Команданте "К"

Досі місцевого лідера "Народної Волі" у Вінниці в обличчя не впізнавали. Але про діяльність цієї організації час від часу інформаційні повідомлення все ж з\'являлися. То вони банер вивішають, то пам\'ятну ходу організують... А минулого року "народовольці" Вінниці підтримали вимоги працівників російського заводу "Фольксваген", яким заборонили проводити страйк. Тоді на огорожу дилерського центру "Фольксваген" у Вінниці активісти організації вивісили банер із гаслом: "Право на страйк - право на вільну працю". А також запалили піротехніку, щоб привернути увагу до своєї акції.
Лідер вінницьких "народовольців" - Денис Котов - один з комендантів (їх два. - Авт.), який забезпечував порядок і охорону приміщення Вінницької облдержадміністрації. Нагадаємо, що 25 січня у це приміщення увійшли мітингувальники. Колишній студент-медик, а нині майбутній педагог Денис Котов пояснює, чому вінничани вдалися до захоплення адміністративної будівлі та яку роль відіграють молоді революціонери в організації у Вінниці Народної Ради.
- Що, на вашу думку, нині відбувається в країні?
- Ми спостерігаємо досить цікаву ситуацію. Нині економічна сила, яка породжує політичну, в руках людей, які об\'єднуються під егідою партій і, використовуючи конституційні методи впливу, намагаються змінити стан у країні. При цьому партії використовують саме елементи революційного методу...
- Наприклад, штурм обласної адміністрації?
- Слово "штурм", яке тепер часто лунає, я пропоную повністю виключити. Це приміщення є власністю територіальної громади Вінниці і будь-яка людина, як учасник територіальної громади, має право там перебувати. На момент, коли відбувся так званий "штурм", працівники правоохоронних органів чомусь вирішили, що до адмінбудівлі ніхто не може заходити. Навіть депутат Верховної Ради України Андрій Шевченко, який на той момент був із народом. Лише після вказівки когось із працівників адміністрації йому вдалось пройти через кордон міліції. Хоча, знову ж таки, відповідно до діючих законів України, депутат Верховної Ради згідно зі своїми повноваженнями має право заходити у будь-яке приміщення, особливо у адміністративне.
- Тобто в адміністрацію зайшов народ і депутат Шевченко. А ви там як опинились?
- Позиція мого руху - народництво, тобто зараз ми просто підтримали народ, який прагнув зайти саме в ці двері. Якщо б настав час справжньої революції, ми б у жодному випадку не пішли до адміністративного будинку. В цьому немає жодного сенсу. Абсолютно.
- Іншими словами, двері в адміністрацію вам відчинила революція?
- Так, бо еволюційним шляхом, як висловлюються політики-популісти, нічого насправді не відбувається. Еволюція сама собою заперечує перехід на інший якісний рівень. Єдино можливий шлях розвитку суспільства - революційний.
Революційно налаштована громада Вінниці проявила свою позицію, зайнявши приміщення облдержадміністрації. І тут виникає досить цікава ситуація - з революційного шляху ми одразу переходимо у рамки конституційного вирішення проблеми. Починаються перемовини депутатів різних фракцій про те, щоб створити певну більшість і законними методами взяти владу в свої руки, легалізувавши Народну Раду, утворюючи таким чином паралельний державний орган.
- Якщо все відбувається конституційно, навіщо ж тоді використовувати революційну риторику?
- Я бачу тут певне перебільшення, викривлення для створення певної яскравої картинки. Жодного революційного процесу, з моєї точки зору, в стінах адміністрації зараз не відбувається. Йде просто напрацювання певних домовленостей.
- Чи цього хотіли люди?
- Якщо ми проведемо соцопитування або запитаємо тих людей, які були причетні до так званого штурму, то дізнаємось, що вони не підтримують депутатів та "звільняють їх". Знову ж таки, я не прибічник посилатись на закони. Але стаття п\'ята Конституції говорить, що єдиним носієм влади є народ. Тобто якщо зібралося Віче й сказало: "Хлопці, ви усі звільнені!", то це означає, що треба збирати манатки й іти туди, куди посилає народ. Бо поки що народ посилає!
- А якщо ці депутати не прислухаються до народу та не підуть?
- Є один момент - чаша народного терпіння вже переповнюється. Тому я зараз звертаюсь до депутатів-"регіоналів": чи готові ви взяти на себе відповідальність стосовно того, як далі поведе себе народ? Адже нині вичерпується останній, справді легальний, безкровний метод змінити ситуацію в країні, який вони саботують у своїх суто економічних інтересах. Чи готові вони до того, що наступним кроком буде масова недовіра усім партіям без винятку? А ми це вже починаємо спостерігати. І навіть опозиція втратить остаточно свій авторитет на Майдані.
