в ісламі, наприклад, навчальний процес, де викладається теорія дарвінізму - мусульмани на це реагують дуже гостро. (Ще один нюанс - деякі кримські татари бачать небезпеку у навчанні своїх дітей у загальних школах, коли спільно навчаються і дівчатка і хлопчики. - Авт.). А от щодо того, що не дивляться телевізор, є такі з релігійних людей, які не дивляться фільми або концерти, але я не чув про таке, що не дивиться його взагалі, бо є новини, є різні ток-шоу.
- Пристосування передбачає два боки медалі. Не тільки прийняття правил тих людей, які приїздять. Але й ті люди, які приїздять, мають прийняти правила тих, до кого вони приїздять… Наскільки кримські татари готові прийняти правила, за якими живимо ми тут, на Вінниччині?
- Це дуже правильне питання. Бо є дві сторони, які мають порозумітися, і це дорога з двома напрямами руху. Але є одне "але" - і це те, що ми, кримські татари, за 23 роки звикли жити серед українців, росіян. Ми дуже чудово знаємо, в цілому, що таке українство, що є таке українська культура. (До слова, Арсен чудово розмовляє українською, з нами теж спілкується державною мовою. - Авт.) За 23 роки нашого співіснування в Криму, незважаючи на те, що воно було не таким уже і простим, воно неодноразово проходило тест на міцність, і ми його витримали. Ми ніколи в Криму не допустили того, щоб це співіснування пішло не у той бік. Тому я і наголосив, що все ж таки зараз на часі саме більше розуміння вас з нашого боку, аніж навпаки.
- Один із кримських татар, які переїхали на Вінниччину, взяв собі другу дружину - місцеву дівчину. Так, іслам не забороняє кілька дружин, але для нас, християн, це не правильно. Як у такому разі бути з розумінням, про яке ви говорите?
 -Тут відповідальність на боці кримських татар. Справді, варто бути дуже обережним щодо застосування тут тих правил і звичаїв, до яких вони призвичаїлись у Криму. Деякі з цих звичаїв і традицій, коли вони у середині громади, це - їхня справа. Але коли це перекидається і на місцевих, на тих людей, які їх сприйняли, коли те, що вони роблять є незвичним, а то і несприйнятним, то це є відповідальність їхня. Перед тим, як це зробити (взяти за другу дружину жительку Вінниччини. - Авт.), на мою думку, варто було б провести низку зустрічей, заходів, які б дозволили людям зрозуміти, що це за такі звичаї і чи готові вони їх сприйняти. І якщо ні - дати зрозуміти це кримським татарам, щоб вони ставились до цього обережніше. І ось тут якраз, якщо ви бачите, що на рівні кримськотатарської громади є такі речі, щодо яких з ними вам трохи незручно комунікувати, і ви бачите, що у своїй комунікації вони чи не ефективні, чи не відкриті. Є Меджліс кримськотатарського народу. Це орган національного самоврядування кримських татар, який і покликаний, щоб включатися у ті моменти, які не вирішуються на локальному рівні, щоб проводити певну роботу зі своїми співвітчизниками, аби деякі речі вони розуміли трохи ширше, а не з позиції того місця, де вони перебувають.
- Чи можуть кримські татари, які залишилися у Криму, виїхати звідти?
-Так, вони мають цю можливість. За місяць Крим полишає від 1000 до 2000 кримських татар. І якщо перша хвиля - це були громадські активісти і релігійні люди, то зараз це просто підприємці, молоді люди, які себе не знаходять не тільки в суспільно-політичній системі, але і в економічній системі, бо вона є дуже-дуже специфічною.
У Вінниці Арсен Жумаділов побував у рамках проекту "Поділля - Крим", який як раз упроваджується у нас, а також в Одещіні і Херсонській області, яка тепер є прикордонною. Одна з цілей цього проекту - дати можливість краще зрозуміти кримських татар, щоб пристосування і спільне життя у нових реаліях стало не конфліктним, а перспективним. До речі, самі кримські татари, які оселились на Вінниччині, попри усі релігійні і звичаєві нюанси, цілком задоволені тим, як їх тут прийняли. Про це розповіли експертам проекту. "Казали, що ніколи не очікували, що тут настільки чудовий народ, настільки гостинні, добрі, здатні на співчуття, на таку безкорисну допомогу тим, хто страждає, - розповіла пані Наталя Беліце - фахівець із конфліктології і експерт проекту "Поділля - Крим". - Що це був певний позитивний, культурний шок - для кримських татар, які переїхали - що вони не очікували такого позитиву. І вінничани в їх очах, згідно із деякими висловами, просто взірець для усієї Європи".
