Інна Осипенко-Радомська виступатиме за Азербайджан

Вінницька олімпійська чемпіонка з веслування Інна Осипенко-Радомська минулого тижня остаточно вирішила виступати за збірну Азербайджану, для якої і планує виграти медаль на п\'ятій у своїй кар\'єрі Олімпіаді. Спортсменка каже, що цей крок, незважаючи на власний патріотизм, був справжнім криком душі.
- Незважаючи на патріотизм до своєї країни, вирішила виступати за збірну Азербайджану. З\'явилися такі моменти, які примусили мій патріотизм відійти в сторону. Потрібно було думати про майбутнє своє і своєї сім\'ї.
Як і на Сході країни, у нас у спортивному плані також йде своя війна, щоправда, війна досягнень та результатів. Коли йде розмова про спорт вищих досягнень, то потрібно розуміти, що це не фізкультура і спорт для задоволення. Ситуація була такою, що з 1-го січня ми не отримували фінансування. Мова йде про гроші на підготовку до змагань. Оскільки наш вид спорту циклічний, він завжди потребує підготовки. Не отримали жодної копійки на харчування. Міністерство нічого не давало - там пояснювали, що грошей немає, оскільки в країні важка ситуація.
Я була у Міністерстві, де мені пообіцяли, що ситуацію вирішать якомога швидше. Знаю, що зараз ситуація стабілізувалася, гроші виплатили, проте своє рішення я прийняла ще до того. Була така ситуація, що в період, коли нам нічого не виплачували, і всі збори та тренування ми проводили у борг, справи в інших видах спорту були кращими - їм гроші надходили. Була обіцянка, що все виплатять, але не сталося, як обіцяли. Терпець у мене увірвався, тому що мене обманули.
- Чи Ви вірили, що ситуація могла стабілізуватися, і тоді б не довелося б шукати щастя за кордоном?
- Не вірила. В нашому виді спорту задіяна уся моя сім\'я: я - як спортсменка, і чоловік - як тренер. Якщо б мій чоловік був бізнесменом і міг би мене фінансувати, то можна було б питання ставити по-іншому. Вийшло так, що нам обом обрізали фінансування, тому ми прийняли таке рішення. Чесно кажучи, у мене давно була пропозиція не тільки з Азербайджану, а ще зі Словаччини та Росії. Завжди ці пропозиції відкладала до далекої шухляди. Я люблю Україну, однак теперішня ситуація примусила в житті щось змінити. Дуже хочу поборотися за медаль у Ріо-де-Жанейро. Там планую виступати за збірну Азербайджану.
Мій офіційний перехід ще не відбувся. Гадаю, він відбудеться у листопаді, оскільки саме тоді має бути офіційне рішення Міжнародної федерації. Сьогодні я офіційно безробітна, і це означає, що свою кар\'єру в Україні вже точно завершила. Більше того, не хочу працювати з певними людьми, які перебувають на керівних посадах українського спорту.
- Чи можливий варіант, що перехід до збірної Азербайджану може не відбутися?
- Не хотілося б про це думати, однак можливо все. Якщо це станеться, тоді завершу кар\'єру спортсменки. Наразі я в Україні і тренуюся тут. До останнього були сподівання, що все буде добре з фінансуванням. Я вірила, що всі борги мені повернуть. Утім, коли пройшов цей місяць, а потім ще один, мій терпець увірвався. Це був крик душі.
- Чи робила Федерація певні кроки, аби Вас втримати в Україні, і чи знав цю проблему президент НОК України Сергій Бубка?
- Сергій Бубка знав цю проблему, адже я з ним спілкувалася. Гадаю, він до кінця не був обізнаний у цій справі і, мабуть, не пробував її вирішити. На жаль, ситуація була такою, що різні спортсмени на різні змагання їхали за свій рахунок. Усе робилося фактично в борг. А коли ці борги повернуть, ніхто не знав.
На жаль, веслування на байдарках і каное - такий вид спорту, який не особливо цікавий людям. Дуже рідко можна побачити на телебаченні, що наші спортсмени привезли медалі з якихось змагань. Важко нам знайти спонсора, оскільки вид спорту не є популярним. Мене часто запитують, яким видом спорту займаюся. Коли відповідаю, що веслуванням, люди мало знають про це.
- Як виник варіант із Азербайджаном?
- Пропозиція була давно. Перша розмова відбулася ще після пекінської Олімпіади, а конкретніша пропозиція надійшла після Олімпіади в Лондоні. Як то кажуть, усьому свій час. Сьогодні я використала цю пропозицію. Була пропозиція і від Росії, однак я патріотка і, зважаючи на останні події, навіть не думала про цей перехід. Вирішила піти в Азербайджан, де хочеться вибороти ще одну олімпійську медаль. В Україні, на жаль, не було можливостей без проблем підготуватися до Олімпійських ігор. Олімпійські медалі даються дуже важко. У мене їх уже чотири, і кожна медаль - це колосальна пекельна праця.
Так сталося, що своїми досягненнями на Олімпійських іграх я написала історію українського веслування. Було б дуже "круто", якби виборола медаль ще на п\'ятій своїй Олімпіаді. Якщо це станеться, то буде уже інша історія, для мене, але не для України.
- Наскільки кращі умови запропонували в Азербайджані, аніж Ви мали в Україні?
- Найголовніше - те, що нам запропонували стабільність, а саме: збори, харчування, виїзди на збори, екіпіровку. І нічого не в борг. Мені забезпечують спокійну роботу і підготовку до Олімпіади у Ріо-де-Жанейро.




Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

215

Пожежу на речовому складі військової частити А1619 слідство кваліфікувало як недбале ставлення до військової служби. Саме за ч.3 ст.425 ...

180

Калинівська місцевою прокуратурою Вінницької області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ...

148

ДТП на перехресті Келецька-Шевченка, сьогодні, 21 листопада, зафіксували камери відеоспостереження. О 8.30 автомобіль «Нісан» збив ...

134

Екіпаж сектору реагування патрульної поліції Жмеринського відділу поліції серед ночі знайшов та повернув матері сина, який потайки від...

110

21 листопада, коли у 2013-му українці вийшли на Майдан, в Україні встановлено як День свободи і гідності. Спонтанний мирний протест переріс ...