Яка армія нам потрібна

Яка армія нам потрібна

У спадок від Радянського Союзу Україні дістався не тільки потужний ядерний потенціал, але і досить велика армія. Що сталося з ядерною зброєю - відомо: Україна проміняла його на гарантії безпеки і територіальної цілісності. Як з\'ясувалося тепер - після анексії Криму Росією - не дуже вдало.
Зі Збройними Силами вийшло теж не дуже добре. Точніше - зовсім недобре. Принаймні, нинішня влада те, що робилося в останні кілька років з Українською армією, назвала злочином. Хоча, потрібно визнати, що нинішній стан Збройних Сил - це результат багатьох років і результат багатьох не дуже продуманих рішень.
З чого починати
Щоб визначитися з тим, яку модель захисту країни вибудовувати і який шлях розвитку обрати для Збройних Сил, не завадило б спочатку внести ясність у питання про місце нашої держави в загальносвітовій системі міжнародних відносин.
Директор з розвитку інформаційно-консалтингової групи "Defense Express" Валерій Рябих вважає, що потрібно визначитися з принциповими стратегічними речами.
"Зокрема, - підкреслює він - потрібно визначитися - чи буде наша безпека забезпечуватися в складі якогось військово-політичного блоку, або - і це ще один шлях - у складі якогось військового союзу з якоюсь конкретною країною. Або ж Україна вибере шлях якийсь третій і унікальний. Один з ймовірних таких шляхів - це нейтралітет України. Це не той позаблоковий статус, який був раніше оголошений Україною, - пояснює Валерій Рябих, - а справжній нейтралітет, отриманий на основі міжнародно-правового визнання країни нейтральною, що повинно бути засвідчено на рівні Генеральної Асамблеї ООН. І цей шлях також не потрібно виключати".
При цьому потрібно розуміти, продовжує експерт, що при виборі тієї або іншої моделі ми будемо стикатися з тими чи іншими потребами в захисті нашої держави і відповідно будемо вибудовувати наші Збройні Сили саме за тим зразком, який необхідний для країни, яка, скажімо, входить до складу конкретного військово-політичного блоку. Таким блоком, зрозуміло, може бути НАТО. У чому тут плюс? У тому, що чисельність Збройних Сил у цьому випадку може бути менша і така країна, звичайно ж, отримує менше фінансове навантаження, пов\'язане з утриманням війська. І відповідно можна зберегти комплектування такої армії або тільки за контрактом, або використовувати змішаний принцип, тобто контрактний і на основі загального військового обов\'язку.
Директор інформаційно-консалтингової компанії "Defense Express" Сергій Згурець вважає створення Національної гвардії одним із варіантів розвитку військової структури держави.
"Якщо цей шлях буде системним і ця гвардія буде підготовлена і оснащена, - каже експерт - то ми будемо мати ще одну силову структуру, яка в принципі може виконувати певні завдання. Головне, щоб ця структура не дублювалася Збройними Силами, не дублювати внутрішніми військами. Якщо це буде вирішено, то сенс у Національній гвардії буде. Поки ж Національна гвардія вирішує завдання, скажімо так, акумулювання бажання українського населення долучитися до військової справи. І це теж можна сприймати, як те, що потрібно на цьому етапі", - підкреслює Сергій Згурець.
З кого брати приклад
Для будь-якої держави є актуальним питання підтримки боєздатності військ у мирний час, а також нарощування чисельності військ в разі агресії проти країни. Саме для цього, пояснює директор з розвитку інформаційно-консалтингової групи "Defense Express" Валерій Рябих, створюється мобілізаційний резерв, основу якого складають військовослужбовці, звільнені в запас або після контрактної служби.
На думку експерта, якщо Україна залишається нейтральною країною, то в такому випадку однозначно відмовлятися від загального військового обов\'язку не потрібно. Потрібно, щоб кожна людина знала військову справу і була готова і здатна при наявності загрози взяти зброю в руки і захищати Україну зі зброєю.
Розв’язувати проблему мобілізаційних резервів можна по-різному. І не тільки так, як це робилося в Радянському Союзі, коли був загальний військовий обов\'язок і всі чоловіки проходили військову службу, всі ставали на облік у військкоматі, періодично проходили військові збори, щоб не втрачати свої військові навички і таким чином утворювався колосальний мобілізаційний ресурс.
Але на цей момент все ж фахівці досить низько оцінюють імовірність великомасштабної війни, подібної до Другої світової, коли у військових діях брали участь десятки мільйонів людей. І відповідно потреби у великих мобілізаційних ресурсах немає.
У такому випадку Збройні Сили, їх чисельність і структура повинні бути дещо іншими, - підкреслює Валерій Рябих.
Крім того, за його словами, повинні розвиватися структури територіальної оборони. І тут може бути прикладом та ж Швейцарія, більшість громадян якої в мирний час знають, що вони роблять у разі збройного нападу на їхню країну, і знають, де зберігається їхня зброя і що з нею робити. Тобто вони готові до відбиття агресії в будь-який час.
Є в цьому плані, продовжує Валерій Рябих, і дуже хороший досвід США, які мають таке формування, як Національна гвардія Збройних Сил США.
Туди вступають, каже експерт, люди, які відслужили контрактну службу в самих Збройних Силах США і вже мають відповідний досвід, але перейшли у стан цивільної особи. Той, хто підписує контракт з Національною гвардією, отримує додаткове фінансування, залишаючись цивільною особою. При цьому він зобов\'язаний проходити щомісяця 48-годинну програму додаткової підготовки.
 