- Ви розумієте, що нині балансуєте на хисткій межі між конституційними методами і насильством?
- Революцію роблять не революціонери, а народні маси. Революціонери здатні лише трохи відкорегувати реакцію цих мас. Особисто я не буду братись за зброю. Але я не можу дати гарантію, що за зброю не візьмуться люди. Ми нині активно спілкуємося з народом, знаємо настрій футбольних фанатів - ультрас, знаємо настрій тих самих радикалів, і ми не хочемо цього допустити. Тому й намагаємось працювати у складі усіх комісій Народної Ради.
- Працюєте, але не берете владу в свої руки?
- Наша революція ще не настала. Соціальною революцією в Україні навіть не пахне, хоча у зародку вона вже є, бо зріє злість на олігархічні клани. Ті самі зародки бачимо й стосовно національної революції. Та навіть політична революція, як бачимо, поки не здійснюється.
- Якщо це не революція, то що?
- Є два основні шляхи, якими може піти зараз народ. Або люди, а вони, вибачте, поки страждають політичною імпотенцією, передають свої соціальні повноваження певній групі людей - депутатам, делегатам, або ще комусь... А ті вже діятимуть так, щоб себе не образити. Або ж народ сам бере на себе роль будівельника країни. Тоді він вибудує такий устрій, який максимально відповідатиме реалізації планів і цілей кожного українця. З огляду на київський Майдан, ми бачимо, що народ здатен до самоорганізації, тобто без усіляких вказівок зі сцени створює барикади, медпункти, штаби охорони і т.п. Отже за цим майбутнє. Не потрібно передавати свої повноваження якійсь купці людей, а потрібно самим розбудовувати свою країну.
- Це саме те, до чого ви прагнете?
- Люди на Майдані гинули не за те, щоб середня зарплата зросла на 500 грн. І не за те, щоб нам поставили чесних прокурорів, а через два роки прийшли їх діти, які з п\'ятнадцяти років звикли кататись на батьківських Land Rover\'ах, і все буде так само. Нам не потрібна зміна облич. Ми хочемо докорінних змін, зокрема зміни представницької демократії на пряму демократію.
- Це твоя особиста думка, чи загальний принцип "Народної Волі"?
- У нас повна автономія осередків. Всі рішення в організації ухвалюються на місцях. В організації є кілька кіл, коли людина доходить до останнього, вона вже отримує певні знання політекономії, філософії та ідеології. Тоді її погляди та рішення є більш-менш об\'єктивними.
- Що є базисом твоєї ідеології?
- У "Народної Волі" є певне уявлення про те, хто такий революціонер. Це носій нового світу, це той внутрішній приклад, який при нагоді має проявити себе зовні. Саме тому ми всі є прихильниками такої молодіжної філософії як Straight Edge. Тому я не п\'ю, не курю, уникаю наркотиків, не вживаю м\'яса. Це основа революції, бо коли вона настане, її повинні здійснити люди, на яких будуть дивитись  й розуміти, що своїм виглядом вони пропагують.
- Ти навчаєшся чи працюєш?
- Навчаюсь. Закінчив три курси медуніверситету. Потім від "улюбленої" усіма нами Партії регіонів прийшла реформа медицини і виявилось, що моєї професії вже не існує. Тоді я вирішив, що далі продовжувати навчання у меді сенсу немає і нині навчаюсь у педагогічному університеті. У вільний час займаюсь інтелектуальною працею - допомагаю робити дипломні, курсові, пишу наукові статті з різних напрямків. Вивчаю політекономію, філософію політичної ідеології. Раніше на громадських засадах читав лекції, що пропагують здоровий спосіб життя у школах і вузах Вінниччини.
- І водночас здобуваєш революційний досвід?
- Революція - це шлях серця та розуму. У молоді є підсвідоме розуміння того, що цей світ влаштований неправильно - на крові, на брехні. - І це потрібно змінити. А потім починаєш розуміти, що потрібно зробити, аби світ змінився.
Мене свого часу привабила революційна література. І врешті вже не було шансів пройти повз цей рух. Тим більш, що в мене є внутрішні сили, впевненість, що я можу вплинути на ситуацію в країні.
- Навіть попри те, що час для справжньої революції ще не прийшов?
- Хоч це й не революційний процес, але потрібно розуміти, що все, що зараз відбувається - це дуже серйозно. Врешті хтось помре, а хтось сяде.
- Щось аж занадто песимістично це звучить.
- Це не песимізм, це реалії...