"Те, що ми чули увесь цей час, це феноменально"
Арсен Жумаділов, керівник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, пояснив, чому так сильно наполягали на компактному проживанні кримські татари, які оселись на Вінниччині, і куди все ж можна скаржитись, якщо взаєморозуміння не вдається досягнути
На Вінниччині на сьогодні оселилися майже 500 кримських татар. Загалом Крим через окупацію Росією, за офіційними даними, покинули 10 тисяч представників кримськотатарського народу, за неофіційною статистикою - майже 30 тисяч. Їм треба було шукати житло, облаштовуватись, налагоджувати свій побут і життя на новій території, а усім нам - призвичаюватись до нових сусідів, шукати спільну мову і вчитись жити у близькому сусідстві, розуміючи один одного. При усьому тому, що на Вінниччині кримських татар не так вже й багато, історія їх облаштування тут є достатньо показовою. Про це говорить Арсен Жумаділов, представник кримськотатарського народу і керівник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
- Вони приїхали сюди як раз тоді, коли ніхто не знав, що станеться у Криму. Всі думали, що буде війна, або, принаймні, були такі припущення, - розповідає Арсен Жумаділов про вінницьких переселенців з півострову. - І сюди приїхали ті, хто у Криму почував себе найбільш вразливими - це люди, здебільшого, дуже релігійні, які серйозно ставляться до виконання релігійних ритуалів. І з того часу до сьогодні в місті й області було зроблено достатньо багато кроків, щоб вирішити питання з облаштуванням кримських татар, щоб вони інтегрувались у місцеві громади. Є кроки, які були вдалими, але є те, над чим ще потрібно працювати. І в першу чергу - це порозуміння. Бо суть у тім, що кримські татари - це є українці за громадянством, українці за відчуттям себе і розумінням приналежності себе до політичної нації, але при усьому тому етнічно і культурно це є народ, який достатньо серйозно відрізняється від українців своєю культурою, мовою. І ці речі наче стандартні, і нібито не так серйозно сприймаються. Але виявляється, якщо їх не враховувати, то дуже багато ідей і ініціатив є приреченими на неуспіх або неповний успіх.
Однією з серйозних проблем, з якою стикнулася вінницька обласна влада при пошуку житла новим жителям області - це бажання деяких кримських татар жити не окремими сім\'ями у будинках, а громадою. Пам\'ятається, один із варіантів, який пропонувався - це будинки у селах, де можна було б вести і присадибне господарство. Однак кримські татари наполягали на тому, що мають жити разом. Після довгих дискусій і пошуків варіант знайшовся - гуртожиток у селі Нова Гребля Калинівського району, де оселилися майже сто кримчан. Будівля належала колись училищу, але його два роки тому розформували, тож приміщення і навчального закладу, і гуртожитку залишались порожніми. Наразі майже сотня новоселів уже облаштувались на новому місці, дітлахи пішли до школи і навіть обзавелись новими друзями серед місцевих мешканців.
- Це дуже принципово - кримські татари мають жити разом, - пояснює таку потребу кримських татар пан Арсен. - Тож ті рішення, які пропонувались їм у березні-квітні і через що був достатньо серйозний конфлікт із владою… - бо влада не розуміла: а навіщо їм усім жити разом. Я б сказав, що це, мабуть, не залежить від того, чи є ця людина релігійною, чи ні - для кримських татар є дуже гострим питанням збереження мови, протидія асиміляції, і все це можливе лише тоді, коли ми живемо компактно. Це те, що було в Криму. Це те, що ми так само намагаємося зберегти уже і на материку.
- Крім компактного проживання, які ще є у кримських татар особливості, котрі потрібно враховувати?
- По перше, я б хотів подякувати усім вінничанам за ту допомогу, яку вони уже надали кримським татарам, які переселилися у місто і область. Те, що ми чули увесь цей час, це є феноменально. Люди є дуже щирі, відкриті, вони дійсно намагалися зробити усе те, що могли, усе те, що було їм під силу. І багато з того, що вони зробили, було дуже-дуже корисно. Це і проблеми влаштування, і проблеми із дітьми, школи, дитячі садки і тому подібне.