 

Коментарі

Президент Чехії
Мілош Земан:
- Як тільки Росія вирішить розширити свою територіальну експансію на Схід України, жарти закінчаться. Я б тоді підтримав не тільки найсуворіші санкції Європейського Союзу, але навіть і готовність Північноатлантичного альянсу до того, наприклад, щоб війська НАТО вступили на українську землю.
Я б закликав запровадити дуже жорсткі санкції, тому що це була б уже ланцюгова реакція, яка би торкнулась теренів суверенної держави.
Генеральний секретар Альянсу Андерс
Фог Расмуссен:
- Україна повинна мати сучасні та ефективні збройні сили, здатні протистояти військовим загрозам. Альянс окрім співпраці за низкою програм готовий активніше залучати українських військовослужбовців до навчань.
Інструктори НАТО готові за "певних обставин" працювати з українськими військовими, повідомляють закордонні ЗМІ.
Також буде більше спільних навчань. Є можливість і розміщення мобільних підрозділів в Україні в разі потреби.
Заступник начальника Головного командного центру Збройних сил України, генерал-майор Олександр Розмазнін:
- Нам дуже приємно, що нам дали сухі пайки, але нам потрібна ще інша допомога...
Крім сухих пайків, нам потрібна велика допомога НАТО, переговори ведуться на рівні Міністерства оборони з представниками країн НАТО, в тому числі і США, і Німеччиною. Крім сухих пайків, нам треба багато чого, тому що, на жаль, це не найкращий період для України...
Ми повинні мати певну кількість форми, деякі зразки техніки, які треба було б нам оновити. Про це йде мова.

 

 

 

 

Співпраця
з НАТО
Деякі українські ЗМІ назвали історичною перемогою засідання Комісії Україна - НАТО, яке відбулося 1 квітня у штаб-квартирі Організації Північноатлантичного договору у Брюсселі. Певною мірою з цим можна погодитись, оскільки Альянс засудив анексію Криму Росією і, відповідно, призупинив співпрацю з цією країною. З іншого боку, ця єдина у світі дієздатна організація колективної оборони пообіцяла надати Україні підтримку. Безпосередній учасник цього засідання, посол України в НАТО та Бельгії Ігор Долгов розповів, які конкретні результати отримала Україна від цього засідання.
- Усі заходи та рішення треба розглядати комплексно: як ті, що відбулися або були ухвалені в рамках НАТО, так і ті, які мають місце в рамках Комісії Україна-НАТО.
Ми отримали весь обсяг допомоги, який нам могли надати - від потужних дипломатичних акцій в усіх можливих форматах, свідченням чому є, наприклад, одностайне співавторство всіх держав-членів НАТО резолюції Генасамблеї ООН "Територіальна цілісність України", до конкретних практичних кроків - як на рівні НАТО, так і на двосторонньому рівні - для підтримки України та розвитку її спроможностей протидіяти діям Росії, посилити оборонний сектор та боєздатність Збройних сил України.
- Коли насправді та яку саме реальну допомогу Україна може отримати від НАТО в цілому та зокрема від країн-членів Альянсу, щоб підвищити безпеку й оборону нашої держави?
- Ми вже цю допомогу отримуємо. І тут ми говоримо про широкий спектр підтримки - від фінансової до військово-технічної. Певні питання опрацьовуються у форматі НАТО, практична допомога надаватиметься союзниками на двосторонній основі.
Ще раз наголошую, що тут не йдеться про бажання або небажання. Мова йде про правові підстави та можливості. Все те, що нормативно-правова база Альянсу дозволяє зробити для партнерів, надається Україні на сто відсотків, більше того, за підсумками міністерських засідань 1 квітня, ухвалено рішення, які дозволяють нам йти набагато далі в плані взаємодії та рухатись швидше, ніж це передбачено Річною національною програмою співробітництва України з НАТО.
Такі заходи можна умовно поділити на кілька напрямів.
По-перше, це якомога інтенсивніше політичне залучення України на всіх рівнях і у всіх форматах. Це означає, зокрема, активний обмін візитами та об\'єднання зусиль у рамках інших міжнародних організацій. І це ми вже бачимо на практиці.
По-друге, активна підтримка в сферах оборони, цивільного планування та захисту критичної інфраструктури, в тому числі шляхом направлення спеціальних місій НАТО в Україну. І це також уже здійснюється.
По-третє, практична допомога у посилення спроможностей Збройних сил України. І з цією метою група експертів НАТО працюватиме наступного тижня в Україні.
По-четверте, реальні внески для підтримки нашого науково-технічного потенціалу, у тому числі за допомогою конкретних проектів з найбільш актуальних питань. І вже є рішення про додаткове фінансування проектів з Україною в рамках програми "Наука заради миру".
По-п\'яте, спільне спостереження за повітряним простором над Чорним морем.
По-шосте, консолідація допомоги на випадок надзвичайних ситуацій відповідно до попередніх заявок України для забезпечення її негайного надання в разі необхідності.
Перелік залишається відкритим і може бути доповнений залежно від розвитку подій на місцях.
 