 

 

революційний дух

Якщо у молодих і готових до сміливих дій людей погляди і дії Дениса Котова і Юрія Хорта викликають юнацький запал, то у старших і ліберально налаштованих - деякі побоювання і навіть несприйняття.
На Інтернет-сторінці "Народної волі" розміщений маніфест організації. Розпочинається він так: "Ми, вільна співдружність народних соціалістів, проголошуємо створення міжнародного руху "Народна воля", заснованого на засадах товариства, рівноправ\'я та солідарності. Нас об\'єднує неприйняття державного ладу, збудованого на насильстві над громадянами, на пануванні капіталу та можновладних паразитів, що живуть чужою працею; ладу, що створює соціальну несправедливість; ладу, заснованого на національному гнобленні. Ми розглядаємо будь-який чиновницький державний апарат як засіб поневолення народу, як армію брехунів, нероб та соціальних трутнів".
Першотравень 2013 року молодіжно-радикальний міжнародний рух "Народна воля" відзначив маршем з російськими друзями, фарами і гаслами "Мир хатам, війна палацам", "Буржуям - вєрьовки, рабочім - вінтовкі", "Слава Україні. Героям слава!", "Ре-во-люція", "Бандити й міліція - одна коаліція", "Капіталізм - рабство, соціалізм - свобода", "Вільна праця! Вільна нація!". Революційний дух пронизує кожне повідомлення.
На сторінці Дениса у соцмережі можна знайти статтю "Психологія смертника".
Там є такі слова: "Перемоги здобуваються рішучістю і твердістю, а не геройським мучеництвом. І байдуже, наскільки брудними будуть методи, коли на кону перемога. І байдуже, наскільки кровожерливими були переможці. Історія всерівно ляже під них.
…Переможці розуміють ціну своїх дій. Свої цілі. І вони занадто конкретні і предметні".
Після переговорів між вінницькою владою і опозицією на сторінці "Народної волі" "Вконтакті" з\'явився запис: "Вінницька ОДА: барикади розміняли на три кімнати та крісла. Активісти опозиції більше не потрібні".
Після звільнення Вінницької облдержадімінстрації, як врешті й до того, майже вечь час перебуває у Києві.
 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

568

Частина мешканців села Довжок Погребищенського району звинувачують місцевого фермера у невиплаті коштів і недобросовісному ставленню...

483

9 жовтня АТ “Вінницяобленерго” припинено енергоживлення об’єктів водопостачання  Вінниці за наявні борги попередніх періодів. Про це...

398

10 жовтня о 12-й годині на Європейській площі Вінниці відбудеться еко-подія з висадки платанів та закладення “капсули часу” з ...

393

9 жовтня енергетики припинили подачу електроенергії на водопровідно-насосні станції Вінниці, які подають воду на місто. Як повідомляє ...

379

 Але енергетики досі погрожують відключенням На сесії Вінницької міськради 4 жовтня депутати проголосували за зміни до бюджету, які ...