Але є нюанси. Перший - це пов\'язано із релігією, тими канонами, які є специфічними для ісламу і не є поширеними у християнстві. І найперше, це сувора заборона на алкоголь. Ну, всі чули про заборону на свинину. Друга - це є заборона на те, щоб жінки і чоловіки змішувались у приміщеннях, і це є дещо специфічним, про що не всі чули. Третя - це заборона на те, щоб ставати частиною процесів, які не вітаються в ісламі, наприклад, навчальний процес, де викладається теорія дарвінізму - мусульмани на це реагують дуже гостро. (Ще один нюанс - деякі кримські татари бачать небезпеку у навчанні своїх дітей у загальних школах, коли спільно навчаються і дівчатка і хлопчики. - Авт.). А от щодо того, що не дивляться телевізор, є такі з релігійних людей, які не дивляться фільми або концерти, але я не чув про таке, що не дивиться його взагалі, бо є новини, є різні ток-шоу.
- Пристосування передбачає два боки медалі. Не тільки прийняття правил тих людей, які приїздять. Але й ті люди, які приїздять, мають прийняти правила тих, до кого вони приїздять… Наскільки кримські татари готові прийняти правила, за якими живимо ми тут, на Вінниччині?
- Це дуже правильне питання. Бо є дві сторони, які мають порозумітися, і це дорога з двома напрямами руху. Але є одне "але" - і це те, що ми, кримські татари, за 23 роки звикли жити серед українців, росіян. Ми дуже чудово знаємо, в цілому, що таке українство, що є таке українська культура. (До слова, Арсен чудово розмовляє українською, з нами теж спілкується державною мовою. - Авт.) За 23 роки нашого співіснування в Криму, незважаючи на те, що воно було не таким уже і простим, воно неодноразово проходило тест на міцність, і ми його витримали. Ми ніколи в Криму не допустили того, щоб це співіснування пішло не у той бік. Тому я і наголосив, що все ж таки зараз на часі саме більше розуміння вас з нашого боку, аніж навпаки.
- Один із кримських татар, які переїхали на Вінниччину, взяв собі другу дружину - місцеву дівчину. Так, іслам не забороняє кілька дружин, але для нас, християн, це не правильно. Як у такому разі бути з розумінням, про яке ви говорите?
 -Тут відповідальність на боці кримських татар. Справді, варто бути дуже обережним щодо застосування тут тих правил і звичаїв, до яких вони призвичаїлись у Криму. Деякі з цих звичаїв і традицій, коли вони у середині громади, це - їхня справа. Але коли це перекидається і на місцевих, на тих людей, які їх сприйняли, коли те, що вони роблять є незвичним, а то і несприйнятним, то це є відповідальність їхня. Перед тим, як це зробити (взяти за другу дружину жительку Вінниччини. - Авт.), на мою думку, варто було б провести низку зустрічей, заходів, які б дозволили людям зрозуміти, що це за такі звичаї і чи готові вони їх сприйняти. І якщо ні - дати зрозуміти це кримським татарам, щоб вони ставились до цього обережніше. І ось тут якраз, якщо ви бачите, що на рівні кримськотатарської громади є такі речі, щодо яких з ними вам трохи незручно комунікувати, і ви бачите, що у своїй комунікації вони чи не ефективні, чи не відкриті. Є Меджліс кримськотатарського народу. Це орган національного самоврядування кримських татар, який і покликаний, щоб включатися у ті моменти, які не вирішуються на локальному рівні, щоб проводити певну роботу зі своїми співвітчизниками, аби деякі речі вони розуміли трохи ширше, а не з позиції того місця, де вони перебувають.
- Чи можуть кримські татари, які залишилися у Криму, виїхати звідти?
-Так, вони мають цю можливість. За місяць Крим полишає від 1000 до 2000 кримських татар. І якщо перша хвиля - це були громадські активісти і релігійні люди, то зараз це просто підприємці, молоді люди, які себе не знаходять не тільки в суспільно-політичній системі, але і в економічній системі, бо вона є дуже-дуже специфічною.
У Вінниці Арсен Жумаділов побував у рамках проекту "Поділля - Крим", який як раз упроваджується у нас, а також в Одещіні і Херсонській області, яка тепер є прикордонною.