 

 

 

"Місто" запитало у вінничан: "Як Україні надійно
захиститись від зовнішньої агресії: підсилювати
свою Армію чи активніше проситись у НАТО?"

Олександр, ремонтує побутову техніку:
- Треба мати свою гарну армію, а по-друге - виховувати свою патріотичну молодь. Бо молодь - це ті люди, які захищатимуть нас із вами завтра. Якщо вони будуть патріотично налаштовані, то ворог не прийде. НАТО нам не допоможе. Треба самим себе захищати.
Галина,
мед-працівник:
- Не проситись у НАТО, а - йти. Треба нарощувати, звичайно, свій потенціал, але справитись своїми силами буде не так швидко. Тим паче, що у цей момент - це неможливо. Я думаю, що нам треба вступати у блок.
Сергій, будівельник:
- Варто підсилювати свою внутрішню армію. Треба дати їй показати свої сили. Я не сперечаюсь. Був Майдан, зміна влади, а зараз - екстремізм, який розколює країну. За єдину Україну треба боротись.
Олександр, безробітний:
- Варто, щоб світові лідери нам допомогли зараз. Але ми маємо і самі себе захищати, якась допомога має бути зі сторони держави, політиків, бізнесменів. Загалом же країна має захищатись своїми силами.
Олег, працює
у сфері фінансового аудиту:
- Нам варто було вступати до НАТО ще раніше, коли Леонід Кучма піднімав це питання. З самого початку, коли росіяни зайшли до Криму, треба було підніматись. Станьте на місце військових. Ви уявіть: усе мати і залишити у Криму, приїхати сюди. Хто їм дасть гроші? Яценюк, Кличко чи Тимошенко?
Сергій, підпри-ємець:
- Треба звертатись до Бога, лише він може допомогти. Треба Україні, усім керівникам покаятись і звернутись до Бога. Тоді буде допомога.
Світлана, працює
у сфері торгівлі:
- Нікуди не потрібно проситись, ні у які блоки. Я вважаю, що треба жити так, як ми живемо, тягнутись до кращого. До Росії я теж не хочу, я знаю, як там люди живуть. Не так там добре, хоча наш їздять туди заробляти гроші, бо там можна за певний час заробити. Але краще бути більше миролюбними, бо коли люди такі злі, то усі хочуть війни і щось комусь довести.
Сергій, зварювальник:
- Щоб захиститись, у нас вистачить нашої Української армії. Треба її зміцнювати. У нас всього вистачає, але за певний час нас трохи пограбували. Якби за 20 років армію навмисне не скорочували і не грабували, то було б усе нормально.
Ярослав, підприємець:
- Треба йти у партизани. Брати вила, гвинтівку, ніж і захищати свою сім\'ю удома, а не на кордоні. Захищати своїх жінок удома.
 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

214

Пожежу на речовому складі військової частити А1619 слідство кваліфікувало як недбале ставлення до військової служби. Саме за ч.3 ст.425 ...

180

Калинівська місцевою прокуратурою Вінницької області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ...

148

ДТП на перехресті Келецька-Шевченка, сьогодні, 21 листопада, зафіксували камери відеоспостереження. О 8.30 автомобіль «Нісан» збив ...

133

Екіпаж сектору реагування патрульної поліції Жмеринського відділу поліції серед ночі знайшов та повернув матері сина, який потайки від...

110

21 листопада, коли у 2013-му українці вийшли на Майдан, в Україні встановлено як День свободи і гідності. Спонтанний мирний протест переріс ...