Проект «Поділля – Крим» проводиться у рамках проекту, підтриманого DVV Internation  за підтримки МЗС Німеччини. Одна з цілей цього проекту - дати можливість краще зрозуміти кримських татар, щоб пристосування і спільне життя у нових реаліях стало не конфліктним, а перспективним. До речі, самі кримські татари, які оселились на Вінниччині, попри усі релігійні і звичаєві нюанси, цілком задоволені тим, як їх тут прийняли. Про це розповіли експертам проекту. "Казали, що ніколи не очікували, що тут настільки чудовий народ, настільки гостинні, добрі, здатні на співчуття, на таку безкорисну допомогу тим, хто страждає, - розповіла пані Наталя Беліце - фахівець із конфліктології і експерт проекту "Поділля - Крим". - Що це був певний позитивний, культурний шок - для кримських татар, які переїхали - що вони не очікували такого позитиву. І вінничани в їх очах, згідно із деякими висловами, просто взірець для усієї Європи".

 

 

Що зробили президенти України для кримських татар

   Кримські татари підтримали Незалежність України ще у 1989 році. У 2014-му, коли у Криму з\'явились російські окупанти, ще у вигляді "зелених чоловічків", кримські татари виступили за територіальну єдність України і вийшли з гаслами "Крим - це Україна!".
Кожен із президентів незалежної України так чи інакше намагався вибудувати відносини влади з кримськими татарами. Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень і експерт проекту "ПодіAлля - Крим", про те, що зроблено нашими президентами для кримських татар.
   "Щоб нікого не образити, усі президенти зробили мало. Хтось зробив найменше, хтось зробив найгірше. Найгірше зробив Янукович, який зруйнував сектор безпеки і зруйнував інститути.
При Кравчукові і Багрові, який очолював Крим на початку 90-х, все робилося для того, щоб кримські татари не могли приїхати, отримати житло, прописку, роботу… В результаті це відбувалося майже насильницьки… Це все супроводжувалось тим, що люди змушені були селитися разом - бо тебе одного розірвуть, тебе вирвуть, тобі не дадуть спокійно жити… Наприклад, купив будинок, а приходить ануляція…
Найбільша допомога була від Кучми. Кучма в силу низки обставин пішов на певні практичні і символічні кроки. При ньому було закладено кілька інститутів, які показали свою ефектність. У першу чергу, я маю на увазі створення Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України - в результаті чого було легалізовано Меджліс кримськотатарського народу, оскільки він у повному складі увійшов у цю Раду представників. Вона збиралась регулярно - двічі на рік. При Кучмі була задіяна програма фінансування інтеграції кримських татар, прийшли міжнародні проекти, з\'явилися ресурси для облаштування. При Кучмі була розпочата практика інкорпорації. Крім того, що не можна було купити, заселитися, отримати роботу, не можна було стати державним службовцем органів місцевого самоврядування. Тільки при Кучмі почався цей процес інкорпорації, коли з\'явилася можливість кримським татарам працювати в органах влади.
Ющенко провів одне засідання Ради представників кримськотатарського народу, яке закінчилось майже конфліктно.
   Янукович прийшов і фактично запропонував кримським татарам хабара. Вони його не взяли. Мустафа-ага (Мустафа Джемілєв. - Авт.) як людина принципова жорстко відмовився від хабара. Слово "хабар" я вживаю умовно, мовляв, ми вам все дамо, але ви маєте робити те і те, маєте зрадити принципам, своїм уявленням про цей світ. В результаті були спроби організувати паралельні структури усього, спроби розколоти, корупціонувати, залякати. Та ж Рада представників була наполовину сформована з негідників, які зараз у повному складі намагаються підігрувати окупантам… Ці негідники, які зараз є рупором окупантів, буцімто від імені кримських татар у Криму тоді звинувачували Меджліс і Мустафу-ага у тому, що вони працюють проти України. Це особливий цинізм, коли вороги України звинувачують українські сили у тому, що вони працюють проти України".
 


Ірина ЖУК



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

93

Мінекоенерго інформує щодо рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю в містах над усією територією України: від Києва до ...

81

Cьогодні, 23 жовтня, "Вінницяобленерго" обіцяло відключити водоканал від електроенергії. Якщо у кранах вінничан вода є - значить два ...

78

Чиновник звернувся з листом до міністра внутрішніх справ, аби той дав оцінку діям своїх підлеглих Вінницький апеляційний суд рішенням ...

76

Тест-драйв показав, що у Замостя є свій публічний простір для яскравих подій   У суботу, 19 жовтня, у Вінниці відбувся незвичний захід - ...

75

Минулого тижня до стресу від погроз енергетиків залишити місто без води вінничанам додався ще один - погрози відключення помешкань від ...